Наша медицина зараз там, де була польська, естонська, болгарська медицина в 95-96-х роках. І якщо первинна ланка медичної допомоги вже почала реформування, то реформа вторинної — стартує за 2 місяці. Чи готові до змін лікарняні заклади, що увійшли до складу Таврійського госпітального округу дізнавалися Нижні Сірогози.City
Госпітальні округи: чому це важливо?
Створення госпітальних округів — один із важливих кроків у реформуванні системи охорони здоров’я. Це передбачає зміни у фінансуванні медичних закладів і спрямування пацієнта до тих лікарень, де сконцентровані і кадрові, і матеріальні ресурси. Бо лікує не ліжко, а висококваліфікований лікар, забезпечений усім необхідним: сучасним устаткуванням, інструментарієм, новітніми препаратами, відповідно обладнаним приміщенням тощо. Саме від цього, насамперед, залежить успіх лікування, а не від обсягу ліжкофонду.
Про ефективність розподілу функцій між закладами охорони здоров‘я госпітального округу вели мову на засіданні Таврійського госпітального округу, що пройшло 24 жовтня на базі Нижньосірогозької центральної районної лікарні.
Нагадаємо, що на Херсонщині створено 4 госпітальних округи:
— Херсонський — м. Херсон, Білозерський, Голопристанський, Олешківський, Каланчацький та Скадовський райони;
— Таврійський — м. Нова Каховка, Каховський, Горностаївський, Великолепетиський, Верхньорогачицький, Нижньосірогозький та Чаплинський райони;
— Бериславський — Бериславський, Великоолександрівський, Високопільський та Нововоронцовський райони;
— Генічеський — Генічеський, Новотроїцький та Іванівський райони.
Карта госпітальних округів Херсонщини
Долю госпітальних округів вирішуватимуть громади
Регіональний координатор з підтримки реформи охорони здоров‘я в Херсонській та Миколаївській областях Програми “U-LEAD” з Європою Наталія Марченко розповіла учасникам заходу про ефективність розподілу функцій між закладами охорони здоров‘я Госпітального округу.
Наталія Марченко
— Сьогоднішні зміни у статусі органів місцевого самоврядування, які стають самостійними і фінансово незалежними, впритул підвели нас до реалізації моделі госпітальних округів, що фінансуватимуться автономно, — зауважила Марченко. — Госпітальна рада у якості дорадчого органу рекомендуватиме територіальним громадам, як раціонально, ефективно, ощадливо, збалансовано розбудовувати медицину в конкретному регіоні. Куди саме спрямовувати кошти, а також які заклади охорони здоров’я підсилювати фінансово, а які слід перепрофілювати.
Координаторка зауважила, що гроші на це виділятимуть міські, районні ради та територіальні громади. Таким чином, вони, вклавши кошти в установи охорони здоров’я, купуватимуть якісні медичні послуги у стаціонарному закладі високого рівня для своїх пацієнтів, котрі від цього мають тільки виграють.
Однак Володимир Бериславский — заступник голови Госпітальної ради Таврійського госпітального округу, голова Чаплинської районної ради зауважив, що для того щоб купувати медичні послуги, потрібно затвердити на них тарифи. Однак ні селищні, ні районні ради відповідно до законодавства такого права не мають. На сьогодні в їх компетенції лише затвердження комунальних тарифів.
Наталія Марченко, Володимир Бериславський, Тетяна Тертична, Сергій Карпеченко
Ще одну проблему, яка пов’язана з фінансуванням медичних закладів озвучив Сергій Карпеченко — секретар Госпітальної ради, голова Горностаївської районної ради.
— На Херсонщині не завершена адміністративна реформа. Ще не всі громади об’єдналися. Виходить, що десь є ОТГ, десь — район, а поруч — інший район. Виникає питання: хто платитиме за пацієнтів, які лікуються не у своєму районі та потребують послуг лікарні вторинного рівня?
Тож з огляду на це учасники наради запропонували написати колективне звернення до Мінздраву з проханням надати роз’яснення щодо механізму затвердження тарифів на місцевому рівні.
Потрібен якісний сервіс надання медичних послуг
На госпітальні округи покладена велика відповідальність. Саме вони мають розробити плани розвитку округів, бо знають структуру захворюваності населення, потужності лікарень, яка вікова категорія населення переважає на певній території і якого виду медичної допомоги найбільше потребує.
— Госпітальні ради впливатимуть на органи місцевого самоврядування в питаннях формування бюджету медичної галузі: куди, на що і як витрачати кошти, — зазначила Наталія Марченко. — Вирішальний критерій — спрямувати гроші туди, де в них найбільша потреба і де є спеціалісти, а не на ліжка, як було колись. І ще: ці люди і самі мають навчитися бачити медичні та соціальні проблеми очима пацієнтів.
Координаторка звернула увагу на менеджмент медичних закладів. А саме на те, що потрібно залучати пацієнтів до свого лікарняного закладу. Тобто працювати над якісним сервісом надання медичних послуг.
Наталія Марченко розповіла про нові стандарти медичних послуг
— Новації, пов’язані із впровадженням госпітальних округів як ефективної моделі охорони здоров’я, напевно, викличуть спротив у тих медичних спеціалістів, котрі не хочуть підвищувати свій фаховий рівень, безініціативних та непрофесійних, — додала доповідачка. — Такі не знайдуть місця в цій ефективній і мобільній системі, бо кому потрібен лікар, який просто відбуває час? Що він може дати пацієнту? Ще важливо перебороти стереотипи тієї частини населення, яка звикла лікуватися за принципом не де краще, а де зручно і близько.
Зауважимо, що в рамках реформи “кошти ходять за пацієнтом”, кожна лікарня повинна отримувати від держави гроші за надані пацієнтам послуги.
Що ж стосується купівлі нового обладнання, ремонту будівель, покращення умов перебування пацієнтів — передбачається, що усе це повинні профінансувати місцеві ради. Та чи захочуть вони?
Володимир Бериславський, Тетяна Тертична, Сергій Карпеченко
— Насамперед, чи вистачить у районному та місцевих бюджетах коштів на фінансування медичної галузі відповідно до потреби, — прокоментувала ситуацію голова Госпітальної ради, голова Каховської районної ради Тетяна Тертична. — Адже держава переклала на місцеві ради багато повноважень, і не всі вони підкріплені фінансово. Тоді як надходження до місцевих бюджетів зменшилися.
Доповідачка зауважила, що на рівні більшості районів вже немає коштів на приведення районних лікарень до рівня, якого вимагає Національна служба здоров’я України.
Володимир Бериславский додав, що в районах, де створено ОТГ, і у яких зосереджено більший фінансовий ресурс ніж в районному бюджеті, увага приділяється, насамперед, первинному рівню охорони здоров’я. Бо саме фельдшерські пункти і амбулаторії знаходяться найближче до людей — в селах. Тож про спеціалізовану медичну допомогу голови ОТГ мало турбуються.
Перспективи медичної галузі Сірогозщини
Госпітальна рада Таврійського госпітального округу своє третє виїздне засідання провела на базі Нижньосірогозької районної лікарні. В перспективі ця лікарня стане закладом вторинної (спеціалізованої) допомоги.
— В районі функціонує мережа лікувальних закладів первинної медичної ланки. До неї входить комунальне некомерційне підприємство “Нижньосірогозький центр первинної медико-санітарної допомоги”. А це — 6 амбулаторій, 1 фельдшерсько-акушерський пункт, 13 фельдшерських пунктів на 18 ліжко-місць денного стаціонару, — проінформував зібрання голова Нижньосірогозької райдержадміністрації Павло Павлов. — Також є центральна районна лікарня на 85 ліжко-місць та Нижньосірогозька підстанція Великолепетиської станції екстреної медичної допомоги.
Павло Павлов
Очільник району додав, що в районній лікарні нині працює 125 осіб. З них 18 — лікарі. Кількість населення на одного лікаря становить 860 осіб.
За станом на 20 жовтня в районі укладено 11,5 тисяч декларацій з лікарями первинної медичної допомоги — терапевтами, педіатрами та сімейними лікарями.
— Центральна районна лікарня обслуговує населення всього району, — продовжив інформувати Павло Павлов. — Зазвичай саме тут лікують більшість сільських жителів, хворобам яких не можуть зарадити на первинному рівні фельдшери й сімейні лікарі. Тож метою подальшого ефективного функціонування райлікарні та надання необхідних медичних послуг мешканцям Сірогозщини, необхідно щоб всі зацікавлені сторони брали участь у її фінансуванні
— Зайве пояснювати: що чим вищий статус медичного закладу, тим вищий рівень лікування, — долучився до обговорення головний лікар Нижньосірогозької районної лікарні Геннадій Гомон. — Нагадаю, що Херсонщина — одна з найбільших за територією областей України. Тому, щоб добратися до обласного центру з віддалених сіл Нижньосірогозького району доводиться витратити чи не пів дня на дорогу та чимало коштів на поїздку автобусом або авто. Тому для більшості пацієнтів районні лікарні незамінні. Тут є оптимальне співвідношенням якості та доступності медичних послуг. До того ж ще не всі фельдшерські пункти і амбулаторії в селах мають обов’язкове за європейськими мірками обладнання. Тому простіше й дешевше зосередити його саме в районній лікарні.
Про зроблене разом
Результати спільного фінансування Нижньосірогозької районної лікарні побачили учасники Госпітальної ради під час огляду медичного закладу.
— Все що на сьогодні зроблено в районній лікарні це — результат співпраці не лише з районними органами влади. Медичний заклад фінансово підтримують селищна та сільські ради, підприємці і агровиробники Нижньосірогозького і сусіднього районів. Ми співрацюємо з нідерландським благодійним Фондом Stichting Oekraine heeft hulp nodig — “Україна потребує допомоги”. Також наша лікарня вже другий рік поспіль приймає участь у конкурсах проектів оголошених Херсонської обласною радою, — зауважив Геннадій Гомон.
На підтвердження своїх слів головлікар запропонував оглянути кілька локацій — відділень і окремих кабінетів, які відремонтовано і обладнано спільними зусиллями.
Почали з огляду рентгенологічного кабінету.
В 2018 році Нижньосірогозька районна рада надала пакет документів на участь в обласному конкурсі проектів розвитку територіальних громад сіл, селищ, міст Херсонської області і одержала перемогу. Тож в нинішньому році в районній лікарні реалізують проект “Поточний ремонт приміщень рентгенологічного кабінету”. Фінансують його з обласного (371 тис. 350 грн) і районного бюджетів (333 тис. 658 грн), кошти організаторів-партнерів — ТОВ “Новопетрівське” (37 тис. 700 грн) і благодійної допомоги ТОВ “Дружба” (30 тис. грн).
В нинішньому році на цей же конкурс Нижньосірогозький район подав два проекти і обидва виграв. Їх реалізація розпочнеться в 2020 році.
Перший проект “Придбання апарату ультразвукових досліджень для комунального некомерційного підприємства Нижньосірогозька центральна районні лікарня” унікальний для Херсонської області, адже його учасниками зголосилася стати 21 організація. Сума фінансування становить 2 мільйона 200 тисяч гривень.
Лікар УЗД Оксана Гомон: “Очікуємо нове обладнання для кабінету УЗД”
Другий проект “Поточний ремонт міської амбулаторії загальної практики сімейної медицини КНП «Нижньосірогозький центр первинної медико-санітарної допомоги». Його вартість 437 тис. 296 грн. Це сукупні кошти Херсонського обласного і Нижньосірогозького районних бюджетів.
Також в Нижньосірогозькій районній лікарні операційний блок відремонтовано і оснащено за рахунок співфінансування обласного та районного бюджетів.
Дитяче, терапевтичне і пологове відділення — за рахунок районного, селищного, сільських бюджетів та спонсорської допомоги.
Учасники госпітальної ради оглянули терапевтичне відділення
Нещодавно в райлікарні розпочато реалізацію проекта по створенню відділення невідкладних станів. Його облаштовують на базі приймального та інфекційних відділень.
— Міністерство охорони здоров’я України видало Рамкові вимоги до багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування першого та другого рівнів, — розповідає Геннадій Гомон. — Тож створення відділення невідкладних станів це підготовка до роботи в нових умовах, в рамках реформування вторинної ланки медичних закладів.
Нині Нижньосірогозька райлікарня з поміж інших лікувальних закладів районного рівня. Тут вчасно розпочали дооснащення медзакладу, ремонти і реконструкції з огляду на реформування. Тоді як на рівні більшості районів області вже немає коштів на приведення навіть справді потрібних людям районних лікарень до рівня, якого вимагає Національна служба охорони здоров’я України.
Головний принцип — не зашкодь реформуванню
Регіональний координатор з підтримки реформи охорони здоров‘я в Херсонській та Миколаївській областях Програми “U-LEAD” з Європою Наталія Марченко резюмувала, що Національна служба здоров’я України не перераховуватиме коштів за пролікованих пацієнтів тим медичним закладам вторинного рівня, які не оформлять документів на право надання того чи того пакета послуг. На практиці це означає, що ті районні лікарні, які не виконають обов’язкових умов, мають закрити чи перепрофілювати у сімейні або вони перейдуть на фінансування виключно з бюджетів районів і місцевих ОТГ.
Також з 1 квітня наступного року, коли “гроші підуть за пацієнтами”, хворі отримають право екстериторіальності і зможуть самі обирати будь-який медичний заклад у своєму чи сусідньому районі та області.
Це добре, але у ситуації, коли під час вибору насамперед ідеться не про якість лікування, а банальну можливість якнайшвидше дістатися до медичної допомоги, тож може варто подумати про дооснащення районних лікарень? Аби жителі району не оббивали пороги медичних закладів сусідніх районів, а могли отримати якісні медичні послуги на місцях.
