Напередодні дня підприємця з сірогозькими бізнесменами зустрілись представники районних органів влади та самоврядування
Влада і підприємці комунікували за “круглим столом”
Учасники зустрічі за “круглим столом”
В роботі “круглого столу”, що відбувся 4 вересня в Нижньосірогозькій райдержадміністрації, і на який запросили підприємців Сірогозщини, взяли участь голова районної державної адміністрації Дмитро Такаджи, заступник голови районної ради Сергій Дашковський, перший заступник голови райдержадміністрації Оксана Полуекто, начальник Нижньосірогозької Державної податкової інспекції Маргарита Пилипець, начальник Нижньосірогозького відділення поліції Валерій Метель, виконуючий обов’язки начальника Нижньосірогозького районного управління Держпродспоживслужби Сергій Чебукін, заступник начальника Нижньосірогозької районної філії Херсонського обласного центру зайнятості Євгенія Дем’яненко, головний спеціаліст Нижньосірогозького сектора обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонської області Світлана Кратік.
Про нововведення в сфері оподаткування розповідає Маргарита Пилипець
Вони проінформували про зміни в законодавстві України, що регулює підприємницьку діяльність, та нові напрямки її розвитку. Після чого відповіли на поставлені підприємцями Сірогозщини запитання.
Про бізнес-мережу Нижньосірогозького району
Ринок “Хортиця”
На Сірогозщині нині функціонує 2 споживчі товариства, налічується 112 підприємств роздрібної торгівлі, 18 закладів громадського харчування, 8 підприємств побутового обслуговування та ринок “Хортиця”.
Про це проінформував учасників “круглого столу” голова районної державної адміністрації Дмитро Такаджи.
Сергій Дашковський, Дмитро Такаджи
Він розповів, що районні органи влади проводять відповідну роботу з суб’єктами господарювання торговельної мережі району, які мають значний вплив на цінову ситуацію на споживчому ринку, щодо стабілізації або зниження рівня цін на продовольчі товари. Також обговорюють можливість безпосередньої поставки продуктів харчування в торговельну мережу підприємствами-виробниками шляхом укладання прямих договорів поставок.
Нововведення, які мають запровадити в 2021 році, бізнесмени вважають неприйнятними
Про зміни, що мають торкнутися ведення бізнесу інформує Світлана Онищенко
Про проблеми, які чекають найближчим часом малий та середній бізнес не лише Нижньосірогозького району, а й всієї України, проінформувала зібрання голова правління Райспоживспілки Світлана Онищенко.
Вона зауважила, що держава має зберегти діючу спрощену систему оподаткування, яка може бути знищена після введення в 2021 році тотальної фіскалізації. Адже такий крок забере у сотень людей можливість працювати.
— Уже за рік у кожному кіоску чи маленькій кав’ярні та магазині має з’явитись касовий апарат. Для всіх, хто працює як ФОП, закон набирає чинності з початку 2021 року. Без РРО зможуть працювати лише підприємці першої групи — з річним оборотом до 300 тисяч гривень та без найманих працівників.
Такі нововведення проводять відповідно до прийнятих Верховною Радою України у вересні 2019 року Законів України №128-IX “Про внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг” та №129-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг”.
Ці документи запроваджують для фізичних осіб-підприємців обов’язок використання касових апаратів під час реалізації товарів та послуг, чим суттєво збільшують витрати малого бізнесу, що автоматично призведе до підвищення цін для споживачів.
— Окрім того запровадження цих нововведень для ФОПів знівельовує саму спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, яка створювались для надання можливості українцям розпочати і вести свою справу без фаху чи досвіду у бухгалтерському обліку, — інформує голова Правління Райспоживспілки. — Додаткове адміністрування призведе до збільшення корупційних чинників і тиску з боку контролюючих органів. На моє переконання, запровадження касових апаратів — в інтересах великого бізнесу, а не малого. Така вимога закону знищить дрібних підприємців. Через встановлення касових апаратів вони змушують малих підприємців піднімати ціни, а за це все сплачуватимуть покупці.
Держава має зберегти діючу спрощену систему оподаткування, наполягають підприємці Сірогозщини
Щоб придбати і встановити РРО, підприємці мають час до 1 жовтня 2020-го. У перехідний період (до січня 2021 року) за торгівлю без касового апарату передбачені штрафи — 10% від вартості товару при першому порушенні та 50% вдруге. Після 1 січня 2021 року штрафи складатимуть 100% та 150% відповідно.
Також новий закон передбачає запровадження так званого “кешбеку”, який дає можливість покупцям поскаржитися до контрольних органів щодо не видачі чеку й отримати компенсацію.
— Але при цьому всі «забувають», що для нормальної роботи касового апарату потрібен безперебійний доступ до інтернету, — зауважує Світлана Онищенко. — Ви знаєте, який інтернет у селах? Його або немає зовсім, або він недостатню швидкий. Також додам, що суть спрощеної системи не в тому, щоб платити менше податків, а в тому, що вона має бути настільки простою, аби будь-яка людина могла в ній розібратись і забезпечити себе роботою. А разом з касовими апаратами з’являється додаткова звітність. Для адміністрування цього апарату треба або наймати бухгалтера, або самому присвячувати цьому кілька годин на день. І будь-яка помилка коштуватиме дорого. Тож прошу районні органи влади підтримати ініціативу підприємців Сірогозщини і подати звернення до Президента. Уряду та Верховної Ради України щодо збереження спрощеної системи оподаткування. Адже таке звернення вже підтримали в багатьох містах України, і в Херсоні, зокрема.
Державно-приватне партнерство сприятиме розвитку району
Сергій Дашковський, Дмитро Такаджи
— Районні органи влади стоять на засадах повної підтримки малого та середнього бізнесу. Однак не варто розвивати його односторонньо. Приміром, як це відбувається в агросфері, коли весь виробничий процес зводиться до простої формули — реалізації вирощеної продукції просто з поля. За таких обставин слід “реанімувати” переробну галузь. А для цього потрібно не лише налагодити власне виробництво а й шукати інвесторів, які б допомогли розвивати це виробництво, — висловив свою точку стосовно розвитку підприємництва очільник району Дмитро Такаджи. — До речі можна реалізовувати спільні проєкти з державною. Приміром в Першопокровці з 2013 року триває реконструкція гуртожитку під дитячий садок на 40 місць. Та лише за останні кілька місяців питання про його добудову вдалося зрушити з мертвої точки. Тож вже на сьогодні не тільки зведені стіни, а й завершується зведення даху дитсадка. Також відремонтовано два кілометри в’їздної дороги до Першопокровки.
Голова райдержадміністрації зауважив, що для того, щоб отримати державне фінансування на реалізацію проєктів, необхідно підготувати проєктно-кошторисну документацію. В районі останнім часом багато розмов ведеться про можливості наповнення водою балки Великі Сірогози. Однак реалізувати цей недешевий проєкт неможливо до тих пір, поки не буде розроблено відповідну документацію. Це має бути інвестиційний проєкт, який передбачає не лише наповнення балки водою, а й розвиток мережі зрошення і розвиток овочівництва в районі. У нашого району є шанс потрапити в масштабний державний проєкт, в рамках якого планують розвивати зрошення. На засіданні Кабінету Міністрів України вже розглянуто питання щодо перспектив забезпечення зрошення на Півдні України.
Запорукою успішного розвитку територіальних громад є співпраця влади, органів місцевого самоврядування і бізнесу
— Для реалізації інвестиційних проєктів документи слід подавати завчасно, — інформує далі Дмитро Такаджи. — Приміром, у 2020 році на Сірогозщині запланована реалізація лише одного масштабного проєкту в рамках національної програми “Велике будівництво” — спорудження дитячого садка на території Вільненської сільської ради. Додам, що дошкільний навчальний заклад у Першопокровці, Вербівська амбулаторія і на наступний рік Вільненський дитсадок – це проєкти, які реалізуються за принципом державно-приватного партнерства. А точніше — на основі договорів про співробітництво між державою та територіальною громадою, в особі відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування.
— В чому перевага таких договорів? — пояснює Дмитро Такаджи. — Насамперед у тому, що самостійно сільська рада, район чи ОТГ масштабний проєкт не реалізують через відсутність коштів у місцевих бюджетах. А в умовах партнерства — це зробити реально. З плюсів їх реалізації — вивільнення бюджетних коштів на місцях, які можуть спрямовуватись на інші цілі, такі як охорона здоров'я, освіта та інші соціальні проєкти.
Очільник району продовжив розповідати, що однією з актуальних проблем підприємництва району є відсутність доступних та дешевих джерел кредитних коштів для започаткування та розвитку власної справи.
— Вважаю, що для підтримки місцевих підприємців потрібно запровадити районну програму підтримки малого і середнього бізнесу. В рамках якої на конкурсній основі розглядатимуть стартапи, або бізнес-проєкти тих, хто вирішив започаткувати власний бізнес. Переможці конкурсу отримають кошти на розвиток власної справи в розмірі від 50 до 100 тисяч гривень. Обов’язковою умовою участі в конкурсі стартапів буде створення нових робочих місць на підприємстві.
Сказав Дмитро Такаджи про те, що за плечима усіх успішних справ завжди стоять люди, об’єднані спільною метою, спільними прагненнями зробити щось добре, потрібне, корисне для жителів району. В сучасних умовах запорукою успішного розвитку територіальних громад, матеріального забезпечення соціальної, медичної, освітньої сфер є співпраця влади, органів місцевого самоврядування і бізнесу. Тому що лише спільними зусиллями можна вирішити проблеми, з якими ні територіальні громади, ні влада району не можуть впоратися самостійно. Саме така співпраця має велике практичне значення.
