Сергій Хлань депутат Верховної Ради України 8 скликання балотувався до парламенту по 185 округу. Однак опинився на третій сходинці депутатського рейтингу набравши 11 201 голос. Він поступився киянину Володимиру Іванову, за якого проголосували 21 761 виборець. І каховчанину Павлу Філіпчуку, який набрав 15 435 голосів. Нагадаємо, що під час виборів до Верховної Ради в 2014 році Сергія Хланя підтримали 25 738 виборців
Сергій Хлань — депутат Верховної Ради 8 скликання. Очолював підкомітет з питань ціноутворення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин. Його називали одним з найдисциплінованіших нардепів 8 скликання. До обрання у Верховну Раду Хлань керував ТОВ “Судносервіс експорт”. До того працював вчителем математики у школі та монтажником на підприємстві “Миколаївводбуд”.
На прохання дати інтерв’ю для нашого видання екс-депутат відгукнувся зразу. Домовилися про спілкування у відеочаті Facebook Messenger. Адже зараз Сергій Володимирович у Києві, у відпустці. Тож обрали зручний і простий спосіб спілкування через Messenger.
Вже наступного дня у призначений час колишній нардеп вийшов на зв'язок. Дещо незвично було бачити Сергія Хланя в футболці, а не в діловому костюмі. Проте це само собою налаштувало на відверту і невимушену розмову.
— Чи став для вас несподіванкою такий результат виборчих перегонів?
— З огляду на президентські вибори, я розумів, що з подібним доведеться зіштовхнутися і на парламентських. Розумів, що виборці, які підтримали новообраного Президента Володимира Зеленського, проголосують і за кандидатів від його партії. Виборчий маховик запущений командою “Зе” на президентських виборах не збавив обертів і на парламентських. Два слова — “Слуга народу” — навпроти прізвища в бюлетені дозволили кандидатам від “Зе” команди перемогти відразу в 129 одномандатних округах. І це абсолютно без зусиль. Виборці довірилися виключно партійному бренду. Деякі кандидати від “слуг” не вели ніякої агітації, але все одно перемагали. Авторитету одного тільки Зеленського вистачило. Люди проголосували за персональну відповідальність однієї людини — Володимира Зеленського.
Кандидат висунутий “Зе” командою по 185 округу — Володимир Іванов, фактично “відтягнув” голоси моїх виборців. Тож несподіванки в тому, что переможе кандидат від “Слуги народу” для мене не було.
— Те, що вибори відбулися не в жовтні, а їх перенесли на липень, вплинуло на результати виборчих перегонів?
— Відповідно до Закону “Про вибори народних депутатів України” виборчі перегони мали відбутися в останню неділю жовтня — 27 числа. Проте життя внесло свої корективи. Ще під час передвиборчої президентської кампанії поширювалися чутки, що переможець захоче якомога швидше оголосити дострокові вибори. На той момент це було однаково вигідно і Порошенку, і Зеленському. У кожного з них були свої мотиви.
Вочевидь, українці настільки втомилися від старих політиків, які не змінювалися роками, тому й повірили “Слузі народу”. Та й сам Президент Зеленський в стилі а-ля-Лукашенко під час своїх “турів” країною напередодні парламентських виборів розпікав чиновників, говорив, що з ними не можна працювати. Доставалося і самоврядцям, хоча керування самоврядними структурами не входить до компетенції Президента. Та як бачимо, людям це сподобалося, вони проголосували за “Зе” команду.
Ще один фактор, на якому “зіграла” команда Президента, і який додав прохідних балів висуванцям “Слуги народу”, це зниження тарифів на газ для населення.
Якщо зараз ціни знизилися, наприклад, на 25%, то щонайменше в такому ж діапазоні ціни підвищаться в опалювальний сезон. Тож середньорічна вартість газу фактично залишається без змін.
— Чи вважаєте Ви причину своєї поразки — результатом неефективної роботи членів вашої команди на місцях? Чи є інші причини?
— Я працював з командою тих людей, яким я максимально симпатизую, які підтримують мене, з якими ми дивимося в одному напрямку. Проте людський фактор скрізь має місце. Сказати, що моя команда спрацювала неефективно не можу. Всі доклали зусиль, аби належним чином виконати визначені завдання.
Можливо завдання для реалізації вибрали “не підйомні”, ті які по 10-15 років ніхто не брався вирішувати. Звісно, що й часу для розв’язання таких застарілих проблем потрібно чимало. За одну каденцію не реально встигнути виконати ті роботи, на які всі вже давно махнули рукою. А для цього потрібно розібратися в тому, як функціонують ті чи інші процеси. Та й систему роботи парламенту теж треба знати.
— Вас називали одним з найдисциплінованіших депутатів Верховної Ради. Як Вам вдавалося не прогулювати?
— Можливо дається взнаки моє вчительське минуле. Але є ще таке поняття, як самодисципліна і відповідальність. Виборці надали мені довіру і обрали до складу Верховної Ради 8 скликання. Тож я мав виправдати їх сподівання. Старався працювати сумлінно. Відвідувати всі сесійні засідання, за виключенням тих днів, коли перебував у відрядженні. Працював у підкомітеті та в групах міжпарламентських зв’язків. Поставив собі за мету регулярно бувати в усіх семи районах виборчого 185 округу. Розписав графік відвідування населених пунктів. В деяких побував кілька разів за час своєї каденції. Думаю, з цього приводу люди мені не дорікнуть. Вважав, що такі виїзні зустрічі — важлива складова роботи депутата. Адже інформацію і доручення отримуєш безпосередньо від виборців, як і оцінку своєї роботи.
— Скільки законопроектів і других законотворчих документів Ви подали на розгляд Верховної Ради?
— Робота із законопроектами — це та частина депутатської роботи, яку можна порівняти з невидимою частиною айсберга. Її зазвичай не бачать і мало про неї знають. Адже коли щось відремонтовано і побудовано — це реальні та конкретні об’єкти. Такі можна побачити практично в кожному населеному пункті 185 округу.
Законопроекти над якими довелося працювати так зразу всі й не пригадаю. Були і про відумерлу спадщину, і антирейдерські. Довелося вести “паперову” боротьбу проти “соєвих правок”, проти водної ренти. А ще про консолідацію земель, який полегшує будівництво зрошуваних мереж, про аграрні кооперативи та родинні ферми, які дають людям роботу на селі. Залишилися не реалізованими певні напрацювання з двох важливих законопроектів — про об’єднання водокористувачів, який би вдихнув друге дихання в зрошення та збільшив площі зрошувальних земель в десятки разів і законопроект під умовною назвою “Степ”. Його реалізація передбачала надання особливого статус Херсонщині. Це б дозволило знизити тарифи на електроенергію для населення, насамперед сільського. Бо в багатьох селах Херсонської області немає ні газу, ні дров для опалення взимку, а вугілля занадто дороге.
Хто хоче більш детально ознайомитися з моєю законотворчою діяльність, можна переглянути всі подані за час каденції законопроекти на моїй депутатській сторінці на сайті Верховної Ради . Там також же є всі депутатські запити і хронологія депутатських виступів. Вся інформація у вільному доступі.
— Прийняттям якого закону Ви пишаєтеся, як одним з найбільших своїх досягнень?
— Головне завдання як депутата-мажоритарника для мене було не допустити приватизацію Каховської магістральної зрошувальної системи на Херсонщині. Пишаюся, що Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони приватизації об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем та земель, на яких ці об'єкти розташовані”, розробником якого я був, прийняла Верховна Рада.
Після вступу Закону в дію ситуація з ціноутворенням на воду зміниться і однозначно, приватизації зрошувальної системи на Херсонщині не буде.
Свого часу Україна вже допустила стратегічні помилки, дозволивши приватизацію обленерго та облгазів. Тепер маємо монополістів, на яких складно знайти управу.
Також не можу оминути увагою ще кілька важливих для сільськогосподарської сфери законопроектів, розробником яких я був. Це законопроект “Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо забезпечення збереження і ефективного використання полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень”. Він спрямований на захист лісосмуг, які виконують функцію захисту земель від вітряної ерозії, що для Херсонщини є одним з найпотужніших факторів, які впливають на аграрний сектор.
Законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімального строку оренди земельних ділянок сільгосппризначення, на яких проводиться гідротехнічна меліорація”. Цей документ передбачав стимулювання аграріїв проводити роботи з будівництва зрошувальної мережі на землях, які вони орендують.
Законопроект “Про сільськогосподарську кооперацію”. У документі закладені основи управління, структури і державної підтримки кооперативів.
Найголовніший законопроект, який є ключовим для старту земельної реформи, — “Про обіг земель сільськогосподарського призначення”.
— Ви почали реалізацію кількох масштабних проектів у 185-му окрузі. Працюватиме над їх завершенням?
— Це запитання ставите не тільки ви. Надходить чимало дзвінків і повідомлень стосовно того, коли ж будуть реалізовані розпочаті мною проекти. На жаль, я вже не є представляю 185 округ у Верховній Раді. Тому не маю ніяких важелів і можливостей продовжити реалізацію розпочатого. Хоча деякі проекти буде завершено. Наприклад — Іванівський водогін. Адже кошти на його добудову закладено в бюджеті на 2019 рік.
Дуже болюче для мене питання наповнення водою балки Великі Сірогози. Останні десять років ніхто не брався за цю проблему. Вважали її не підйомною. Я ж вирішив спробувати. Бо практично на всіх зустрічах з виборцями питали: чи буде вода в балці. В минулому році вдалося зрушити питання з мертвої точки — в русло подали 6 мільйонів кубометрів води. Але одна справа розрахунки на папері, а інше — сухе русло водойми, а також процеси випаровування і всмоктування води. До того ж наповнення балки водою потребувало управління в “ручному режимі” та постійного контролю.
Ситуація з балкою ускладнилася саме напередодні виборів. Бездощів’я і жара висушили водойму. Весняного скиду 100 тисяч кубів води з Північно-Рогачицької зрошувальної системи виявилося недостатньо. До того ж, тоді, як майже вся Україна потерпала від дощів, та й навіть більша частина Херсонської області, в Нижньосірогозькому районі опадів не було. І балка почала висихати. Зауважу, що на осінь у мене були домовленості про скид у русло балки ще 6,5 мільйонів кубів води. Але цей процес у минулому. Вирішенням цього питання тепер займатиметься новообраний нардеп.
Додам, що я запропонував і депутату Іванову, і голові Херсонської облдержадміністрації Гусєву допомогу у вирішенні цих та інших питань 185 округу.
— Ви перший привітали кандидата в народні депутати Володимира Іванова з перемогою. Чи важко вам дався цей крок?
— Так, вибори програні, сторінку життя перегорнуто. Тепер 185 округ представлятиме новий народний обранець Володимир Іванов. Це вибір людей, який треба поважати.
Дуже влучно сказав про перемоги та програші Уінстон Черчіль: “Успіх — не остаточний, невдачі — не фатальні, значення має лише мужність продовжувати”.
Зауважу, що планка роботи задана і багато процесів запущено. Сподіваюся, що Володимир Іванов докладе зусиль для виконання депутатських повноважень.
Переможцю бажаю вирішити проблеми, що накопичилися не тільки в Нижніх Сірогозах, але і в цілому в окрузі.
Як би там не було, але я гордий тим, що зміг зробити для Херсонщини, і районів 185 округу за ці п'ять років. Дякую всім тим, хто підтримав мене, хто повірив в мене, хто відстоював мою кандидатуру в нелегких дискусіях і суперечках.
— Як оцінюєте той факт, що партія “Слуга народу” займе у Верховній Раді монопольне становище. Як це може вплинути на державотворчі процеси?
— Результати парламентських виборів з одного боку несуть занепокоєння. Адже більшість “Слуги народу” в парламенті відкриває Володимирові Зеленському шлях до авторитаризму. Тим паче, що система стримування-противаг в Україні не діє належним чином. З іншого боку, нарешті Президент матиме в руках всі необхідні важелі, аби втілювати реформи.
Якщо у влади все успішно складеться — від цього здобуде вся країна. Якщо ж Президент та команда проваляться — понесуть за це політичну відповідальність, адже тут буде не до відмазок, що хтось ставив палки в колеса.
У Раді вони зможуть здати екзамен на порядність. Отримають нагоду довести, що можна бути чесними політиками.
— Який найперший закон має ухвалити Верховна Рада нового скликання?
— Їм потрібно виконати свої передвиборчі обіцянки.
Володимир Зеленський обіцяв подати у Верховну Раду кілька законопроектів: “Про зняття недоторканності з Президента України, народних депутатів і суддів”, “Про імпічмент Президента України”, ”Про відкликання народного депутата України”. Тепер у нього є можливість за підтримки більшості Верховної Ради — депутатів “Слуги народу” прийняти ці закони.
Ще він стверджував, що вибори до парламенту і місцевих рад повинні відбуватися за відкритими списками. А кнопкодавство, депутатські прогули - автоматична підстава для позбавлення депутатського мандата.
Цікаві ініціативи він озвучував і стосовно суддів, правоохоронних органів і СБУ.
Тож якщо все раніше озвучене Президентом та його командою вдасться реалізувати — це буде величезним досягненням українського парламентаризму.
— Поділіться планами на майбутнє.
— Зараз перебуваю відпустці. Після складення повноважень нардепа думаю повернутися в агросферу.
— Чи хотіли б ще раз балотуватися у парламент?
— Думаю, що обов’язково візьму участь у наступних виборчих перегонах. Адже маю досвід роботи і сили для реалізації розпочатих проектів. Хоча є нові напрацювання, а найголовніше — сили для втілення задуманого. Думаю, що за проміжок часу до наступних виборів у Верховну Раду, у виборців буде час порівняти роботу народних обранців на 185 окрузі.
Спілкувалися з екс-нардепом майже годину. Цього часу вистачило, аби він відповів на всі поставлені запитання.
