7 березня в спортивному залі Сірогозької школи відбувся 4-й волейбольний турнір, присвячений пам’яті знаного на Сірогозщині спортсмена Олексія Камінькова
Сільський хлопець, який став легендою сірогозького спорту
Ім’я Олексія Камінькова викликає справжню ностальгію в тих, хто знає та полюбляє спорт, зокрема, футбол і волейбол. Неперевершений воротар, майстер потужної волейбольної подачі — Олексій Каміньков — легенда сірогозького і новоолександрівського спорту. Прикро, що про все це доводиться говорити в минулому часі, бо ось уже вісім років, як Олексій, а для багатьох друзів просто Льоха, пішов з життя...
Олексій Каміньков
Олексій був звичайним сільським хлопцем з багатодітної сім’ї. Він — третя дитина в сім’ї Василя Олексійовича і Ганни Тимофіївни Камінькових. Друзі заздрили хлопцеві, бо він мав двох старших сестер Катерину і Любу та двох молодших братів Олександра і Ігоря. Тож був щедро наділений сестринською й братерською любов’ю та підтримкою.
В школі Льоха вчився легко, як говорить сучасна молодь “без напрягу”. Встигав і гарні оцінки отримувати, і займатися спортом. Бо про футбол не могло бути й мови, якщо в щоденнику з’являлися двійки. Та й батько ветеран фронтовик Василь Олексійович тримав дітей, а особливо синів, на постійному контролі. Казав, що навчання, — насамперед, а потім уже спорт.
— Для Олексія спорт завжди був на першому місці: і під час навчання в школі, і під час служби в армії, в Центральній групі військ у Чехословаччині, і вже потім, коли повернувся додому й влаштувався працювати водієм у колгосп “Дружба” в Новоолександрівці, — розповідає його друг Олег Кутіщев.
Завзятого спортивного активіста помітило керівництво колгоспу і Олексію запропонували очолити фізкультурний рух на селі. Протягом багатьох років він працював за сумісництвом водієм бензовозу і інструктором зі спорту колгоспу “Дружба”. Встигав відповідально і добросовісно справлятися з покладеними на нього обов’язками. Та ще й не аби як!
— Новоолександрівські футболісти та волейболісти під очільництвом Олексія Камінькова неодноразово посідали призові місця на районних змаганнях, ставали чемпіонами і володарями кубків Сірогозщини, — продовжує лідитися спогадами про товариша Олег Кутіщев. — А сам Олексій у складі збірних району з футболу і волейболу піднімався на найвищі сходинки п’єдесталу пошани в обласних спортивних змаганнях.
Проте страшна підступна хвороба обірвала життя Олексія Васильовича в розквіті сил і літ.
Четвертий турнір зібрав чотири команди
Думку щодо проведення в пам’ять про Олексія Камінькова волейбольного турніру тривалий час виношував його молодший брат Ігор, вчитель фізичного виховання Сірогозької школи.
А в п’яту річницю з дня смерті брата започаткував проведення турніру з волейболу його пам’яті.
Тож 7 березня в спортивному залі Сірогозької школи відбувся 4-й волейбольний турнір, присвячений пам’яті Олексія Камінькова.
Турніру передувало урочисте відкриття, на якому була присутня родина Камінькових та товариш Олексія, колишній очільник відділу спорту Нижньосірогозької райдержадміністрації Олег Кутіщев.
Родина Камінькових і Олег Кутіщев (другий ліворуч)
Учасниками цьогорічних змагань стали чотири команди: дві команди ветеранів: “Дружба” (с. Новоолександрівка), “КХП” (с. Сірогози) та дві команди молоді: “Дружба молодь” і “Селище Сірогози”.
Змагання проходили за коловою системою у двох групах — “ветерани” та “молодь”. У першій грі на волейбольному майданчику зустрілися досвідчені гравці — “Дружба” і “КХП”. У другій — “Дружба молодь” та “Селище Сірогози”.
Серед команд ветеранів перемогу здобула команда “Дружба”. Серед молоді — “Дружба молодь”.
Після завершення змагань визначили кращих гравців у складі команд. Це: Іван Сидоренко (“Дружба”), Микола Кичук (“КХП”), Андрій Левченко (“Дружба молодь”) та Андрій Носов (“Селище Сірогози”).
Кращими гравцями турніру стали Сергій Василенко і Володимир Каміньков.
