Колекція гермів вже 11років прикрашає паркову зону в Нижніх Сірогозах
26 гермів та жорно з приватної колекції жителя села Верби Віталія Гончарова, в 2010 році перевезли в Нижні Сірогози. Їх розмістили на території парку поряд з районним Будинком культури.
Це місце стало доволі популярним серед нижньосірогозької молоді. Часто, особливо влітку, тут можна побачити гурти відпочиваючих. Також в цьому затишному куточку парку проводять літературні заходи працівники Нижньосірогозької центральної бібліотеки.
Однак останнім часом, експонатів в колекції подарованій Гончаровим, стало менше. Вандали розтягують важкі катки по території паркової зони.
Один з катків затягли у рівчак, доволі далеченько від основної колекції. Лежить він там вже тривалий час, і повернути його на місце нікому.
ДОВІДКОВО. За інформацією нижньосірогозького краєзнавця Юрія Безуха, коли давні предки слов’ян скіфи-землероби почали торгувати зерном з давніми греками, вони почали робити кам’яні катки. Каміння на правобережжі Дніпра завжди було вдосталь. З тих пір пройшло понад 2,5 тисячі років, а катки ще й зараз лежать за дворами багатьох селянських садиб.
Від греків запозичили й слово “герм”. Герма в еллінів — це кам’яна чотирьохгранна підставка, увінчана головою чи бюстом. В античності герми спочатку зображували бога Гермеса, звідси й назва. Проте чотиригранник котити неможливо. Тому всі катки-герми обов’язково робили семигранними. Хто бажає, можуть перевірити. Непарна кількість граней дозволяє без зусиль зрушити й тягнути каток. Каток, що має п’ять граней — важкий, дев’ять — занадто легкий та й мороки на виготовлення більше. Семигранник — оптимальне відношення легкості переміщення та удару для вибивання зерна. До того ж 7 — це священна цифра.
