Коли давні предки слов’ян скіфи-землероби, почали торгувати зерном з давніми греками, вони почали робити кам’яні катки. Каміння на правобережжі Дніпра завжди було вдосталь. З тих пір пройшло понад 2,5 тисячі років, а катки ще й зараз лежать за дворами багатьох селянських садиб.
Від греків запозичили й слово “герм”. Герма в еллінів — це кам’яна чотирьохгранна підставка, увінчана головою чи бюстом. В античності герми спочатку зображали бога Гермеса, звідси й назва. Проте чотиригранник котити неможливо. Тому всі катки-герми обов’язково робили семигранними. Хто бажає, можуть перевірити. Непарна кількість граней дозволяє без зусиль зрушити й тягнути каток. Каток, що має п’ять граней — важкий, дев’ять — занадто легкий та й мороки на виготовлення більше. Семигранник — оптимальне відношення легкості переміщення та удару для вибивання зерна. До того ж 7 — це священна цифра.
26 гермів та жорно з приватної колекції жителя села Верби Віталія Гончарова, в 2010 році перевезли в Нижні Сірогози на територію парку поряд з районним Будинком культури.
