На прикладі Голопристанської міської територіальної громади розповідаємо які можливості для місцевого економічного розвитку громади мають на сьогодні. Яких успіхів досягне громада, якщо вчасно вирішить, куди рухатися? Чому важливо планувати та використовувати внутрішні ресурси громади? Які інструменти місцевого економічного розвитку громади можуть використати вже сьогодні
“Потрібно об’єднуватися навколо ресурсу щоб створити спроможну громаду”
В жовтні 2015 року Олександра Бабича вперше обрали міським головою Голої Пристані. До цього він 20 років займався підприємницькою діяльністю.
На час його обрання в Херсонській області вже створили першу ОТГ — Кочубеївську, що у Високопільському районі. Ця новостворена громада отримала потужну державну фінансову підтримку — інфраструктурні субвенції, а також чималі грантові кошти. Однак Кочубеївська громада мала дві суттєві проблеми — значну віддаленість від обласного центру і майже повну відсутність доріг. Тож подивитися і вивчити досвід господарювання кочубеївців в умовах децентралізації було вкрай проблематично.
З огляду на це Олександр Бабич звернувся до голови Херсонської облдержадміністрації Андрія Гордєєва з пропозицією створити громаду в Голій Пристані. Навів кілька вагомих аргументів на підтвердження спроможності такої ОТГ: успіх, історія, наявність фінансів.
Олександр Бабич
— На той час у нас були економічні розрахунки по всім населеним пунктам Голопристанського району. Адже закон урбанізації ніхто не відміняв, а Гола Пристань, як місто обласного значення поступово розширювало свої межі. Тому міська влада моніторила фінансовий ресурс сільських населених пунктів Голопристанщини, як потенційних територій, що можуть увійти в межі міста. До того ж, у 2014 році на Херсонщині, розпочався процес децентралізації і потрібно було прорахувати які перспективи на нас очікують, — розказує Олександр Бабич. — Коли ми починаємо говорити про децентралізацію я завжди згадую рядки з твору видатного українського філософа і поета Григорія Сковороди: “Від бідних бідний народився, нужду підклав, нуждою вкрився”. Бо вважаю, що потрібно об’єднуватися навколо ресурсу щоб створити спроможну громаду. А якщо об’єднуються двоє бідних то з чого вони стануть багатими? Тому до процесу об’єднання потрібно підходити виважено.
Обласному керівництву ідея голопристанців сподобалася, однак два роки поспіль їм не давали позитивного висновку і дозволу на об’єднання. Але це були перші труднощі.
— Лише 24 липня 2019 року шляхом приєднання Старозбур'ївської сільської ради утворили Голопристанську міську об'єднану територіальну громаду, — розповідає далі Бабич. — За рік спільного господарювання в Старій Збур'ївці проклали 600 метрів дороги до школи, бо там були суцільні ями. Провели вуличне освітлення. Почали створювати комфортні умови в школі — термомодернізовувати заклад та облаштовувати внутрішній санвузол.
Міський голова зауважив, що в умовах перших кроків децентралізації у керівництва ОТГ було чимало бюрократичних труднощів. На сьогоднішній день у зв’язку з прийняттям Закону “Про засади адміністративно-територіального устрою України” ті проблеми відійшли в минуле, але з’явилися нові, що пов’язані з використанням бюджетних коштів та надходженнями фінансових ресурсів.
Тож у місцевих виборах 2020 року Голопристанська міська рада вже брала участь у статусі ОТГ. Відповідно до розпорядження Кабміну ”Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області” Голопристанську громаду укрупнили — доєднали навколишні села: Велику Кардашинку, Нову Збур’ївку, Малі Копані та Гладківську ОТГ, що існувала до виборів. В цілому це територія з 35 тисячним населенням.
Діючому міському голові довелося конкурувати на місцевих виборах з вісьмома кандидатами на посаду очільника ОТГ. Незважаючи на технології з двійниками, Олександр Бабич виграв вибори, набравши майже 56% голосів. А місто Гола Пристань виказало своєму очільнику ще більш високий рівень довіри — у 76 відсотків.
Тож у післявиборче життя Голопристанська міська об’єднана тергромада увійшла з трьома основними складовими: територією, населенням і проблемами, що прямо пропорційно подвоїлися, а також чітким баченням свого подальшого існування завдяки розвитку трьох напрямків: впровадженню енергоефективних заходів, створенню сприятливого інвестиційного клімату та розвитку фестивально-туристичного напрямку.
“Зверху” повноваження передали, а про фінансовий ресурс забули
Під час престуру, організованого у межах проєкту Харківського пресклубу Media Hub Kharkiv за підтримки “Медійної програми в Україні”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews, журналісти з різних регіонів України відвідали Голопристанську міську ОТГ.
Голова громади Олександр Бабич під час колективного інтерв’ю розповів за рахунок чого новостворена громада наповнює свій бюджет, на чому можна заощаджувати і заробляти, а також як змінився спектр проблем на Голопристанщині з початку реалізації реформи з децентралізації.
Інтерв’ю Олександр Бабича журналістам регіональних ЗМІ
— На мою думку між центральною владою і громадами немає комунікації, — ділиться міський голова Голої Пристані. — В Києві не бачать того, що відбувається тут, на місцях. Ось провели в 2020 році примусове об’єднання громад. Чому примусове? Бо “зверху” склали Перспективні плани і сказали, що саме за ним має відбуватися об’єднання. Але високопосадовці не врахували проблеми, які накопичувалися протягом 30 років у регіонах, тож їх передали разом з повноваженнями новоствореним громадам. А ось про фінансовий ресурс для їх вирішення не подбали. Тому на сьогодні у більшості ОТГ не вистачає коштів щоб ці проблеми вирішувати. Навіть якщо це місто, як у нашому випадку! Повірте, сільським об’єднаним громадам з невеликою кількістю населення, буде значно важче у подальшому, адже у них зовсім інші місцеві податки ніж у містах. У них немає такого податку як ПДФО. Також є проблеми з нарахуванням податку на нерухомість. Немає єдиного податку або він мізерний. В сільських ОТГ фінансовий ресурс ще більш обмежений, ніж в громадах, які створили довкола міст. Вважаю, що наслідки відсутності комунікації “верхів” і “низів” ми всі разом відчуєм десь після дев’ятого місяця виконання місцевих бюджетів, і на кінець року бюджети 70% громад будуть дотаційними.
Олександр Бабич згадав якими були перші кроки з впровадження децентралізації на Голопристанщині. Давалися вони значно легше ніж нині, адже було більше розуміння “наверху”. Тодішній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман був чудово обізнаний з проблеми місцевого самоврядування, бо сам у минулому був міським головою.
Олександр Бабич розповідає якими були перші кроки децентралізації
— На жаль, з часу запровадження децентралізації прогресивність реформи почала поступово зникати, і раціональне зерно почало відходити на другий план десь із 2016 року, коли “зверху” почали передавати органам місцевого самоврядування делеговані повноваження, але фінансовий ресурс забули передавати. Також держава потихеньку переклала на самовряддя частину своїх повноважень, приміром, як пільгове перевезення. Також у 2014 році в нас забрали 15% ПДФО, натомість обіцяли, що будуть повністю сплачувати з Держбюджету за школи і садочки на 100%. Проте вже у 2017 році нас зобов’язали сплачувати комунальні платежі за школи, а садочки повністю передали на утримання з місцевих бюджетів. Деякі соціальні зобов’язання, які брала на себе держава, також передали на “низи”.
Олександр Бабич зауважив, що ще в 2016 році він говорив стосовного того, що бюджетний і податковий кодекси потрібно залишити на рівні 2016 року хоча б на 5 років, а не змінюйте їх щодня, і щомісяця. Позитивні зміни відчули б вже за 5 років. Адже сильні громади — це сильне місцеве самоврядування і сильна держава.
— Я завжди говорю, що основа державності це і є місцеве самоврядування. Тому що це базовий рівень. Саме тут все будується. При сильному місцевому самоврядуванні ми зможемо створити таку надбудову яку захочемо — маю на увазі вертикаль влади: і виконавчу, і судову, і інше. Адже все це всеодно будується на рівні міст і сіл. На жаль, на сьогодні проблем багато, сподіваюся що в комунікації з виконавчою гілкою влади ми зможемо їх вирішити, а громадам все ж таки залишать більше фінансового ресурсу.
Зауважив Бабич також про те, що зараз ведуться перемовини про збільшення ще на 5% ПДФО для органів місцевого самоврядування. У разі позитивного вирішення цього питання це б дало можливість громадам і дороги ремонтувати, і садочки, і школи. А поки що Голопристанська ОТГ визначила на чому вона може заощаджувати і самостійно заробляти. Нагадаємо, що це впровадження енергоефективних заходів, створення сприятливого інвестиційного клімату та розвиток фестивально-туристичного напрямку.
Впровадження енергозберігаючих проєктів: 10 років досвіду і тисячі гривень економії
На сьогодні центр Голопристанської громади, — місто Гола Пристань, єдине місто в Україні, де за 5 років провели термомодернізацію всіх шкіл і дитсадків.
Реалізовувати ці заходи почали ще в 2016 та 2017 роках — термомодернізували дитсадок і школу за кошти місцевого бюджету та субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.
— В цьому році завершуємо термомодернізацію закладів освіти громади. Роботи вже на завершальній стадії, — інформує Олександр Бабич. — Нині ми не розраховуємо ні на Державний бюджет, ні на місцевий, бо він обмежений, а працюємо з фондами, що мають різні можливості. Завдяки цьому за 5 років реалізували два масштабних грантових проєкта.
В 2018 році завершили термомодернізацію дитсадка №1
Перший проєкт на 881 тисячу євро з комплексної термомодернізації школи №1, дитячого садка №1 та котельні — називався “Створення енергоефективного району” (модернізували відразу три об’єкта). Згідно з умовами гранту, ЄС покрив 80% вартості робіт, що становить 700 тисяч євро, 20% — 181,8 тисяч євро виділила Голопристанська міська рада. Проєкт реалізували у 2018 році.
Після термомодернізації міська рада замовила проведення енергоаудиту.
Довідково. Енергоаудит — добровільне енергетичне обстеження, що проводиться за ініціативою споживача паливно-енергетичних ресурсів.
— Ми легко відслідкували рівень утримання цих закладів до та після термомодернізації. Підсумки енергоаудиту підтвердили, що на 50% зменшилися видатки на утримання цих об’єктів. На фоні постійного зростання вартості енергоносіїв, наша громади бачить перспективу в запровадженні енергоефективних заходів, адже це дає значну економію видатків з місцевого бюджету, — зазначив міський голова.
Навіть взимку температура в школі не опускається нижче позначки в плюс 18 градуса
У межах “Великого будівництва” в Голій Пристані комплексно термомодернізували гімназію №2. Вартість робіт — 11,4 млн гривень (60% — державних коштів, 40% — співфінансування місцевого бюджету). Утеплили цокольні приміщення, дах, фундамент — 60 сантиметрів від нульової відмітки під землю. Тобто, одягли гімназію у “шубу”. Встановили вікна першого класу енергоефективності.
Також у 2020 році провели комплексну термомодернізацію у межах “Великого будівництва” ясла-садка №2. Вартість цих робіт — близько 6 млн гривень, фінансування здійснювалось із Державного фонду регіонального розвитку та місцевого бюджету.
— Якщо раніше у школі та дитсадку було 14-16 градусів тепла, то нині в гімназії — 18-22 градуси, а в дитсадку — 24-25 градусів тепла, — проінформував Бабич.
Зараз в Голопристанській громаді термомодернізують Новозбур'ївську школу №1. Загальна вартість проєкту становить 32 млн гривень. До серпня планують завершити роботи: утеплити фасад, побудувати новий спортзал і реконструювати старий, провести капремонт внутрішніх систем, кабінетів, облаштувати санітарні кімнати та інше.
В нинішньому році голопристанська влада підписали грант з компанією НЕВКО на 580 тисяч євро — на термомодернізацію гімназії №3 та музичної школи.
Довідка. НЕФКО (Північна екологічна фінансова корпорація) — міжнародна фінансова організація, заснована у 1990 році урядами п'яти Північних країн: Данії, Ісландії, Норвегії, Фінляндії та Швеції. НЕФКО управляє фондами у розмірі більше 400 мільйонів євро. НЕФКО профінансувала більше 900 інвестиційних екологічних проектів приватного та державного секторів у Центральній та Східній Європі. Її діяльність пов’язана з фінансуванням практичних заходів, що сприяють зеленому зростанню. НЕФКО фінансує проекти різних секторів, де може бути знижене споживання енергії та/або викопні види палива замінені альтернативними.
— Коли ми вийшли на реалізацію цього проєкту, грантові кошти нам легко дісталися. Компанія НЕВКО виявила бажання з нами співпрацювати, бо в нас був успішний досвід реалізації проєктів з термомодернізації з іншими фінансовими партнерами, — зауважив Олександр Бабич. — Тож після підписання угоди розпочали проведення тендерних процедур. Сподіваюся, що цього року ми завершимо комплексну термомодернізацію гімназії №3 та музичної школи.
Навіть під час переїзду в автобусі Олександр Бабич продовжував розповідати журналістам про здобутки Голопристанської ОТГ
А далі голова громади пояснив, що він націлений на те, щоб проводити утеплення в інших освітніх закладах територіальної громади, залучаючи кошти з усіх можливих джерел, бо зекономлене можна направляти на розвиток соціальної сфери, адже делегованих повноважень у місцевого самоврядування багато, а коштів мало, каже він. На сьогодні вже виготовляють проєктну документацію з термомодернізації дитячих садків, а їх на території ОТГ — дев’ять.
— Голопристанською міською радою майже 10 років поспіль проводиться робота щодо реалізації проєктів у сфері енергозбереження. Для цього залучаються кошти громади, державного фонду регіонального розвитку, а також грантові кошти міжнародних організацій, — розказує Бабич. — У лютому 2014 року Гола Пристань підписала “Угоду Мерів”, започатковану Європейською комісією для заохочення й підтримки зусиль, яких докладають місцеві органи влади у сферах розробки й реалізації політики сталого енергетичного розвитку.
Ефективність цього напрямку діяльності Голопристанської міської ради найкраще характеризує цитата з виступу лідера команди підтримки програми ЄС “Угода мерів – Демонстраційні проекти” Яна Едвіна Ваандерса на конференція країн Східного партнерства “Муніципалітети — за стале зростання в рамках проекту ЄС “Угода мерів — Демонстраційні проекти”, яка пройшла 22-23 листопада 2018 року у Києві:
— Завдяки реалізації проєкту ЄС “Угода мерів — Демонстраційні проєкти” бюджет міста економить 50 тисяч євро в рік за рахунок зменшення витрат на оплату опалення. Досвід Голої Пристані є одним з найуспішніших прикладів того, як можна покращити енергоефективність завдяки співпраці місцевої влади та міжнародних організацій.
“Треба чути бізнес і розуміти його потреби”
В Голопристанській громаді впевнені, що економічний розвиток території потрібно будувати на основі наявних конкурентних переваг і ресурсів громади. Адже лише правильно використаний інвестиційний потенціал може бути чинником подальшого зростання. Тож в громаді йдуть назустріч бізнесу і створюють сприятливі умови для його розвитку. На сьогодні на території ОТГ функціонує кілька потужних бюджетоутворюючих підприємств.
— Єдина умова, яка ставиться — реєстрація бізнесу за місцем розташування, щоб податки потрапляли до місцевого бюджету, — пояснює Олександр Бабич. — На сьогодні до міста зайшли інвестори міжнародного рівня і збудували сучасні, високотехнологічні, соціально-відповідальні підприємства. Також потужний бізнес наповнює бюджет громади, тож у нас є кошти для розвитку інфраструктури та соціальної сфери.
В 2017 році в Голій Пристані відкрили швейну фабрику “ВІД”, що спеціалізується на пошитті спецодягу для різноманітних служб та компаній, у тому числі, для Національної поліції України.
— Ось тут на вашому місці в 2017 році сидів генеральний директор компанії ТОВ ”Швейна фабрика “ВІД” Володимир Дармороз, і сказав: “Ми хочемо у вас відкрити швейну фабрику. Потрібне приміщення”, — розповідає журналістам очільник ОТГ. — Ми допомогли підшукати відповідне приміщення, підприємство його відремонтувало і відкрило швейний цех на 60 робочих місць.
В 2017-2018 роках на території Голої Пристані розпочало свою роботу науково-виробниче підприємство що виробляє стимулятори росту на органічній основі “5 ELEMENT”. Нині підприємство випускає до 50 тонн мікродобрив в рік.
В цій лабораторії вирощують корисні групи бактерій, які є необхідними компонентами симбіотичних систем
Ці мікродобрива (нанодобрива) — унікальна розробка українського вченого, професора Георгія Голика, який протягом останніх років створив близько 50 препаратів.
Сходи нуту. Порівняння контрольних зразків і зразків оброблених “5 елементом”
Біологічно активні добрива мають високу швидкість проникнення в клітини рослин, на 20-50 відсотків підвищують врожайність і сприяють поліпшенню товарного вигляду та якості агропромислової продукції.
Інноваційне комплексне мікродобриво “5 елемент” активізує внутрішні і зовнішні мікробіологічні та фізіологічні процеси, коренева система рослини розвивається швидше, вегетативна маса наростає краще
Слід зазначити, що ці добрива не токсичні і норми їх внесення дуже маленькі — 20-56 грамів на 1 га посівів.
Нині попит на них дуже великий. Про це свідчить хоча б той факт, що вже в перші дні своєї роботи підприємство уклало угоди про співпрацю з багатьма країнами, серед яких Литва, Чехія, Кіпр, Алжир, Словаччина, Єгипет, Судан та інші.
Сума інвестицій в дане виробництво склала 1,5 мільйона доларів. Понад 70 жителів міста отримали роботу, а міський бюджет податкові відрахування.
Олександр Бабич далі інформує про підприємства, що зареєстровані на території громади.
Підприємство “НІБУЛОН”
— “НІБУЛОН” прийшов у Голу Пристань 30 вересня 2016 року, коли урочисто дали старт реалізації інвестиційного проєкту компанії з будівництва об’єкта транспортної інфраструктури “Перевантажувальний термінал з відвантаження зернових та олійних культур на річковий та морський транспорт”. Це багатопрофільна корпорація, яку очолює Герой України Олексій Вадатурський. Усього 100 днів знадобилося будівельникам щоб звести перевантажувальні термінали, і вже 14 липня 2017 року Голопристанську філію ввели в дію.
Потужний перевантажувальний термінал філії “Голопристанська” працює усього четвертий рік, і за цей час прийнято уже близько 830 тис. тонн збіжжя. З кожним роком попит на якісні послуги підприємства зростає, як і кількість сільгоспвиробників-партнерів. Щоб задовольнити потреби аграріїв регіону, “НІБУЛОН” збільшив потужності зі зберігання зерна філії “Голопристанська” на 21,9 тисяч тонн.
Для річкових перевезень у “НІБУЛОНА” є власний флот для транспортування зерна
Тепер цей річковий перевантажувальний термінал є найбільшим серед підприємств компанії на Херсонщині з одночасною можливістю зберігання збіжжя у 97,9 тисяч тонн.
Олександр Бабич розповідає журналістам про соціальне партнерство громади і підприємства “НІБУЛОН”
— До бюджету громади “НІБУЛОН” сплачує близько 1,5 млн податків, — додає Олександр Бабич. — Виділяє кошти на благоустрій міста. Наприклад 1 мільйон гривень вони спрямували на будівництво фонтану в центрі Голої Пристані. Також підприємство веде шефську роботу в дитячих садочках і школах. Все це — приклад соціально-відповідального бізнесу.
Ще одне сучасне підприємство європейського рівня, що функціонує на території Голої Пристані — фермерське господарство “Інтегровані Агросистеми” — одне з господарств української вертикально-інтегрованої групи компаній Agrofusion.
За сезон тут переробляють близько 250 тисяч тонн томатів і випускають якісний концентрований томатопродукт під торговою маркою “Інагро” ТМ. Тридцять відсотків цієї продукції реалізують в Україні, інші 70 відсотків — знаходять свого покупця в 43 країнах світу.
Томатна паста фасується в асептичні ємності
Щоб отримати якісну і безпечну продукцію “Інтегровані агросистеми” організували повний виробничий цикл — від вирощування розсади і до безпосередньо пакуванням готової пасти в асептичні пакети. До речі, в таких ємностях томатна паста зберігається впродовж 3 років.
Тетяна Гнєзділова
Директорка підприємства Тетяна Гнєзділова з гумором каже: “Ми вирощуємо томатну пасту”.
На підприємстві “Інтегровані Агросистеми” задіяне італійське енергозберігаюче обладнання, яке дозволяє досягати високих світових стандартів.
За словами голови Голопристанської громади Олександра Бабича, щоб ефективно підтримувати бізнес та стимулювати підприємництво — треба почути бізнес і зрозуміти його потреби
Туризм і фестивалі, як стимул розвитку підприємництва і зміцнення економіки
Гола Пристань зробила ставку на розвиток туризму
В Голій Пристані вже чимало років тому усвідомили, що на економічний і культурний потенціал регіону і міста, можуть впливати фестивалі, як складова туристичного ресурсу.
Відкриттю фестивалів передує урочиста хода святково вбраних колон містом. 2021 рік фестиваль “Купальські зорі”
Тож ще в 2003 році тут започаткували проведення фестивалів “Купальські зорі” та “Український кавун — солодке диво”. І на сьогодні Гола Пристань є визнаною фестивальною столицею Херсонщини.
Щороку, в першу суботу липня, в місті проходить Всеукраїнський, благодійний фестиваль народної творчості “Купальські зорі” в основу якого покладено народне свято Івана Купала. Цей фестиваль вже відомий не лише в Україні, а й в ближньому і дальньому зарубіжжі.
— В рамках фестивалю працюють виставки декоративно-ужиткового мистецтва, проходять конкурси: “Купальська красуня”, “Кращий купальський віночок”, “Кращий купальський оберіг”, вітрильна регата, спортивні змагання з футболу, волейболу, греблі на байдарках та каное, настільного тенісу, боксу, гирьового спорту, показові стрибки парашутистів, козацькі розваги, беруть участь цілий ряд професійних артистів та творчих колективів, — розповідає міський голова. — А вже в серпні ми раді вітати гостей на фестивалі “Український кавун — солодке диво”. Адже Гола Пристань — кавунова столиця. Саме тут знаходиться Інститут південного овочівництва та баштанництва Української ААН — один із організаторів і активних учасників фестивалю.
Фото zn.ua.Фестиваль “Український кавун — солодке диво”
У рамках фестивалю проходять виставки-ярмарки, дегустації, продаж у великому асортименті баштанних культур та іншої сільськогосподарської продукції, концертно-розважальна програма, ігри, конкурси та майстер-класи і, звичайно ж, конкурс на найбільший кавун.
Фото newday.kherson.ua. Леся Нікітюк на фестивалі “Український кавун — солодке диво”
— Минулого року фестиваль потрапив під приціл знімальної групи нового тревел-проєкту “Le маршрутка” за участі Лесі Нікітюк, — додає міський голова. — Також для залучення гостей до міста Гола Пристань, співробітниками НПП “Нижньодніпровський» розроблено туристичний маршрут № 7712 “До Заповідного “Бобрового озера”, який починається з території партнеру парку — бази зеленого туризму “Чайка”.
Карта популярного маршруту до “Бобрового озера”
Олександр Бабич розповів, що зараз Голопристанщина почала активно розвивати зелений туризм. На рівні громади є розуміння того, що мова йде не лише про можливість створювати робочі місця, стимулювати появу нових підприємців в сфері малого і середнього бізнесу, а й популяризувати регіон.
Післяслово
Внаслідок децентралізації місцева влада отримала як управлінські, так і фінансові можливості для забезпечення успішного розвитку регіонів. На прикладі Голопристанської ОТГ журналісти — учасники престуру побачили як можна ефективно використовувати кошти міжнародної технічної допомоги на проєкти, спрямовані на розвиток інфраструктури громад, а також самостійно наповнювати бюджет — створюючи сприятливий бізнес-клімат для інвесторів та стимулюючи і підтримуючи розвиток місцевого малого та середнього бізнесу.
Публікацію створено за матеріалами престуру, що відбувався у межах проєкту Харківського прес-клубу Media Hub Kharkiv за підтримки “Медійної програми в Україні”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews
Фото Віти Копенко
