У Російському етнографічному музеї, розташованому в історичному центрі Санкт-Петербурга, зберігаються фотографії селян Мелітопольського повіту, що дозволяють трохи зазирнути в минуле на 140 років тому. А так як Нижні Сірогози були волосним центром і входили до складу Мелітопольського повіту можливо на архівних фотографіях зображені наші земляки-сірогозці.

Цікаву знахідку зробив запорізький краєзнавець Володимир Шак, завітавши віртуально до Російського етнографічного музею, розташованому в історичному центрі Санкт-Петербурга — на площі Мистецтв.

Російський етнографічний музей у Санкт-Петербурзі. Фото з ethnomuseum.ruРосійський етнографічний музей у Санкт-Петербурзі. Фото з ethnomuseum.ru

У музейному каталозі, зробленому у 1877 році ці знімки проходять як фото селян Мелітопольського повіту Таврійської губернії. Чоловіки на світлинах одягнені явно у свій найкращий одяг. Вони виглядають надзвичайно колоритно і живо.

Ось що написав про цю архівну знахідку Володимир Шак на своїй сторінці у Facebook:

Володимир Шак (фото зі сторінки у Facebook)Володимир Шак (фото зі сторінки у Facebook)

“На що одразу звертаєш увагу, знайомлячись із запорожцями, зображеними на пожовклих від часу картках — 144 роки тому, як-не-як, вони знімалися. Всі троє добре одягнені та взуті у шкіряні чоботи. Зрозуміло, що для фото селяни спеціально одягнулися пристойніше, але, що важливо: вони мали, що одягнути і що взути”.

Фото з ethnomuseum.ruФото з ethnomuseum.ru

Фото з ethnomuseum.ruФото з ethnomuseum.ru

Фото з ethnomuseum.ruФото з ethnomuseum.ru

Автор зауважує, що на третьому селянинові — на тому, що у чорній овечій шапці, одягнені шаровари і він підперезаний широким поясом.

Помітний пояс і в селянина, на якому накинуто щось подібне до сучасної армійської плащ-накидки. Тільки вона із рукавами.

Ще один селянин прийшов зніматися у світлій овечій шапці і в суконному напівпальто.

“Усі троє дуже бадьоро виглядають. Я навіть сказав би — браво, — додає Володимир Шак. — Це не лапотна голота чи жебрак Московії. Це представники вільного, багатого краю!”.

Також автор розповідає, що Мелітопольський повіт відносився до місцевості, де не було кріпацтва. Головним заняттям жителів повіту було хліборобство. При цьому з 1,2 мільйона десятин 753,2 тисячі (або 63,3 відсотка) у 1884 році належало селянам та колоністам. Хліб мелітопольці відправляли за кордон із Генічеська. Через його митну заставу проходило до чотирьох мільйонів пудів хліба, вирощеного селянами Мелітопольського повіту — у грошовому виразі це становило до трьох мільйонів рублів.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися