Говорити про вплив війни на навколишнє середовище — важко. Це занадто складна система, адже неможливо навести точні цифри, провести розрахунки і моніторинг стану довкілля особливо під час активних бойових дій. Війна руйнує інфраструктуру, завдає економічних збитків, змушує тисячі людей покидати свою державу. На тлі людських втрат наслідки для природних екосистем можуть здаватись проблемою не першочерговою, як то кажуть «не на часі». Але страждання, які війна завдає довкіллю, ще не одне десятиліття нагадуватимуть про повномасштабне російське вторгнення.
Українська природа є ще однією жертвою російської агресії
Природа, як і люди, страждає від війни
Майже вся територія Херсонської області у 2022 році була окупована військами рф. Активні бойові дії точилися на правобережжі Дніпра. Цю частину області звільнили у листопаді минулого року, однак вона донині потерпає від щоденних масованих обстрілів росіян. Та й по ЛівобережжюХерсонщини окупанти щодня завдають вогневого удару. До того ж на лівому березі області військові рф активно зводять фортифікаційні споруди, зокрема, й на територіях природних об’єктів, які мають статус заповідних та природоохоронних.
І обстріли, і будівництво оборонних укріплень завдають значної шкоди довкіллю. Адже в природі все пов’язано і перебуває в постійному колообігу. Природа, як і люди, також страждає особливим чином під час військових конфліктів. Кожна детонація снаряду чи вибух — це не лише випуск хімічного коктейлю в середовище, а й цілковите знищення всіх тварин, рослин і мікроорганізмів у радіусі ураження. Понівеченим територіям потрібні будуть десятки і сотні років, щоб відновитися після завершення війни. Деякі з них ми втратимо назавжди.
За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України за 11 місяців повномасштабного вторгнення росії в Україну наші захисники природи вже передали до правоохоронних органів 959 кейсів про знищення окупантами довкілля. Зафіксовано майже 2300 випадків шкоди навколишньому середовищу. Сума збитків уже сягає понад 46 млрд доларів США (шкода повітрю, забруднення ґрунтів, водних ресурсів тощо). Деякі види шкоди — наприклад, лісам — поки що нереально порахувати, адже під окупацією та бойовими діями знаходиться близько півмільйона гектарів лісу. Усі ці матеріали увійдуть до судових позовів України проти росії в міжнародних судах.
Візуалізація постраждалих природних територій, внаслідок військового вторгнення за даними ГО “Українська природоохоронна група”
Фіксуються факти злочинного впливу на довкілля і на території Херсонської області. Нижні Сірогози.City зібрали частину найбільш резонансних злочинів російських військових завданих природоохоронним територіям Херсонщини.
Біосферний заповідник “Асканія Нова”
Довідково. Серед заповідних об’єктів України біосферний заповідник “Асканія-Нова” посідає особливе місце, адже історія заповідання його території нараховує близько 110 років. Так, багатий землевласник Фрідріх Фальц-Фейн у 1898 році у своєму родовому маєтку за власною ініціативою першим у світі вилучив з господарського використання ділянку своїх угідь, яка стала праядром теперішнього найбільшого в Європі (11054 га) заповідного типчаково-ковилового степу, якого ніколи не торкався плуг.
Цілинний асканійський степ
Сучасний заповідний степ складається з трьох масивів: Північний, Південний, Великий Чапельський під, а також з перелогів, де вивчаються процеси відновлення природної рослинності. Суха мова статистики відмічає зростання тут 478 видів вищих рослин. До “Червоної книги України” занесено 13 видів вищих рослин, 3 види грибів та 4 – лишайників. Шість видів квіткових асканійської автохтонної флори занесені до міжнародних червоних списків.
Тваринний світ заповідного степу, в основному, зберіг свою аборигенну фауну, за винятком крупних видів ссавців та птахів. У густому травостої мешкають не менше 1155 видів членистоногих, 7 видів земноводних і плазунів, 18 видів ссавців, в різні пори року зустрічається більше 270 видів птахів, з яких 107 видів залишаються на гніздування.
На території Великого Чапельського поду в умовах, наближених до природних, утримуються табуни диких копитних з різних континентів. Тут протягом усього року мешкають бізони, сайгаки, лань європейська, коні Пржевальського, туркменські кулани, благородні олені, кафрські буйволи. Влітку сюди випускають стадо антилоп канна, гну та нільгау, зебр та гаялів. Ближче до осені в центрі поду збирається велика кількість перелітних птахів: різні види качок, багатотисячні зграї журавлів, сірих гусей, куликів.
Табуни копитних у заповіднику “Асканія Нова” на вільному випасі
Вже 24 лютого тварини і персонал біосферного заповідника “Асканія Нова” вмить залишилися без постачання харчування та ліків: їх просто неможливо було доставити до заповідника. Початок весни парк зустрів без кормів, палива, сільськогосподарської техніки та будь-яких необхідних ресурсів. Адже саме наприкінці лютого мали здійснити нові тендерні закупівлі на 2022 рік, але не встигли через раптове вторгнення військ рф.
З самого початку війни заповідник точково підтримували друзі, волонтери та науковці: вони активно порушували питання щодо стану парку серед спільноти. Інформаційна кампанія із закликом допомоги та залучення благодійних фондів трохи врятували ситуацію.
Волонтерська допомога для окупованого заповідника
Адже на один тиждень життя тварин в Асканії потрібно до 3 тонн зернових культур і додатково — овочі. На корми за сім днів витрачають приблизно 20 000 грн, тобто близько 80 000 грн на місяць. Асканійський заповідник — це не тільки парк, який здебільшого знають відвідувачі. Це ще й величезний степ, де утримують тварин на вільному випасі. Це 33 тисячі гектарів, з яких 11 тисяч — незаймана степова зона, на території якої діяльність людини має бути зведена до мінімуму.
Голова Української природоохоронної групи (UNCG) Олексій Василюк
Олексій Василюк, голова та співзасновник ”Української природоохоронної групи”, розповів, що природних територій війна торкнулася менше, бо бойові дії в основному зосередилися в містах. Однак масове переміщення техніки цілинним асканійським степом було зафіксовано, а для заповідників це неприпустимо. Адже їх спеціально охороняються від будь-якого впливу людини.
В Асканії від окупантів найбільше постраждали адміністрація та інфраструктура заповідника. Їх розграбували. Це значить, що всю наукову та дослідницьку роботу на цій заповідній території вести тепер не можна. Така ситуація — катастрофа для природоохоронної діяльності, оскільки це безперервний процес, який не може бути поставлений на паузу. Все що було зроблене за десятиліття наукової роботи — повністю знищено.
За словами Василюка, те, що сьогодні відбувається на території захопленого заповідника є найгіршим становищем за весь час його існування. Пожежна техніка анексована. У разі загорання цілинного степа його просто нема кому гасити. Та й працювати на замінованій території, або там де тривають бойові дії — навряд є виправданим ризиком.
До того ж працівникам заповідника не вистачає палива, щоб здійснювати обходи. З початку війни вони не отримують зарплату. Багато хто змушений був евакуюватися, а ті, хто залишився, зіткнулися з необхідністю більше думати про збереження власних життів, ніж природи. І найважливіше сьогодні для заповідника, який на сьогодні знаходиться на тимчасово окупованих територіях — захистити людей, без яких тварини не будуть у безпеці.
Чорноморський біосферний заповідник
Довідково. Чорноморський заповідник — один із найстаріших в Україні. Це суб’єкт міжнародної мережі біосферних резерватів програми МАВ ЮНЕСКО.
Заповідник складається з трьох ділянок: лісостепової, приморської та острівної
Його унікальність в тому, що він з'являється територією гніздування для великої кількості видів птахів. У ньому зимують понад 10 тисяч пернатих. Загалом тут налічується близько 180 видів птахів, з яких близько трьох десятків занесено до Європейського червоного списку.
Саме для їхньої охорони і був створений Чорноморський біосферний заповідник у 1927 році. Він став не тільки значним пунктом на шляху міграції, але й місцем гніздування для таких унікальних видів, як дрохва, орлан-білохвіст і навіть хохітва.
Чорноморський заповідник територія гніздування для великої кількості видів птахів
Значно постраждав і продовжує страждати від війни Чорноморський біосферний заповідник, що з'являється унікальною надморською територією. Близько 86% його площі знаходиться в акваторії Чорного моря, яка також зазнає негативних наслідків війни.
Через війну служби охорони природно-заповідної території часто не можуть виконувати свої функції, забезпечити належну охорону, збереження рідкісних видів тварин та безпеку своїх співробітників. Тому через російську окупацію Чорноморський біосферний заповідник опинився на межі гуманітарної кризи. Він найбільше страждає від пожеж, що впливають на гніздування птахів. Адже саме тут російські війська умисно підпалюють ліси та очерет, в страху від того що там можуть ховатись партизани або спеціальні підрозділи ЗСУ. Тому птахи змушені шукати інші місця для проживання і гніздування, а це призводить до суттєвих екосистемних змін. На відновлення яких може знадобитися не одне десятиліття.
За даними британської некомерційної організації Conflict and Environment Observatory (CEOBS), яка відстежує та публікує дані про екологічні виміри впливу війни, бойові дії в Українському Чорноморському біосферному заповіднику, який знаходиться під охороною ЮНЕСКО, спричинили пожежі, які видно з космосу. CEOBS також підтвердив, що росія не зважає на те, який вплив мають бойові дії на стан навколишнього середовища.
Регіональний ландшафтний парк “Кінбурнська коса”
Довідково. Регіональний ландшафтний парк “Кінбурнська коса” є частиною Чорноморського біосферного заповідника. Був створений у 1992 році в західній частині Кінбурнського півострова, що територіально знаходиться у Миколаївській та Херсонській областях.
Береги парку омивають води Дніпровсько-Бузького лиману й Чорного моря
У 2009 році на його основі утворено національний природний парк “Білобережжя Святослава” (охоплює косу та велику частину решти півострова).
Цю територію не просто так оголосили національним парком. Наприклад, тут є вид червонокнижних мурашок, які живуть лише на Кінбурнській косі й більше ніде на планеті. Також тут є унікальні рослини, які ростуть лише на цій території. Наприклад, два види волошок. Кінбурнська коса — одне з небагатьох місць у Європі, де збереглися ділянки первозданного степу, де ростуть рідкісні степові види. Також тут є найбільше в Європі поле диких орхідей.
Кінбурнський півострів є домівкою для майже 300 видів птахів. Чимало з них прилітають сюди з південних регіонів на період розмноження. Але це не тільки природний епіцентр гніздування багатьох видів. Саме на Кінбурнській косі вперше в Україні почали створювати спеціальні штучні плавучі острівці для гніздування.
Дика сила природи Кінбурнської коси. Автор фото — charly_odessit
Кінбурнська коса — відома туристична локація, під час російського вторгнення в Україну стала важливою територією з точки зору стратегії і тактики військових дій. Окупанти зайняли її з перших днів вторгнення та використовують для обстрілів мирних українських міст.
Через російську військову агресію постраждала флора та фауна коси. Шкоди завдав рухомий колісний транспорт, а найбільше — пожежі, що охопили рукотворні ліси Кінбурна з початку травня
Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Гречаник
“Агресор не зважає на природоохоронний статус територій і використовує їх як плацдарм для своїх військових дій”, — каже заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Гречаник.
Пожежі на Кінбурні почалися з травня минулого року. Через окупацію та замінованість територій, погасити вогонь було неможливо.
Фото УНІАН. Супутникові знімки пожежі
Фото УНІАН. Супутникові знімки пожежі
Фото УНІАН. Супутникові знімки пожежі
Під загрозою опинилися місця гніздувань диких птахів та найбільше в Європі поле орхідей. Увесь розмір шкоди наразі важко оцінити, але за попередніми оцінками тодішня пожежа охопила 130 га. Внаслідок загорянь було втрачено ділянки лісових екосистем, знищено та пошкоджено рідкісні види тварин та унікальної піщаної флори Кінбурну.
Внаслідок обстрілів території пожежі на косі періодично виникали знову і знову. Лише з березня до кінця червня на Кінбурнському півострові вогонь знищив 1640 гектарів насаджень у межах Національного природного парку “Білобережжя Святослава” та 200 гектарів на території Регіонального ландшафтного парку “Кінбурнська коса”.
З того часу пожежі продовжуються. Остання, спровокована обстрілами, сталася на початку жовтня. Екологи кажуть, що знищено щонайменше п’яту частину лісів, які покривають косу, і немає жодної гарантії, що це остання цифра. “Протипожежну техніку та інвентар російські військові розграбували, — розповідає голова Миколаївської філії Національного екологічного центру України Олег Деркач. — Місцевим мешканцям, які тут ще залишилися, окупанти довгий час не дозволяли гасити вогонь, хоча він загрожував не лише природі, а й тутешнім селам”.
На Кінбурні вогонь загрожував навколишнім селам
Зауважимо, що мешканці трьох невеликих місцевих сіл не в змозі самі впоратися з вогняною стихією. Тож на мапі Кінбурну майже не залишилось місць, де б ще не було пожеж. Однак підрахувати всі збитки на заповідній косі завдані вогнем неможливо. Попередньо вони вже становлять понад 5 мільярдів гривень.
Сосновий ліс огороджували смугами орної землі, щоб стримати пожежу “Напевно, врятуватися від пожеж могли тільки птахи, але ми не знаємо, чи зможуть вони повернутися на попелища і як перенесуть міграцію, — інформує керівник “Української природоохоронної групи” Олексій Василюк. — Можливо, від полум’я втекли великі тварини, але всі дрібні, усі комахи, що живуть на землі та на деревах, загинули”.
Внаслідок пожеж на Кінбурні попіл та інші шкідливі викиди від горіння потрапили в атмосферу, забруднили море. Також чималої шкоди завдало так зване витоптування ґрунтів. Нині воно носить масовий характер. На півострові активно переміщується важка російська військова техніка, зокрема гусенична. Також рухаються “Урагани”, “Урали” і “КАМази”. Вони спричиняють ерозію грунтів і як наслідок — знищення природних екосистем.
При падінні літаків, гвинтокрилів і дронів на території Кінбурну, де налічується близько 400 озер з неймовірним розмаїттям флори і фауни, відбуваються витоки паливно-мастильних матеріалів та викиди інших шкідливих речовин, які завдають шкоди середовищу озер.
Захисники природи запитують, чи можна буде відновити лісові масиви, які знищила війна. Зайнятися пошуком відповідей можна буде лише після деокупації, але деякі припущення можна зробити вже зараз.
Національний природний парк “Джарилгацький”
Довідково. Національний природний парк “Джарилгацький” розташований у Херсонській області на межі з Кримом, на однойменному острові Джарилгач, адміністративний центр — у Скадовську. Парк створили у 1999 році для збереження природних та історико-культурних об’єктів Північного Причорномор’я.
Джарилгач — острів у Каркінітській затоці Чорного моря
Острів Джарилгач — це по-справжньому дика й унікальна для України місцевість. Тут переважає степ, болотна, солонцева та солончакова рослинність. Острів слугує однією з основних баз для перелітних птахів у Європі (під час зимування їхня кількість перевищує 150 тисяч особин). До Червоної книги України занесено 21 вид рослин та 110 видів тварин.
На території Джарилгацького парку легко зустріти диких тварин: оленів, кабанів, муфлонів, єнотовидних собак. У прибережній зоні можна побачити дельфінів.
Унікальний природа Джарилгача
“З одного боку, зі сторони селища Лазурного, острів замінований. З іншого, поблизу маяка, російські окупанти розмістили свою військову базу. Природоохоронців на острів не допускають. Ми отримували дані, що нібито лісники, які знаходяться на Джарилгачі, можуть підгодовувати тварин. Але повну картину наразі відслідкувати неможливо”, — зазначає завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету, професор Іван Мойсієнко.
Професор Іван Мойсієнко
Науковець зауважує, що окрема проблема цього природного парку — браконьєрство. Так як початок окупації цієї частини Херсонщини припав на початок весни, то на цей час чимало людей втратили роботу, в магазинах були пусті полички — і це призвело до того, що люди почали виловлювати рибу, аби продати або мати їжу. Виловлення відбувалося саме в період нересту. Рибінспекція, яка мала це контролювати, на той момент уже не працювала. Також обстріли акваторії Чорного моря військами рф призводять до загибелі дельфінів.
В ході бойових дій відбувається забруднення моря: дрейфуючими мінами, паливно-мастильні матеріалами, які лишаються від танкерів та військових кораблів. В майбутньому знешкодження боєприпасів і розмінування цієї території потягнуть за собою дуже дороговартісні роботи з очищення.
Національний природний парк “Олешківські піски”
Довідково. Протягом 2007−2010 років на базі кількох окремих ділянок піщаного масиву Таврії було створено Національний природний парк “Олешківські піски”.
Олешківські піски — найбільша пустеля Європи
Цей унікальний природний об’єкт є вельми цінним для наукових досліджень, адже піщані масиви подекуди зберегли первісний вигляд, а в інших місцях розкинулись штучні ліси із не властивою для цієї природної зони екосистемою.
Штучні ліси посеред Олешківської пустелі
Територія Олешківських пісків є об’єктом української частини Смарагдової мережі Європи (Emerald Network) — мережі природоохоронних територій, що створена задля збереження видів та екосистем, визнаних рідкісними на рівні всієї Європи. Одним із завдань парку є збереження ендемічних (тобто властивих лише певній місцевості) зразків флори і фауни, чимало з яких занесені до Червоної книги України.
Навіть в пустелі є ендемічні рослини
Багато років на частині природного парку знаходився полігон Міністерства оборони. Тут відпрацьовували вибухові суміші та різноманітні види зброї. Через це прохід Олешківськими пісками навіть до російської окупації залишався ризикованим.
На правах оренди, землі Олешківської пустелі використовувалась як полігон для бомбометання — це так званий колишній 48-й авіаційний полігон “Херсон”
Місцеві збирачі металобрухту неодноразово підривались на рештках боєприпасів. А під час окупації Херсонщини в Олешківських пісках вирішили отаборитись російські військові. Результат плачевний — в результаті ракетного удару по стартовим позиціям ЗРК “С-300” багато хто з них навіки залишився в пісках Олешшя. Тож після звільнення Херсонщини доведеться знову розміновувати ділянки унікальної пустелі в центрі Європи. Спеціалісти поки що не можуть навіть приблизно оцінити збитки, які нанесли екології регіону загарбницькі військові дії Російської Федерації.
Азово-Сиваський національний природний парк
Довідково. Азово-Сиваський національний природний парк — одина з найцінніших природних територій Приазов’я. Парк охороняє Бірючий острів та лимани в Азовському морі, а також частини островів Куюк-Тук і Чурюк з низкою малих островів та острів Мартинячий в затоці Сиваш.
Азово-Сиваський національний природний парк
Понад 52 тис. га островів, узбережжя, мілководдя Азову, лиманів та заток є надзвичайно важливими для десятків тисяч птахів. Тут тожна побачити 224 види птахів, з яких 115 видів гніздяться на островах, а ще 181 вид мігрує цією територією. Птахи знаходять у теплих водах багатий корм — мільярди дрібних безхребетних, рибу або рослинну їжу.
Під час зимового обліку птахів у 2021 році природоохоронці нарахували 46 тисяч птахів 59 видів. Серед них — 8 видів з Червоної книги України — баклан малий, огар, чернь червонодзьоба, лунь польовий, канюк степовий, орлан-білохвіст, сапсан, кроншнеп великий.
Побережжя Азову — місце гніздування для чималої кількості птахів
Перлиною Азово-Сиваського національного природного парку є коса Бірючий острів. На цій косі зростає цікава приморська рослинність, пасуться олені, а бджоли збирають особливий бірючанський мед.
Одним з найбільш цікавих місць Азово-Сиваського парку є українське «мертве», а точніше — “гниле море” — озеро Сиваш. Це затока Азовського моря, що розділена на одинадцять мілких водойм. Загальна його площа — приблизно 2500 км². Сиваш відмежований від Азовського моря Арабатською стрілкою.
Також велику цінність мають сиваські грязі. Дослідження показали, що їх використання є дуже корисним для шкіри, суглобів та ефективним способом зняття стресу. Загальні запаси солі в озері складають близько 200 млн тонн.
Сиваш
“Арабатська стрілка — це зараз військова база росіян, тому що вони там фактично зробили військовий полігон, куди приїжджають мобілізовані з рф. Звідти їх відправляють у різні напрямки, зокрема Запоріжжя чи Херсон”, — повідомив депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань.
Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань
Він додав, що на Арабатській стрілці окупанти облаштували вертолітний майданчик, а під час “чергових навчань” просто почали відстрілювати червонокнижних білих лебедів, що зимували на узбережжі Азовського моря.
Також внаслідок обстрілів і запусків ракет військами рф на берег Азовського моря викидає мертвих дельфінів.
Наразі Азово-Сиваський національний природний парк опинився на тимчасово окупованій території. Це унеможливлює належне утримання і догляд за тваринами, довіз кормів і води. Через бойові дії гинуть тварини, вони перестають розмножуватись, підриваються на мінах, молодняк не виживає. Війна порушила природні коридори та шляхи міграції тварин, місця їхнього природного проживання, знищила повністю або частково обмежила кормову базу для багатьох видів тварин.
Національний природний парк “Кам’янська Січ”
Довідково. Національний природний парк “Кам’янська Січ” — наймолодший на Херсонщині. Його створили у 2019 році. Він став першим цілковито степовим серед усіх національних природних парків України. Також “Кам'янська Січ” має понад 50 кілометрів берегової лінії Дніпра. Це місце охорони більше як 500 видів судинних рослин, серед яких 46 видів, що занесені до Червоної книги України та міжнародних природоохоронних списків. Зокрема, такі особливо рідкісні, як наголоватки волошкові, астрагал шерстистоквітковий та горицвіт волзький. Мешкає на території парку понад 90 видів рідкісних тварин. Поміж них сліпачок звичайний, чепура велика та руда чапля.
Національний природний парк “Кам’янська Січ”
Парк пережив 8-місячну російську окупацію. Сили оборони України звільнили територію “Кам’янської Січі” 11 листопада 2022 року.
Як повідомляють на сторінці Української природоохоронної групи у Facebook, за час окупації інфраструктура парку серйозно постраждала: “росіяни покрали майже все майно нацпарку: викрадені автомобілі, квадроцикли, катер, човни, квадрокоптер, тепловізор та метеостанція, також зруйновано адміністративну будівлю нацпарку”.
Та попри все це під час окупації наукова робота в нацпарку тривала. Доки росіяни перед відступом не замінували територію, науковці вели літопис природи, фіксували сезонні зміни: де птахи побудували нові гнізда, де була міграція козуль, коли зацвіли первоцвіти тощо.
Також працівники парку власними силами гасили пожежі: брали у фермера трактор із цистерною. Тепер територію деокуповано повністю, однак співробітники не мають доступу до більшої частини парку через обстріли військ РФ з лівого берега Дніпра та мінування.
Директор нацпарку ”Кам’янська Січ” Сергій Скорик
За словами директор нацпарку ”Кам’янська Січ” Сергія Скорика у парку вже почали рахувати збитки: у середині жовтня завдяки супутниковому аналізу визначили, що вигоріло майже 635 гектарів цінних ділянок, де зростали вразливі червонокнижні види.
З 24 лютого до 18 жовтня пожежі знищили в межах парку рідкісні рослини, серед яких дрік скіфський (633 екземпляри), ковила шорстка (402), ковила волосиста (832), ковила Лессінга (2384), ковила українська (456).
Співробітники Нацпарку “Кам'янська Січ” разом з піротехніками розміновують територію
******
Ми описали 7 найбільш гучних екологічних злочинів росіян на природоохоронних і заповідних територіях Херсонської області, збитки від яких наразі навіть важко точно порахувати, допоки більша частина території Херсонщини окупована.
