Разом із медійниками 11 регіонів України редакторка газети “Сільські новини” та сайту Горностаївка.INFO з Херсонської області відвідала Кіровоградщину в межах престуру, організованого Харківським пресклубом. Протягом двох днів журналісти знайомилися з практиками релокації та адаптації бізнесу, викликами та успіхами співпраці влади і територіальних громад у протидії військовій агресії. Про це, зокрема, мали нагоду дізнатися під час брифінгу з головою Кіровоградської обласної ради Сергієм Шульгою.
З початком військової агресії змінилися пріоритети в усіх регіонах
Кожному населеному пункту та кожній територіальній громаді війна завдала відчутних ударів. В одних тотально знищено власну інфраструктуру та втрачено частину людського капіталу, в інших — була необхідність швидко адаптувати економіку до умов воєнного стану. На Кіровоградщині не проходили лінія фронту, все ж регіону довелося також змінити пріоритети розвитку та, зважаючи на велику кількість внутрішньо переміщених на територію осіб і релокованих підприємств, треба було нагально створити належні умови для їх комфортного перебування.
Про все це, а також практику управління громадами під час війни, участь місцевого самоврядування Кіровоградщини для наближення перемоги, розповів журналістам під час брифінгу голова Кіровоградської обласної ради Сергій Шульга.
Сергій Шульга
— Було багато напрацювань, багато грантових проєктів, які вже почали реалізовувати, — повідав пан Сергій. — За тиждень до вторгнення створили Муніципальну лігу, будували плани разом з нашими громадами. Та 24 лютого всі проєкти довелося поставити на паузу, адже на той час завдання були вже зовсім інші. Треба було забезпечити життєдіяльність населених пунктів, важливо було налагодити комунікації з мешканцями громад. Ще одне завдання було — це створення добровольчих формувань. І нам це вдалося, насамперед зберегти громадський порядок та спокій з-поміж населення. Стосовно проєктів — ми їх призупинили, але цілі залишаються. Ще все попереду! Я в цьому впевнений.
З позитивних напрацювань голова облради назвав те, що Кіровоградська область в грудні 2022 року вступила до Асамблеї європейських регіонів Європейського союзу. Це об’єднання, яке включає в себе майже 300 регіонів, завдання якого — міжрегіональний розвиток, обмін досвідом між регіонами у реалізації різних програм і проєктів. До речі, Кіровоградська область стала четвертим регіоном України, який прийняли до складу Асамблеї.
— Для Кіровоградщини відкриваються нові перспективи. Це — участь у зустрічах на найвищому рівні, залучення інвестицій, написання та реалізація спільних проєктів, доступ до фінансування ЄС, підтримка молодіжних ініціатив та обмін досвідом, — зазначив Сергій Шульга.
Він розповіві про започатковані звіти керівників комунальних підприємств, виїзні зустрічі та прийоми, наголосив наскільки вони важливі сьогодні для жителів регіону…
Конструктори з Кіровоградщини створили дрон-розвідувальник
Запуск дрона-розвідувальника
Пишаються в області тим, що група конструкторів зі складу Добровольчих сил оборони Кіровоградщини створили дрон-розвідувальник з функціями, яких не мають інші безпілотники. Конструктори заклали в нього функціонал, що потрібен для виконання конкретних завдань.
За словами посадовця, унікальність безпілотника в тому, що конструктори заклали той функціонал для збору розвідувальних даних, якого немає в китайських аналогах дрона. Розмах крил безпілотника понад два метри, вага — п'ять кілограмів. Тестова дальність польоту — 25 кілометрів. Орієнтовна висота польоту — 500 метрів. Витривалість, така, як треба!
— Гордість бере за те, що вдалося зробити нашій конструкторській групі, яку курую весь час, — сказав Сергій Шульга. — Спецпризначенці Сил спеціальних операцій ЗСУ вже випробували нашого, кропивницького, дрона-розвідника.Цей дрон уже працює на фронті, а група працює над його модернізацією, збільшенням продуктивності, встановленням додаткових елементів. Зокрема,над захистом дронів від радіоелектронних пристроїв. Дрони, які купують в Китаї, не захищені від радіоелектронної боротьби. Тому головне завдання — створити такий дрон, який повністю захищений. У нашій територіальній громаді створено підрозділ, який очолила жінка, вона — інструктор по польоту дронів. Навчає добровольчі формування та представників правоохоронних органів.
Добровольчі формування та правоохоронці вчаться керувати дронами
Посадовець уточнив, що на створення дрону залучено лише спонсорські кошти, бюджетні — не надавали. Державне фінансування можливе, якщо дрон буде затверджений на рівні Міністерства оборони. Він повідомив, що конструктори Кіровоградщини розробляють ще й інші моделі безпілотників для фронту. Головне завдання — створити такий дрон, який буде повністю захищений.
Прийняли понад 150 тисяч вимушених переселенців
В області є тисячі людей, які ніколи тут не були, але волею долі потрапили на Кіровоградщину за трагічних обставин. Від початку широкомасштабної агресії РФ, область загалом прийняла 150 тисяч переселенців, які тікали з охоплених війною міст та сіл. Зустріли 34 потяги, Усіх розмістили.
Станом на 16 лютого в Кіровоградській області мешкає понад 95 тисяч вимушених переселенців, які знайшли тут прихисток через війну. Від початку війни почала діяти низка центрів, в яких надають різноманітну допомогу переселенцям. Серед організацій є волонтерські, державні та релігійні.
— Маємо переселенців з усіх прифронтових регіонів: Донеччини, Луганщини, Херсонщини, Миколаївщини, Запорізької області. Також є люди з Київщини — Ірпінь, Буча… Їх забезпечуємо житлом, якісними медичними та соціальними послугами. Люди мають допомогу від територіальних громад, міжнародних благодійних фондів та організацій, зокрема Червоного Хреста, UNISEF, ООН… Їм активно допомагають наші волонтери, - повідомив керівник облради.
У разі необхідності, Кіровоградщина готова прийняти ще кілька десятків тисяч внутрішньо переміщених осіб. Місцева влада в комунальних закладах обласної ради підготувала резервні місця для поселення людей.
Один з прихистків облаштованих для ВПО
Є можливості дітям, в тому числі й з тимчасово переміщених родин, навчатися офлайн в освітніх закладах, відвідувати дитсадки. Для цього створені умови. Так, наприкінці січня 2023 року вже облаштовано 739 укриттів в закладах освіти Кіровоградської області — на початку повномасштабного вторгнення їх було 107.
Зокрема, 417 укриттів є у школах, 295 — у дитсадках, 18 — у професійно-технічних закладах, 9 — у закладах вищої освіти. Як зазначив посадовець, робота з облаштування триває, адже більшість облаштованих укриттів потребують сучасної вентиляції, обладнання санітарно-технічних умов, підсилення швидкості інтернету.
Укриття в дошкільному навчальному закладі
Водночас голова облради зауважив, що з приводу навчання дітей важко працювати з батьками — переселенці віддають перевагу онлайн-навчанню у своїх школах.
Надали прихисток релокованим підприємствам
В умовах воєнного стану відбуваються процеси переміщення до більш безпечних регіонів не лише населення, а й підприємств з територій, де буличи тривають бойові дії, Однією з таких територій стала Кіровоградська область.
Під час повномасштабної війни російської федерації проти України тут знайшли прихисток та підтримку підприємства, які переїхали через обстріли та бойові дії зі сходу України — переважна більшість з Харкова та Харківської області. Частка Кіровоградської області за кількістю релокованих підприємств на рівні країни складає майже 6,5%.
Голова Кіровоградської обласної ради запевняє, що місцева влада допомагає релокації бізнесу. Їм надають необхідні виробничі площі. Загалом на даний час на Кіровоградщину релокувалися 52 підприємства, 40 вже працює, інші в стадії налагодження бізнесу. З них нині у Кропивницькому працюють 23 релоковані підприємства, в Олександрії — 12, в Знам’янці три. У Світловодську та Бобринці по одному.
— У нас релокований бізнес на підтримку не отримує з обласної скарбниці коштів, чи так званих грантів, ваучерів — фінансову допомогу отримує лише з державного бюджету, — поінформував Сергій Шульга. — Кіровоградщина потрапила до пулу областей, які є майданчиками для релокації підприємств із зони активних бойових дій. Наш регіональний фонд підтримки підприємництва в області отримав завдання з усіх сил долучитися до роботи в цьому напрямку. Ми всі маємо розуміти: від кожного регіону, де ситуація зараз відносно спокійна, залежить в цілому економіка держави у воєнний час.
Програма на державному рівні розпочиналась, як релокація бізнесу в західні регіони України. Центральні області доєднувалися пізніше. Голова облради також додав, що працює онлайн платформа, покликана допомагати бізнесу в релокації. А заявки на продовження роботи у більш безпечному місці можуть подавати як підприємства, що потребують переміщення, так і компанії, які готові надати для цього свої майданчики.
Завдяки релокації вдалося створити понад 300 робочих місць. Сфера діяльності — ремонт та технічне обслуговування транспортних засобів, виробництво хімічної продукції, очищення води, виробництво продуктів борошно-круп'яної промисловості, виробництво добрив, пелетів, випічка хлібобулочних виробів. Більшість підприємств працюють у сфері послуг.
— В області 10 підприємств, які перереєструвалися і сплачують податки та наповнюють бюджет області, інші мають надію після перемоги повернутися назад. Людям, які приїхали сюди працювати, хочемо надати житло, а відтак робимо все можливе, щоб зберегти бізнес, — зазначив голова облради під час зустрічі із журналістами.
Співпрацюють з Херсонщиною в галузях освіти, театрального мистецтва
Сергій Шульга повідомив журналістам, що на Кіровоградщині прихистили не лише людей та територіальні громади з різних регіонів України, у тому числі й з Херсонської області. У Кропивницький тимчасово переїхали п’ять закладів фахової передвищої та вищої освіти з різних областей, з-поміж яких і найпотужніший, найстаріший на півдні України освітній заклад — Херсонський державний аграрно-економічний університет. Ще до переїзду, впродовж п’яти років університет співпрацював з кропивницькими підприємствами, студенти вишу практикувалися на підприємствах Кропивницького. Тож релокація на Кіровоградщину стала логічним продовженням співпраці двох регіонів.
Херсонський державний аграрно-економічний університет в евакуації розмістився в одному з корпусів Кропивницького аграрного фахового коледжу
Університет облаштували в одному з двох корпусів аграрного коледжу, працівників поселили в гуртожитку на території закладу.
— Звісно, ми відгукнулися на прохання колег допомогти, — зазначив голова облради. — Наші регіони пов’язує те, що і Кіровоградщина, і Херсонщина — аграрні регіони. У майбутньому вбачаємо тісну співпрацю. На початку це може бути реалізація ступеневого навчання. Тобто наші випускники можуть продовжити навчання в Херсонському державному агарному університеті.
На запитання журналістів “Чим ще пишається Кіровоградщина” Сергій Шульга похвалився театром корифеїв — академічним обласним українським музично-драматичним театром ім. М. Л. Кропивницького. Цікаво було дізнатися, що професійних херсонців тут цінують — так Генеральним директором — художнім керівником першого українського професійного театру корифеїв призначено херсонця В‘ячеслава Вандрашека. Він раніше 18 років працював головним адміністратором Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша, має управлінський досвід, зокрема, в організації театрального фестивалю «Мельпомена Таврії».
Голова облради нагадав, що торік відсвяткували 140-років театру, цій визначній події присвятили стінопис (мурал) у самому серці Кропивницького.
Вже, коли зустріч з головою облради завершилася до зали увійшов В‘ячеслав Вандрашек. На запитання, коли додому (в Херсон) — він тільки посміхнувся: зрозуміло, тепер у нього тут цікава робота. Як повідомляє на своїй сторінці в соцмережі, хоче втілити свій досвід з організації міжнародного фестивалю "Мельпомена Таврії" на фестивалі "Вересневі самоцвіти" в Кіровоградській області.
На завершення журналісти мали нагоду зробити спільну світлину з головою обласної ради. А також біля згаданого муралу.
Учасники престуру
У престурі побувала Любов РУДЯ
