Одночасно з повномасштабним російським вторгненням 24 лютого 2022 року на владу в громадах лягла критична відповідальність — місцеве самоврядування стало муніципальним фронтом. У надскладних умовах, доводиться вирішувати всі питання життєдіяльності громад: надавати найнеобхідніші послуги людям, забезпечувати евакуацію, безпеку тих людей, які залишаються жити під обстрілами, або в “сірій зоні”, приймати біженців з окупованих територій.
Однією з громад, яка у непростих умовах війни організувала роботу за всіма цими напрямками, стала Знам'янська громада Кіровоградської області. Саме тут, в рамках дводенного престуру організованого Харківським пресклубом, побували журналісти з різних куточків України.
Нові виклики змусили громаду змінити звичний устрій життя і алгоритм роботи
Під час зустрічей та відвідин різних закладів громади журналісти дізналися, як позначилась війна на бізнес кліматі та робочих місцях, оглянули місця компактного проживання ВПО, волонтерські хаби.
Найперше, учасники престуру побували у міській раді. Цікавою була виставка-презентація промислової продукції кожної з галузей Знам'янської громади, окремих підприємств та організацій, що розташовані на її території.
Економічний потенціал громади представлений підприємствами харчової, хімічної промисловості, залізничного транспорту, торгівлі та сфери послуг. Тут здійснюють діяльність 109 юридичних осіб та 1 017 фізосіб.
Виставка-презентація підприємств харчової галузі Знам'янської громади
Творчі напрацювання закладу освіти залізничного напрямку Державний навчальний заклад “Знам’янський професійний ліцей” презентували директор та заступник директора ліцею. З усього видно, що місто залізничників та громада разом з усією Україною працюють на перемогу.
Роботу презентує Знам'янський професійний ліцей
Знам’янський міський голова Володимир Сокирко на брифінгу розповів журналістам, як з початком повномасштабного вторгнення громада змінила свій звичний устрій — хоча й не відноситься до територій, де відбуваються бойові дії, але війна безпосередньо вплинула на неї. Фокус уваги змістився на мобілізацію військових, територіальну оборону, облаштування побуту для внутрішньо переміщених осіб та приймання гуманітарної допомоги.
Про роботу Знам’янської громади розповідає міський голова Володимир Сокирко (в центрі)
— З перших днів повномасштабної війни треба було забезпечувати обороноздатність території та життєдіяльність населених пунктів, — пригадав керівник громади. — Разом з тим довелося зустрічати евакуаційні потяги та підтримувати біженців. Адже Знам'янка — це великий залізничний вузол залізничного сполучення між сходом, заходом, півднем та північчю країни. Через залізничний вокзал пройшла нескінченна кількість потягів, електричок, які вивозили людей з-під обстрілів у більш безпечні місця. Зустрічали пасажирів, пригощали пиріжками та чаєм, у разі необхідності надавали медичну та психологічну допомогу.
Тим часом, усі підприємства, зокрема залізничного транспорту (вклад яких до місцевого бюджету більше половини), долучилися до приведення в належний стан захисних споруд. Приділяли увагу людям, які втратили домівки — а внутрішньо переміщених осіб за 2022 рік зареєстрували майже 4 тисячі. Їм усім треба було надати допомогу. Значна кількість їх залишилися на території Знам'янської громади. Більшості біженцям надали прихисток небайдужі мешканці громади у своїх домівках. Декого прийняв до себе комунальний заклад “Знам'янська бальнеологічна лікарня” Кіровоградської обласної ради, інших поселили у приміщеннях закладів освіти. Під гуртожиток переобладнали один з корпусів міської лікарні.
Рік, коли жили по-іншому, згуртував громаду
Словом, для громади це був рік, коли жили, спілкувалися зовсім по-іншому: під звуки сирен, в режимі тотальної економії світла й тепла, з дотриманням усіх обмежень воєнного стану. Втім, навіть в цих умовах продовжували ремонтувати дороги, прибудинкові території, забезпечували функціонування всіх комунікацій, приділяли увагу освіті та медицині.
Тим часом працювали над залученням коштів. Знам’янська міська територіальна громада стала однією із 4 громад Кіровоградської області, яка була відібрана для співпраці з Програмою USAID DOBRE впродовж наступних трьох років за напрямками стратегічного планування, підвищення якості надання муніципальних послуг, управління фінансами, стимулювання місцевої економіки та залучення жителів до розбудови своїх громад. У рамках цього співробітництва розпочато реалізацію проєкту “Кризове реагування на виклики війни в громадах”, на нього громада отримає 25 тис. дол. США. Головна ідея цього проєкту — підтримка громади в подоланні викликів, пов'язаних з наслідками військової агресії рф проти України.
Брифінг у Знам’янській міській раді для учасників престуру
— Колосальні виклики та випробування, що постають перед нашою країною щодня, дійсно проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу. Нові завдання, які постали перед нами, ми розв’язуємо завдяки спільній, злагодженій роботі з громадськістю, старостами, депутатами, — зазначив Володимир Сокирко.
Він розповів, як у “Гуманітраному Хабі” організували роботу по збору гуманітарної допомоги та подальшої її передачі військовим, бійцям тероборони та вимушеним переселенцям. Нещодавно для потреб ЗСУ, де служать мешканці Знам’янської громади, передали черговий автомобіль — це вже третій. Загалом на останній раз було зібрано 121 030 грн. Перед його відправкою, провели повне технічне обслуговування і фарбування. Більше того, авто повністю завантажили продуктами харчування та необхідними речами, про які повідомили бійці.
Навчальні заклади працюють в офлайн-режимі
У громаді, яка має населення понад 28,5 тисяч, змогли організувати роботу закладів освіти в офлайн-режимі ще з березня 2022 року. Зокрема, це 6 закладів загальної середньої освіти, 7 дитсадків, інклюзивно-ресурсний центр, Центр дитячої та юнацької творчості комплексна ДЮСШ. У всіх навчальних закладах облаштовані укриття. На їх ремонт вишукували кошти в бюджеті громади. У деяких укриттях провели швидкісний інтернет. Тож батьки за бажанням обирають форму навчання — можуть обрати і дистанційну.
Були часи, що в одній частині закладів освіти жили вимушені переселенці, а в другу приводили дітей. Тоді працювали лише чергові групи
Нинішнього року освітяни мають отримати на функціонування галузі 70 млн грн. Але 5 млн не вистачає. Тож вже на сесії міської ради, яка мала пройти 24 лютого, розглядали питання виділення додаткових коштів. При цьому, до кінця нинішнього року закриття навчальних закладів на території громади не планують.
Заступниця міськголови Ліана Пересадченко розповідає про підприємства громади
...Пересвідчитись у сказаному журналісти змогли, відвідавши виробничі та оздоровчі майданчики, місця компактного проживання внутрішньо переміщених осіб. Їх супроводжували та знайомили з об'єктами секретарка міської ради Вікторія Зеленська та заступниця міського голови Ліана Пересадченко.
Новий фах швачки ВПО здобувають у НВМ “Синергія”
НВМ “Синергія”
Для допомоги вимушеним переселенцям з роботою, у Знам‘янці організували функціонування навчально-виробничого майданчика “Синергія” — тут вчать фахівців шиття одягу. Навчання безкоштовне, після чого кожному учаснику видають сертифікати про проходження швейних курсів. Це дає змогу або самостійно відкрити свій цех та заробляти на життя, або шити одяг для своїх потреб. За словами керівника ГО “Повернення до життя” Олександра Остапова, це спільний проєкт міської влади, громадської організації «Повернення до життя» та міжнародних грантових фондів.
Керівник ГО “Повернення до життя” Олександр Остапов спілкується з журналістами
— Цей проєкт унікальний, адже він спрямований на навчання швейній справі внутрішньо переміщених осіб на безоплатній основі з подальшою можливістю працевлаштування, — розповів журналістам Олександр Остапов. — Завдяки грантовій допомозі, будівлю швейного цеху оснастили сонячними панелями, тож цех цілком забезпечений електрикою. Швейні машинки купили також за грантові кошти — 45 тисяч доларів. Маємо їх кілька видів: навчальні, для вишивання узорів, для професійного шиття одягу на фронт. Викладачів зі швейної справи у “Синергії” теж обирали зі складу ВПО. Загалом пройшли навчальний курс 80 осіб. З них п’ятнадцять людей після навчання уже відкрили у нашому регіоні власний швейний бізнес — мають статус ФОП. Дехто працевлаштувався на наших міських швейних підприємствах.
Сьогодні в “Синергії” шиють одяг для фронту
У “Синергії” вчаться шити базові речі. Втім, сьогодні у цеху вже шиють одяг для фронту — спеціалізуються переважно на пошитті термобілизни для військових, шапок під каски, рукавиць, бандан. Мають замовлення від військових частин та організацій, які везуть на передову необхідні речі. Теплий одяг для захисників шиють безкоштовно. За словами пана Олександра, замовники, оплачують цеху лише вартість тканини. А для цивільних виробляють світшоти з патріотичним принтом та синьо-жовті стяги.
У поліклініці обладнали гуртожиток з допомогою міжнародних партнерів
У Знам’яській громаді з розумінням та щирістю зустрічають кожного, хто через російську агресію змушений залишити рідні домівки. Не лише допомагають матеріально, а й зігрівають любов’ю та увагою. Адже уявляють, як то — залишити все нажите, втратити близьких і поїхати в невідомість...
З перших місяців ворожої агресії Знам’янська громада щоденно приймала від 600 до 1000 вимушених переселенців. Дехто залишався, хтось їхав далі. Питання розміщення людей, які втратили житло, ставало все гострішим. Для більш зручного розміщення людей, переобладнали один з корпусів міської лікарні під гуртожиток.
Соціальний гуртожиток
Соціальний гуртожиток, у якому побували журналісти, відкрили зовсім недавно — 1 лютого 2023 року. Він розрахований на 140 чоловік. Наразі тут перебуває 90 вимушених переселенців. У гуртожитку є все, щоб біженці почувалися затишно та комфортно: дві кухні з сучасною технікою, пральня, душові та санвузли, дитяча кімната. Працює wi-fi.
Переобладнання та ремонт здійснювали як за кошти міського бюджету, так і з допомогою благодійних організацій: французької неурядової організації ACTED, іспанської ”Лікарі без кордонів”, Міжнародної організації з Міграції. Слід зазначити, що Знам’янська громада — єдина на території Кіровоградській області, що залучила майже всіх міжнародних партнерів, які надавали матеріально-технічну допомогу Україні.
На кухні соціального гуртожитку
— Ремонтували приміщення за бюджетні кошти, витратили понад два мільйони гривень. Також допомогли міжнародні благодійні організації. Закупили сучасні меблі. Тут поселили людей з Бахмута, Харкова, Херсону, — повідомила секретар Знам‘янської міської ради Вікторія Зеленська.
Журналісти спілкувалися з мешканцями гуртожитку — відгуки позитивні. Все ж переселенці мріють про повернення додому. Кожен, з ким довелося спілкуватися, говорив про те, що вони сьогодні не мають власного житла, не мають роботи і не знають свого майбутнього. Так, вони отримують гуманітарну допомогу, дякують громаді за прихисток, шукають хоч якусь роботу і… щогодини перевіряють стрічку новин та намагаються додзвонитися до кого-небудь, щоб дізнатися, як там, вдома...
Мені, журналістці з Херсонщини, особливо приємно було поспілкуватися з вчителькою міста Херсону — Галиною Шуригіною. Вона виїхала з окупації в безпечне місце ще у червні, а батьки до цього часу перебувають на окупованій території. Знайшла прихисток саме у місті Знам'янка.
Любов Рудя бере спілкується з Галиною Шуригіною
— Я вчителька, працюю в Херсонській школі № 46, — розповіла жінка. — У нас гарна школа, чудовий колектив учителів. Та в нашу школу “прилетіло”, повибивало вікна. Нині ми працюємо онлайн в різних місцях України, спілкуємося. Я викладаю географію, природу та основи здоров'я. Дуже переживаю за батьків, які залишилися на Лівобережжі Херсонщини, зв'язку з ними немає. Через сестру дізнаюся, що там відбувається. А там зараз гаряче.
На запитання, чому обрала для проживання саме Знам'янку, Галина Григорівна, відповіла, що її зацікавила сама назва міста. Знам'янка — це ніби якесь знамення, ніби захист Богом.
— Коли ми прийшли з представниками Червоного Хреста до гуртожитку, я відразу помітила вчительку, яка сиділа за комп'ютером і вела урок для своїх учнів, — долучилася до розмови заступник міського голови Ліана Пересадченко. — Люди залишаються у нас, бо їм тут комфортно. Знаєте, всі потяги з біженцями йшли через нашу залізничну станцію, частина людей залишалися тут. Щоправда згодом шукали іншого прихистку, але є інформація, що люди жалкують, що поїхали далі, а не залишилися в нашому місті. Говорять, скільки підтримки і допомоги, як у нашій громаді, ніде не отримували.
Галина Шуригіна підтвердила сказане: вона задоволена створеними умовами, гостинністю громади та реагуванням керівництва на запити чи прохання. Говорить, що тут ніколи не залишають без уваги звернення — якщо відразу не можуть вирішити, то просять почекати. Водночас, зазначила, що з нетерпінням чекає, коли в Херсоні буде безпечно, щоб повернутися додому.
Реабілітаційний санаторій став також прихистком для переселенців
У Знам'янській бальнеологічній лікарні
На території Знам'янської громади розташований унікальний багатопрофільний реабілітаційний санаторій — обласний комунальний заклад “Знам'янська бальнеологічна лікарня”. Завдяки сукупності бальнеологічних, кліматичних факторів і методів комплексної терапії, що застосовуються, лікарня не поступається відомим світовим курортам за якістю лікування та реабілітації. Оснащена новітніми зразками медичної апаратури.
Юрій Вісяников, керівник Знам'янської бальнеологічної лікарні
— Ми продовжуємо, навіть у ці складні часи, купувати медичне обладнання, — розповів керівник лікарні Юрій Вісяников. — Наша медустанова перша, яка отримала фінансування з Фонду підтримки підприємців.
Мають тут дві свої свердловини, розташовані за кілометр від закладу. Вода подається до лікарні, її використовують у ванни, душі, застосовують вертикальне витяжіння хребта в басейні. Вартість путівки від 960 гривень за одну добу — сюди входять лікувальні процедури, проживання, триразове харчування.
Їдальня бальнеологічної лікарні
Тут є окремі номери для людей з інвалідністю, котрі потребують догляду і не можуть пересуватися самостійно, у планах — облаштувати окремі кімнати для реабілітації людей після інсульту, щоб відновити рухливість.
У бальнеологічній лікарні пропонують широкий спектр лікувальних процедур
Також розроблена та анонсована програма для захисників — на її реалізацію просять 10-15 мільйонів гривень бюджетних коштів, що дозволить щорічно забезпечити реабілітацію близько 500 воїнам.
Знам'янська бальнеологічна лікарня готова прийняти на реабілітацію військовослужбовців ЗСУ
Саме цей заклад з першого дня війни почав приймати біженців. Тут знайшли прихисток понад дві сотні вимушених переселенців українців з Харківської, Сумської, Луганської та Донецької областей, які, рятуючись від “русского мира”, змушені були покинути власні домівки. Кожен з них отримав не тільки дах над головою, але й триразове харчування. Як зазначив Юрій Вісяников, спочатку вони жили тут безкоштовно, згодом для них встановили пільгову ціну 240 грн, а в період опалювального сезону — 400 грн. Усі номери з душем, телевізором, холодильником. Школярі змогли продовжити навчання, їм організовують лікувальну фізкультуру. У лікарні є соляна кімната, де переселенці можуть розслабити нервову систему.
*****
Учасники зустрічі у Знам'янській громаді
...Позитив, що побачили в Знам'янській громаді приємно вражає — водночас дуже помітно, що кардинально помінялися плани і на мирне життя, і на перспективи розвитку громади. Хотілося б (як це зазвичай робила раніше після престурів) провести паралель з побаченим — порівняти з нашими територіальними громадами Горностаївщини. На жаль, цього разу не вийде, адже наші громади на Лівобережжі Херсонщини вже рік знаходяться в тимчасовій окупації, тож ситуація з Кіровоградщиною кардинально відрізняється: там працювати можливостей немає. Тому розповідь про те, як живе Знам’янська громада — без порівнянь.
У престурі побувала Любов РУДЯ
