На 85-му році відійшов у Засвіти знаний на Сірогозщині спортивний активіст Терещенко Олександр Арсентійович.
Сьогодні спортсмени, вболівальники і спортивний актив Нижньосірогозької громади сумують разом з рідними і близькими покійного. Світла і добра пам’ять про Олександра Арсентійовича завжди залишатиметься в серцях тих, хто його знав, любив і поважав.
Сумуємо…
Терещенко Олександр Арсентійович
21.12.1938 — 14.07. 2023
Народився 21 грудня 1938 року в с. Вільне Нижньосірогозського району Херсонської області.
Покоління Олександра Арсентійовича називають “дітьми війни”. Адже на його дитинство припали роки Другої Світової війни, а на юнацькі роки — період післявоєнної відбудови. Тож з юних років Олександру довелося не лише допомагати батькам по домашньому господарству, а й працювати у радгоспі нарівні з дорослим.
Після закінчення школи і служби в армії Олександр Терещенко обрав професію водія.
Майже все своє життя пропрацював за фахом у Нижньосірогозькому райвійськкоматі. Лише за кілька років до виходу на пенсію перейшов працювати водієм у “Сількоменерго” смт Нижні Сірогози). Звідки й пішов на заслужений відпочинок.
Олександра Арсентійовича знають на Сірогозщині як колишнього капітата, а згодом тренера і наставника команди “Кіровець” (смт Нижні Сірогози, колгосп “Кірова”) та спортивного активіста.
Дитяче захоплення футболом стало для Олександра Терещенка улюбленою справою на все життя.
Команда “Кіровець”, в якій він грав, а потім очолював — була неодноразовим переможцем Кубків і Чемпіонатів Нижньосірогозького району з футболу, призером і переможцем футбольних турнірів Сірогозщини.
Далі Олександр Арсентійович почав тренувати молодь і продовжив опікуватися командою “Кіровець” — став тренером і наставником.
Незважаючи на поважний вік, навіть свій 80-річний ювілей Олександр Арсентійович зустрів на футбольному полі. Адже продовжував грати в улюблений футбол вже у складі команди “Ветеран” (смт Нижні Сірогози). І кілька останніх років хоча б на 15-20 хвилин виходив у складі команди на футбольне поле.
І звісно ж, Олександра Терещенка завжди можна було побачити на глядацьких трибунах, — як вболівальник він приходив підтримати улюблені футбольні команди.
Друзі і знайомі завжди пам’ятатимуть Олександра Терещенка, як людину активну, цілеспрямовану, небайдужу, хорошого наставника і тренера. У нього кожна справа була замішана на любові до людей. І це безцінно. Молодь вчилася у нього вмінню дружити, працювати в команді.
Олександр Арсентійович — приклад доброти і душевної щедрості.
Спортивний актив, ветерани і молоді спортсмени Нижньосірогозької громади щиро співчувають родині померлого:
“Сьогодні ми схиляємо голови перед своїм Тренером...
Йдуть від нас наставники...
В світи незнані і німі.
За горизонт — мов журавлі...
Світла пам’ять Тренеру, наставнику, другу...
Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким та друзям з приводу смерті талановитого футболіста, тренера і наставника Олександра Арсентійовича Терещенка. Душевний, щирий, привітний, надійний колега, наставник та друг… Нехай добрий, світлий спомин про Олександра Арсентійовича стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам'яті рідних, колег, друзів, усіх, хто знав його, любив і шанував.
Прийміть наші щирі співчуття… Слабка втіха, але ми щиро розділяємо горе непоправної втрати, співпереживаємо всій вашій родині! Не відшукати слів, щоб висловити скорботу.
Вічна світла пам'ять чудовій людині! Нехай Олександр Арсентійович спочиває з миром!”
