Люди, які мають дар яснобачення, по особливому ставляться до дельфінів, і вважають їх одними з тих істот, які рятують земний світ. Однак нині потрібно вже людям братися за порятунок дельфінів, принаймі тих, які населяють Чорне море.
Цих інтелектуальних істот чорноморської акваторії винищували на промисловій основі починаючи з 30-х років минулого століття. Спочатку відстрілювали з рушниць та ловили за допомогою спеціальних неводів — аломанів. Згодом аломанний лов удосконалили, до справи підключилася авіарозвідка: за допомогою літаків можна було регулярно обстежувати понад третину водної поверхні Чорного моря.
Проте таке хижацьке винищення китоподібних не могло продовжуватися нескінченно: до початку 1960-х років щорічний вилов чорноморських ссавців різко скоротився, а у 1966 році цьому промислу поклали край раз і назавжди, тож дельфінів взяли під міжнародну охорону, як рідкісні види, що перебувають під загрозою зникнення.
Нині дельфіни Чорного моря охороняються Міжнародною Червоною Книгою, Червоною Книгою Чорного моря та Конвенцією з охорони китоподібних ACCOBAMS.
Дельфіни Чорного моря. Фото: Олена Гладиліна
Також всі три види дельфінів, які зустрічаються в українській акваторії Чорного моря — дельфін-білобочка (Delphinus delphis), афаліна чорноморська (Tursiops truncatus) та азовка (морська свиня, пихтун), або фоцена звичайна (Phocoena phocoena) занесені до Червоної Книги України.
На знак поваги до дельфінів, як істот наділених інтелектом, люди встановили пам’ятні дати в календарі.
19 лютого відзначають Міжнародний день захисту морських ссавців. Його вважають днем захисту не лише китів, а й усіх морських ссавців та інших живих істот морів і океанів. В країнах Чорноморського регіону цю дату можна назвати Днем захисту дельфінів, адже вони є єдиними представниками морських ссавців, які зустрічаються у чорноморських водах.
Крім того, 4 липня у Міжнародний день дельфінів-полонених у всьому світі проходять пікети за ініціативи борців за права тварин, адже утримання дельфінів та інших морських ссавців у неволі і використання їх у мілітаристських цілях — неприпустимі.
Щорічно 23 липня наша планета відзначає Всесвітній день китів і дельфінів (World Whale and Dolphin Day).
5 серпня — День дельфіна в Румунії.
В День Дельфіна, в 2023, році на пляжах Констанци НГО Mare Nostrum разом з партнерами встановили контейнери для сміття у вигляді дельфінів. Фото: Facebook – NGO Mare Nostrum
До речі, вже два десятки років у румунському місті Констанца проходять різноманітні активності з нагоди цієї дати. Їх організатором виступає неурядова громадська організація Mare Nostrum. Її основним напрямком діяльності є збереження морського біорізноманіття, наземний і водний моніторинг ситуації з популяціями китоподібних у Чорному морі та реалізація масштабних проєктів присвячених морським ссавцям.
Mare Nostrum створили влітку 1993 року, як асоціацію спеціалістів для вирішення проблеми постійної деградації морських і прибережних екосистем Чорного моря.
До її складу входить 70 зареєстрованих членів, понад 75 прихильників, 10 співробітників та активна група волонтерів, яка наразі перевищує 100 осіб.
НГО Mare Nostrum – це науковці, волонтери і прихильники. Фото: Facebook – NGO Mare Nostrum
Організація проводить не лише моніторингові обстеження прибережного середовища, а й зосереджується на екологічній освіті та кампаніях з підвищення екообізнаності громадськості. Зокрема, проводить просвітницьку роботу з екології для учнів старших класів місцевих шкіл. Реалізує ці заходи у партнерстві зі Шкільною інспекцією округу Констанца, Національним інститутом морських досліджень і розробок “Григоре Антипа” Констанца (INCDM “Grigore Antipa” Constanța) та Музейним комплексом природничих наук Констанци.
За словами Мар’яна Паю, виконавчого директора НГО Mare Nostrum, робота від самого початку створення організації проводиться за двома напрямками.
Мар’ян Паю, виконавчий директор НГО Mare Nostrum
“Збереження біорізноманіття, а саме моніторинг чисельності китоподібних у Чорному морі — це перший напрямок роботи нашої громадської організації. З 2000 року ми проводимо заходи з виявлення викинутих на мілину морських ссавців, а також фіксуємо чисельність та поширення китоподібних у Чорному морі”, — пояснює пан Мар’ян.
Цей моніторинг екологам допомагають проводити учні, студенти і волонтери. Для них у Mare Nostrum організовують освітні тренінги, щоб навчити правильно збирати та фіксувати інформацію.
Тренінгове заняття Mare Nostrum для старшокласників. Фото: Facebook – NGO Mare Nostrum
“Моніторинг забруднення моря пластиковими виробами — це другий напрямок роботи Mare Nostrum, — продовжує розповідати Мар’ян Паю. — Наша організація розробила кілька проєктів, громадських кампаній і заходів, пов’язаних з морським сміттям, управлінням відходами та захистом прибережного середовища. До всіх цих проєктів ми залучали державні інституції, органи влади, навчальні заклади. Адже, як з'ясувалося, ми справді мало що знаємо про токсикологічну ситуацію в Чорному морі. Є такі речовини, про наявність яких раніше не здогадувалися, адже на додачу до існуючих, щороку з'являються нові. Вони потрапляють у море, і це впливає і на дельфінів, і на інших морських тварин”.
Волонтери Mare Nostrum збирають і ідентифікують сміття на березі Чорного моря Фото: Facebook – NGO Mare Nostrum
Щодо фіксації фактів загибелі дельфінів і їх викидання на мілину виконавчий директор Mare Nostrum навів статистичні відомості за 10-річний відтинок часу.
Діаграма про кількість китоподібних, які викинулися на чорноморське узбережжя Румунії (2011 – 2021 роки). Автор: Mare Nostrum
На сьогоднішній день найбільше число дельфінів викинулося на мілину в 2012 році — зареєстровано 177 випадків. Потім 2017 рік — 139 випадків викидання китоподібних на берег.
В інші роки ситуація була відносно стабільна: 2011 рік — 88 випадків, 2013 рік — 65, 2014 — 75, 2015 — 71, 2016 — 63, 2018 — 87, 2019 — 53, 2020 — 101.
Мар’ян Паю розповів, що в 2020 році НГО Mare Nostrum провели акустичні дослідження в Чорному морі. Вони пройшли під назвою BlackCeTrends і проводилися спільно з партнерами з України, Болгарії, Туреччини та Грузії. Науковці з 4-х країн спостерігали за динамікою китоподібних у всьому Чорноморському басейні, та визначили їх міграційні шляхи у холодну пору року.
У 2021 році, який передував повномасштабному російському вторгненню в Україну, в Румунії зафіксували найменшу кількість китоподібних, що викинулися на мілину — 50. З них: 70% морських свиней, за ними йдуть афаліни і лише 4% дельфінів-білобочок.
Щорічно десятки дельфінів викидаються на мілину: Facebook – NGO Mare Nostrum
“Можна сказати, що це пандемія з Covid дала морським ссавцям хвилину перепочинку. Тому за останнє десятиліття саме в 2021 році у Румунії було зафіксовано найнижчу кількість викидань дельфінів на мілину”, — каже Мар’ян Паю.
Однак у 2022 році цифра загиблих морських ссавців стрімко зросла — зафіксували 203 випадки викидання китоподібних на румунському узбережжі Чорного моря.
Зауважимо, що лише за перше півріччя минулого року громадська організація Mare Nostrum зареєструвала 160 китоподібних, які опинились на мілині в румунській акваторії Чорного моря. Це найбільша кількість за останні 20 років за такий короткий період. З цієї кількості загиблих морських ссавців 80 екземплярів викинуло на мілину у травні та 60 — у червні.
“На весну і початок літа 2022 року припала найбільша кількість загиблих дельфінів. Саме в цей час точилися активні бойові дії в Чорному морі внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Це вважаємо однією з причин загибелі китоподібних. І звісно ж залишається як головна причина — рибальство, яке дуже розвинене в регіоні, — пояснює керівник Mare Nostrum. — Спочатку бойових дій в Чорному морі, у Румунії повністю припинили морську риболовлю. Потім поступово відновили, але ввели певні обмеження — заборонили нічні виходи в море. Це пов’язнано з мінною безпекою. Адже є кілька випадків, коли рибальські судна наражалися на морські міни”.
Мар’ян Паю вважає бойові дії в акваторії Чорного моря, як одну з причин масової загибелі дельфінів. Фото: Facebook – NGO Mare Nostrum
Мар’ян Паю каже, що розслідуючи причини викидань дельфінів на мілину на румунському узбережжі, екологи висунули дві потенційні версії загибелі тварин: це вплив сонарів (засобів звукового виявлення підводних об'єктів за допомогою акустичного випромінювання) на загальний стан і здоров'я дельфінів, а також дія токсичних викидів, приміром таких, як ракетне паливо. Також було знайдено дельфінів, у яких були опіки, і це не сонячні опіки.
“Дуже важко зафіксувати саме що це наслідки війни призвели дельфінів до загибелі. Адже вчений має оглянути тварину і взяти зразки тканин на аналіз в перші 24 години після її смерті. Однак море викидає мертву тварину вже значно пізніше”, — пояснює пан Мар’ян.
Проведення спостереження за морем. Facebook – NGO Mare Nostrum
За моніторинговою інформацією Mare Nostrum 63% взятих зразків тканин мертвих китоподібних перебували на глибокій стадії розкладання, і причину смерті виявити не вдалося. Для решти екземплярів (37%) причини загибелі були визначені як природні (15%) або антропогенні (22% — випадковий улов рибальськими сітками). Також зафіксували сім живих китоподібних, які викинулися на мілину: 3 афаліни та 4 морські свині, з яких 1 дитинча. Деякі морські свині мали ознаки голодування та дезорієнтації. Усіх тварин екологи повернули до природного середовища.
“Загалом цей феномен — викид дельфінів на узбереження, зафіксовано не лише в Румунії та Україні, а й в інших країнах Чорноморського регіону, — зазначає керівник Mare Nostrum. — Однак моніторингом цих процесів, на жаль, займаються лише громадські організації. Вони фіксують факти загибелі морських ссавців, однак не мають відповідних ресурсів щоб встановити причини їх смерті”.
Навіть якщо візуально фіксери бачать, що тварина загинула внаслідок бойових дій, проте офіційно задокументувати це як причину смерті внаслідок війни вони не можуть. Потрібно цей факт підтвердити лабораторними дослідженнями. Проведення ж таких аналізів в компетенції відповідних державних, а не громадських структур.
“Щоб привернути увагу до проблем китоподібних, які населяють Чорне море, в Румунії запровадили відзначення Дня дельфіна. Однак день, який мав стати святом китоподібних перетворився на День жалоби, через драматичну ситуацію, що склалася з чорноморськими ссавцями, — говорить очільник Mare Nostrum. — Причиною цього стала особливо серйозна ситуація з кількістю дельфінів, які викинулися на пляжі Румунії, зафіксована в минулому та нинішньому роках. Тому 5 серпня нинішнього року наша організація оголосила Днем жалоби за загиблими дельфінами. Це має стати сигналом тривоги щодо драматичної ситуації з китоподібними в Чорному морі”.
Mare Nostrum вже кілька років проводить різні активності аби привернути увагу до цієї реальної проблеми. Одна з них — благодійна кампанія “Всиновіть дельфіна”, яку Mare Nostrum запустила у 2013 році. За цей час чимало румунів стали батьками китоподібних з ідеєю допомогти неурядовій організації Mare Nostrum зберегти цей вид. Серед тих, хто в цей період став прийомними батьками, є відома телеведуча Кеталін Маруце, яка усиновила дельфіна Хеппі.
“Той, хто вирішив усиновити дельфіна — отримує Свідоцтво про усиновлення терміном на один рік за пожертву 100 лей для фізичних осіб або 500 лей для юридичних осіб”, — пояснюють в Mare Nostrum.
Зібрані в рамках кампанії «Усинови дельфіна» кошти, фахівці громадської організації витрачають на виїзди по збору інформації та проведення моніторингу узбережжя, а також на кремацію мертвих китоподібних.
Збір інформації та моніторинг стану Чорного моря. Facebook – NGO Mare Nostrum
Також Mare Nostrum запровадили екстрений номер DELFINI (0763255731), щоб залучити туристів і місцевих жителів до діяльності з моніторингу китоподібних у Чорному морі.
Нині майже щодня на “гарячу лінію” громадської організації надходять сповіщення, пов'язані з викиданням дельфінів на берег.
“Для швидкої навігації до повідомленого випадку нам потрібні GPS-координати місця, а також кілька зображень дельфіна, про який повідомляється”, — пояснює як спрацьовує екстрений номер DELFINI Мар’ян Паю.
А ще він додає, що для громадської організації Mare Nostrum дуже важливо зберегти популяції китоподібних, що залишилися в Чорному морі, і щоб усі вжиті заходи дійсно спрацювали задля досягнення позитивного результату.
