Республіку Молдова оточують шість атомних електростанцій. П'ять знаходяться в Україні і одна в Румунії. У мирний час, кажуть радіологи, особливого ризику від АЕС немає ні для Молдови, ні навіть для держав, які їх використовують. ”Війна — це найбільша проблема, тому що ніколи не можна передбачити, що в голові агресора”, — каже Йонел Белан, директор Національного агентства з регулювання ядерної та радіологічної діяльності (ANRANR), з яким редакторка молдовського видання EkoPresa Лілія Курчі обговорила, наскільки Республіка Молдова готова до небезпеки ядерних вибухів і як ці загрози вплинуть на людей і природу. Але давайте розберемо по все по порядку.
П'ять АЕС на сході і одна на заході
З п'яти АЕС в Україні працюють чотири — Запорізька (6 реакторів), Хмельницька (2 реактори), Рівненська (4 реактори) та Південноукраїнська (3 реактори). Одна несправна — Чорнобильська. Проте небезпека нависла над усіма, і ситуацію контролює Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), визнане беззаперечним авторитетом у цій галузі. Навіть агрессор, який перебуває на окупованій росіянами Запорізькій АЕС, і керує українським персоналом, зобов’язаний співпрацювати з МАГАТЕ.
З початку війни тут вже було 30 місій з експертами МАГАТЕ, які стежать за станом усіх елементів — реактора, ставка-охолоджувача тощо. Їхня місія — допомогти запобігти ядерній аварії під час військового конфлікту. Зокрема, йдеться про Запорізьку атомну станцію.
На жаль, протягом останніх тижнів і місяців майже щодня експерти в Енергодарі (саме в цьому місті розташована Запорізька АЕС) чують вибухи поблизу найбільшої атомної електростанції в Європі, йдеться в релізі МАГАТЕ .
Ядерна безпека ненадійна не тільки на ЗАЕС. Наприкінці жовтня цього року потужні вибухи сколихнули територію поблизу Хмельницької АЕС (Хмельницька область). Йшлося про два безпілотники, збитих на відстані приблизно п’яти та 20 кілометрів від місця події відповідно. Було розбито багато вікон, а на деяких прилеглих станціях радіаційного моніторингу тимчасово відключили електроенергію.
Ще дві атомні електростанції — Рівненська (Рівненська область) та Південноукраїнська (Миколаївська область).
Шоста станція — Чорнобильська — хоч і не функціонує, але зберігає ядерні матеріали, рідке і тверде відпрацьоване паливо.
Карта розташування атомних електростанцій України. Джерело: insc.gov.ua
Однак найближча атомна електростанція знаходиться в західній частині, лише за 90 км — у Румунії, в Cernavodă.
“Після1986 року, тобто після катастрофи на Чорнобильській АЕС, на всіх типах реакторів було посилено систему радіологічної та ядерної безпеки, систему контролю і попередження шкідливих ситуацій. Таким чином, якщо будь-який елемент стає небезпечним або з'являються якісь невеликі передумови для зміни радіологічної ситуації, реактор вимикається. Отже, не доходить до тієї критичної фази, як це було в Чорнобилі. Тепер усі реактори безпечні, якщо вони не постраждали від війни”, — він каже нам Іонел Белан, директор Національного агентства з регулювання ядерної та радіологічної діяльності (ANRANR).
“Удару по атомній електростанції слід уникати будь-якою ціною”, — заявив раніше генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), Рафаель Маріано Гроссі.
У статті “Наскільки захищені атомні електростанції в Україні”, опублікованій DW, Дмитро Гуменюк, керівник аналізу безпеки відділу Державного науково-технічного центру з ядерної та радіологічної безпеки України, роз'яснює небезпеку вибухів ракет у районі атомних електростанцій.
“Реактор знаходиться в захисному кожусі та розроблений таким чином, щоб протистояти екстремальним зовнішнім впливам, таким як торнадо, урагани, землетруси та навіть падіння легкого літака та теоретично падіння деяких уламків. Питання — що за уламки? Наприклад, уламок російської ракети “Калібр”, який не вибухнув, вважається небезпечним для безпеки установки”, — розповідає DW Гуменюк.
Безперервний моніторинг гамма-випромінювання в Республіці Молдова: встановлено вісім автоматичних станцій
До війни в Республіці Молдова було лише 5 автоматичних станцій моніторингу гамма-радіоактивного фону. ANRANR також має мобільну станцію радіологічного моніторингу, яка використовується для виявлення місць з підвищеним гама-радіоактивним фоном.
Так, фахівці з ядерної діяльності проводили так звані сканування або перевірки на виявлення “безхазяйних” джерел радіоактивних елементів. За допомогою пошукових систем — мобільних спектрометрів — спеціалісти перевіряють, чи можна знайти джерела випромінювання або радіоактивно забруднені матеріали чи вони розташовані десь поблизу радіологічних об’єктів, будівельних майданчиків чи промислових об’єктів, щоб виявити та зменшити ризик опромінення населення.
Так було виявлено минулого року, наприклад, торій — природний радіоактивний елемент, який вважається ядерним матеріалом — в лабораторії університету в Кишиневі. Матеріал у лабораторії був зазначений як нітрат барію, хоча насправді це був торій.
“І ви уявіть собі, що студенти намагалися виготовити з цього реагент нітрат барію, а коли там був радіоактивний нітрат торію — їх теж опромінили, вони також забруднили навколишнє середовище. Таким чином, рейдуючи по різних установах, ми практично щороку виявляємо безхазяйні джерела. Ми їх виявляємо, ізолюємо та відправляємо на відповідальне зберігання”, — каже директор Держатома.
Однак у липні цього року було встановлено вісім автоматичних станцій IRMIS, які безперервно контролюють рівень радіації в Республіці Молдові, повідомляє Іонел Балан. Дані обробляються та надаються громадськості через агентство охорони навколишнього середовища через щоденні бюлетені.
Станція моніторингу типу ІРМІС, встановлена на території Держгідрометеорологічної служби. Станції збирають інформацію про рівні радіації в країні в режимі реального часу, обмінюючись даними з національними органами влади, а також із мережею IRMIS МАГАТЕ. Фото: МАГАТЕ
Станції IRMIS підключені до кризового центру Міжнародного агентства з атомної енергії у Відні. Цей центр працює в режимі 24/7 і надсилає оповіщення про відхилення від норми — це відбувається для будь-якої станції, незалежно від її розташування (не тільки на території Республіки Молдова, але практично по всій земній кулі, крім деякі держави, які не є частиною Міжнародного агентства з атомної енергії).
“Якщо в Україні виявляється аномалія, то автоматично всі сусідні з Україною держави отримують дане попередження. Тут Головна інспекція з надзвичайних ситуацій (ІГСУ) має оперативну службу. Це прямий зв'язок з оперативним центром Міжнародного агентства з атомної енергії. Вони безпосередньо передають інформацію нам (ANRANR) або, навпаки, ми передаємо інформацію їм. Таким чином ми маємо систему першого реагування на надзвичайні ситуації”, — зазначає Іонел Балан.
У системі IRMIS вже 6000 станцій з 48 країн, у разі ядерної або радіаційної аварії інформація автоматично надається особам, які приймають рішення. Тому повідомляється про будь-які значні відхилення значень або значення вище певних рівнів.
Напевно, мало хто знає, що радіологічний фон може змінитися від простого дощу чи снігу. Неспеціаліст може запанікувати, каже Іонел Балан. Тому на інтернет-ресурсах представлена лише узагальнена інформація, а не первинні дані.
“Як фахівці, ми можемо відрізнити радіоактивний фон, створений опадами, від радіоактивного фону, створеного аварією. Атмосферні опади зумовлюють підвищення радіоактивного фону внаслідок випадання в повітря природних радіонуклідів, які постійно містяться в повітрі, але життя їх досить коротке. А після того, як дощ пройде, радіоактивний фон нормалізується. Тому первинні дані не відображаються безпосередньо, а систематизація та аналіз даних доступні на сайті”, — зазначає Іонел Балан.
З добовими значеннями потоку амбіентної дози гамма-випромінювання на території Республіки Молдова можна ознайомитися онлайн на сайті Агентства з навколишнього середовища. На жаль, дані представлені в текстовому вигляді без будь-якого графічного представлення.
Скріншот із сайту Агентства з навколишнього середовища: Ось як представлена інформація про рівень радіоактивного фону на території Республіки Молдова
Радіологічну ситуацію в Україні можна побачити через перший в Україні екологічний чат-бот. Він надає доступ до даних про якість повітря, фонового випромінювання, даних про навколишнє середовище, а також до карти та незалежної мережі датчиків якості повітря. Доступ до веб-сайту www.saveecobot.com також можна отримати через Viber або Telegram.
За радіологічною ситуацією в Україні можна стежити онлайн. Прикладом є цей сайт – www.saveecobot.com
Інформацію про радіоактивний фон на європейському рівні, включно з Україною, можна знайти в Інтернеті та на інтерактивній карті, з якою може ознайомитися кожен зацікавлений.
Дані про радіологічну ситуацію в Європі, представлені в інтерактивному режимі онлайн. Фото з веб-сайту https://remap.jrc.ec.europa.eu/Advanced.aspx
Хто в першу чергу постраждає в разі ядерної аварії: людина чи природа?
Ні для кого не секрет, що радіація — це не жарт. Ось чому ми одягаємо захисне спорядження, коли проводимо радіологію. У разі лікування радіологію слід використовувати з обережністю. З цієї ж причини будь-яке обладнання з радіоактивними елементами зберігається в суворих умовах. Однак було виявлено інший вплив на навколишнє середовище.
“Ви здивуєтеся, але якщо говорити лише про вплив на навколишнє середовище, не беручи до уваги харчовий ланцюг, на вершині якого знаходиться людина, то він не дуже великий”, — каже директор ANRANR.
Красномовним прикладом є ядерна катастрофа в Чорнобилі — туди людина вже не може повернутися, але природа утвердилася назавжди. Природні радіологічні заповідники створені в Білорусі та Україні. Ті, хто вивчає ці закриті території, вражені хорошим станом фауни і флори, вони дивуються, як ця радіація не спричинила зникнення кількох видів.
“Все досить просто — особини всередині виду тварини загинули без перевірки відсотка різноманітних захворювань серцево-судинної системи, онкологічних захворювань тощо. Той факт, що вони нестримно розмножуються, дає нам відчуття, що все добре і все процвітає. Але є природний відбір — той, хто стійкий до радіації, виживає і народить більш витривале покоління, яке буде жити. Так працює екосистема, види пристосовуються самі. Що не стосується людської популяції”, — каже Іонел Балан.
Тому для моніторингу радіоактивного опромінення населення важливо проводити моніторинг навколишнього середовища, бачити, яка концентрація радіонуклідів у природі, у різних харчових ланцюгах — від ґрунту до рослини, від рослини до людини. Радіологічний моніторинг компонентів навколишнього середовища показує нам, змінюється ця концентрація чи ні, щоб ми, люди, не постраждали.
Авторка Лілія Курчі
Оригінал статті можна прочитати на посиланням. Тисніть ТУТ
Стаття написана в рамках проекту “Ядерна загроза під час російсько-української війни та її вплив на Україну та країни Чорноморського регіону: ризики, сценарії та фейки”, створеного за участю CFI, Франції Агентство розвитку ЗМІ в рамках проекту Bucharest Hub за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.
