Сценарії щодо розвитку подій на Запорізькій АЕС, яка з часу повномасштабного російського вторгнення опинилася в “окупації”, — вкрай похмурі. Адже найбільша атомна станція у Європі нашпигована вибухівкою й зброєю залишається у руках окупантів. Чого чекати українцям, якщо росіяни реалізують свій план, який призведе до величезної техногенної катастрофи. Про це розповіла в інтерв'ю відома незалежна експертка з питань ядерної енергетики та безпеки, членкиня колегії Державної інспекції ядерного регулювання України Ольга Кошарна.
Український мирний атом — ще одна “червона кнопка” Росії
Напруження навколо Запорізької атомної електростанції з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну зростає. Бажання перетворити півсвіту, або принаймні Україну в “ядерний попіл” не полишає Російську Федерацію. З кожним новим повідомленням про успіх ЗСУ на Запорізькому напрямку вірогідність здійснення росіянами терористичного акту збільшується. Атакуючи Україну, РФ від самого початку не приховувала, що захоплення АЕС — важливий пункт “спеціальної операції”.
Така активність росіян, на думку українських спеціалістів, пов’язана принаймі з двома цілями.
По-перше, — штучно створити масштабну техногенну катастрофу на найбільшій АЕС в Європі — Запорізькій.
По-друге, — вивчити новітні американські технології Westinghouse, які використовуються в Україні і яких немає у російського виробника ядерного палива — компанії ТВЕЛ.
Ольга Кошарна, незалежна експертка з питань ядерної енергетики та безпеки, членкиня колегії Державної інспекції ядерного регулювання України. Фото: uacrisis.org
“Існує ймовірність вивезення до Російської Федерації свіжих ТВЗ (паливних касет) Westinghouse, бо в них є ноу-хау, якого немає у компанії ТВЕЛ”, — вважає Ольга Кошарна.
Крім того, в кінці травня 2022 року на ЗАЕС було втрачено контроль не лише за свіжим паливом, а й за сховищем відпрацьованого ядерного палива. Вже у серпні минулого року, під час артилерійських обстрілів окупантами, у майданчик сховища, схоже, “прилетіло”. І, за даими НАЕК “Енергоатом”, росіяни, вочевидь, цілили саме по контейнерах відпрацьованого ядерного палива.
Бетонні контейнери з відпрацьованим ядерним паливом на території Запорізької атомної електростанції. Фото: УНІАН
“Вони зберігаються просто неба поруч з місцями обстрілу. Це 174 контейнери, в кожному з них по 24 збірки відпрацьованого ядерного палива”, — повідомили в компанії.
Таким чином, за інформацією ”Енергоатому”, з початку серпня минулого року Запорізька АЕС “працює з ризиком порушення норм радіаційної та пожежної безпеки”.
Обережно, обстріли і замінування!
Запорізька АЕС. Фото: Associated Press
Зважаючи на те, що ЗАЕС розташована на окупованій території, контролювати її безпеку мають росіяни. До того ж окупанти використовують ситуацію з катастрофою на Каховській ГЕС, яка загрожує роботі атомної станції.
Вода у ставку, який відділений від вже колишнього Каховського водосховища, йде у бризкальні басейни, які охолоджують 6 зупинених реакторів ЗАЕС та сховище відпрацьованого палива. Але все це працює в умовах, коли сам ставок відділений дамбою. І на супутникових знімках Sentinel від 6 травня до підриву Каховської ГЕС та знімку за 25 червня добре видно різницю у річищі Дніпра у районі ЗАЕС.
За щоденними повідомленнями президента держпідприємтсва “Енергоатом” Петра Котіна, рівень води в ставку-охолоджувачі Запорізької атомної електростанції лишається в межах норми. А це значить що у самому ставку на ЗАЕС і в так званих чашах басейнів утримується нормальний рівень води, який у них був до підриву греблі Каховської ГЕС.
Фото: energoatom.com.uа
З вересня 2022 року енергоблоки ЗАЕС не працюють, тому активного випаровування води зі ставка-охолоджувача не відбувається, тож наразі не було необхідності її додавати. Якщо в Каховському водосховищі взагалі не буде води, проєкт передбачає заходи з його підживлення. Одним із останніх є використання підземної води зі свердловин на майданчику ЗАЕС.
Експертка з ядерної безпеки Ольга Кошарна зазначає, що нині лише п’ять енергоблоків ЗАЕС перебувають в стані холодного зупину. Енергоблок № 5 хоча й зупинений, та реактор — у гарячому стані. І щоб зменшити ризики, потрібне рішення про переведення його в холодний зупин.
Зокрема, каже експерта, можуть бути труднощі із заповненням ставка-охолоджувача, якщо там знизиться рівень води.
“Проблема в тому, що берег Енергодара та периметр ЗАЕС заміновані російськими військами. На майданчику атомної станції є мобільні насосні установки, що мають рукави, як на пожежних машинах, до 2 кілометрів завдовжки. Але щоби підігнати до берега Дніпра ці мобільні насосні установки, треба щоб територія була розмінована”, — зауважує пані Кошарна.
Використання території атомних електростанцій російськими військами — чудове прикриття. Розрахунок на те, що українська армія не стане стріляти в такі небезпечні об’єкти. На жаль, як бачимо, це не убезпечує АЕС від обстрілів самими окупантами, і вони це роблять періодично.
Ба більше, ще в 2022 році в приміщення (машинні зали) першого та другого енергоблоків ЗАЕС, які перебували у стадії ремонту, окупанти завели військові вантажівки та позашляховики, наповнені зброєю. Фактично, замінували енергоблоки з двома ядерними реакторами. І зізналися, що замінували всі важливі об’єкти на атомній електростанції.
Так, командир окупаційного гарнізону на ЗАЕС Валерій Васильєв навіть не став приховувати реальні плани росіян: “Ми замінували всі важливі об'єкти ЗАЕС, і ми не приховуємо цього від ворога. Ворог знає, що станція буде або російською, або нічиєю. Тут буде або російська вільна земля, або випалена земля. Якщо буде найжорсткіший наказ, ми повинні виконати його з честю”.
Варто зауважити, що військові РФ вже встановили міни на декількох локаціях:
— за межами периметра станції (окремі мінні поля);
— по периметру поблизу ставка-охолоджувача;
— у визначених місцях на території станції.
Як свідчить бойові розпорядження ЗС РФ, міни встановлені для “оборонних цілей”.
Що може призвести до катастрофи?
“Підривати реактори вони не будуть. Можуть використати інші технічні заходи для спричинення важкої аварії з розплавленням активної зони. Наприклад, зробити щось з водопостачанням. І не тільки підривати ставок-охолоджувач чи бризкальні басейни. Є трубопроводи, паропроводи. Перше, це підрив шандури в ставку-охолоджувачу”, — так описує ймовірні загрози на ЗАЕС Ольга Кошарна.
Схема розташування об'єктів ЗАЕС: 1 – реакторне відділення; 2 – турбінне відділення; 3 – дизель-генератор; 4 – блокова насосна станція; 5 – спецкорпус 1 та 2; 6 – сховище твердих радіоактивних відходів; 7 – об’єднано-допоміжний корпус; 8 – лабораторно-побутовий корпус 1 та 2; 9 – адміністративний корпус; 10 – контрольно-пропускний пункт 1; 11 – контрольно-пропускний пункт 2; 12 – майданчик СХВЯТ; 13 – бризкальні басейни; 14 – їдальня; 15 – повномасштабний тренажер; 16 – навчально-тренувальний центр
Експертка зауважує, що одна з найважливіших цілей росіян у контролі над українськими АЕС — вплив на енергетичну безпеку України. Вони з самого початку мали на меті перепідключити потужності найбільшої в Європі атомної станції на забезпечення електроенергією Криму та інших тимчасово окупованих ними територій.
Росіяни вже навіть відновили пошкоджені понад п’ять років тому лінії електропередач на Джанкой та Островське, які з’єднують Херсонщину з Кримом.
“Крім того, вони тягнуть лінію електропередачі від російської об’єднаної енергосистеми у Краснодарському краї. Про це і Гроссі (від редакції: Рафаель Мар'яно Гроссі — генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії) пише — треба резервна лінія. І коли вони приєднають цю лінію до контрольно-розподільчого пристрою Запорізької ТЕС, отримають додатковий важіль впливу на безпеку. Не можна, щоб це відбулось, — вважає Ольга Кошарна.
Через спричинену російськими обстрілами пожежу 5 вересня 2022 року вимкнулася остання лінія електропередачі, що з'єднувала вузол Запорізької АЕС з енергосистемою України. Був розвантажений і відключений від мережі енергоблок №6, який живить власні потреби станції.
Три доби цей енергоблок працював у режимі острова, заживлюючи лише власні потреби ЗАЕС на критично низькому рівні потужності, адже через російські обстріли були пошкоджені всі лінії зв’язку атомної станції з енергосистемою України.
А 11 вересня 2022 року про повну зупинку Запорізької атомної електростанції повідомив НАЕК “Енергоатом”: “11 вересня 2022 року вночі, о 03:41, енергоблок №6 ЗАЕС відключили від енергомережі. Йде підготовка до його розхолодження та переведення у холодний стан”.
“Те, що відбувається на ЗАЕС — безпрецедентний випадок в історії світової ядерної енергетики, — вважає Ольга Кошарна. — Я б не говорила про ядерну небезпеку. Але радіаційна — цілком можлива”.
Не Чорнобиль і не Фукусіма: чим Запорізька АЕС відрізняється від інших “атомок”
Ольга Кошарна, експертка з питань ядерної енергетики та безпеки пояснює, що різниця між ядерними реакторами Чорнобильської та Запорізької АЕС полягає у рівні безпеки. На відміну від ЧАЕС, ЗАЕС захищена значно надійніше.
“На ЧАЕС іншого типу реактор. Він не мав корпусу, перебував просто неба. Також там використовувався графіт. На Запорізькій АЕС реактор захищений герметично: є корпус, гермооболонка. Також є пристрої, які впроваджені після уроків Фукусіми!” — пояснює експертка.
У 2011 АЕС на Фукусімі теж була знеструмлена — через цунамі. Фото: DigitalGlobe via Getty Images
У 2011 році під час аварії на японській АЕС “Фукусіма-1” захисна оболонка, якою було оснащено реактор на станції, змогла втримати приблизно 98 відсотків радіоактивного вмісту, і в повітря викинули приблизно 2 відсотки тих радіоактивних речовин, які могли б вийти назовні, якби не було контейнера.
Герметична оболонка, якою оснащений реактор на ЗАЕС, повинна не тільки утримувати радіацію всередині енергоблока, а й захищати його від зовнішнього впливу — це можуть бути як природні катаклізми, так і падіння літаків, терористичні атаки і вибухи. У контейнера є певний запас міцності, але є і межа. Якщо відбудеться падіння неважкого літака або вибух поруч з енергоблоком, ця герметична оболонка у змозі витримати, то удар достатнього потужного боєзаряду, наприклад, ракетою або бомбою, цілком може призвести до її пошкодження. Разом з тим, пошкодження контейнмента (від редакції: це гермооболонка — пасивна система безпеки енергетичних ядерних реакторів, головною функцією якої є запобігання виходу радіоактивних речовин у довкілля при серйозних аваріях) не призведе до пошкодження реактора.
Для пошкодження реактора необхідно високоточними снарядами в одне місце влучати кілька разів. Перші один-два снаряди пробивають герметичну оболонку, а наступні, влучаючи в цей самий отвір всередину, можуть призвести до пошкодження реактора. У разі, якщо через пробитий в оболонці отвір станеться радіоактивний викид, він у будь-якому разі буде меншим, ніж у Чорнобилі, і масштаб аварії буде іншим.
Найбільший радіоактивний викид станеться в тому випадку, якщо у всіх енергоблоків ЗАЕС буде пробита оболонка і зачеплений ядерний реактор.
“До того ж, у Чорнобилі був не ядерний, а паровий вибух. У результаті паливо разом з графітом потрапило на великі відстані, і це було дуже радіоактивним, — продовжує пояснювати Ольга Кошарна. — Якщо ж ми говоримо про сценарій аварії на ЗАЕС, то мова йде про летучі радіонукліди, але основна їх маса залишиться в реакторі. Та є така ймовірність, що може бути уражене дно. В такому випадку буде важче. Що стосується Фукусіми, то там внаслідок втрати охолоджуючої води, через цунамі, у трьох з шести реакторів станції почалося плавитися ядерне паливо. Це призвело до ланцюга аварій та масштабного радіоактивного забруднення води, яка була випущена в Тихий океан під час і після катастрофи. Це був водневий вибух. І хоча на Фукусімі іншого типу реактор, однак, за механізмами він схожий на ЗАЕС”.
Тож проаналізувавши особливості Запорізької, Чорнобильської та першої Фукусімської АЕС можна змоделювати кілька сценаріїв.
При найгіршому прогнозі, якщо всі енергоблоки знаходяться у холодному зупині, зона евакуації розшириться на 20 кілометрів навколо станції.
У випадку, якщо п’ятий енергоблок швидко виведуть на мінімально контрольовану потужність, склад викидів радіонуклідів буде іншим.
“Тобто наслідки аварії будуть інші. Утвориться хмара з радіоактивними газами, і в яку сторону вона рухатиметься — залежатиме від вітру і температури в день аварії”, — зауважує Ольга Кошарна.
Те, що стосується моделювання розповсюдження радіонуклідів, експертка порекомендувала звернутись до професора Івана Ковальця, який працює в Інституті математичних машин та систем, а також Марка Залізняка, який також представляє цю установу, однак, зараз працює у Фукусімі. Радіаційна безпека частково є сферою відповідальності Держатомрегулювання, при якому є експертна установа — Державний науково-технічний центр з ядерної і радіаційної безпеки. Там є фахові експерти, які можуть це коментувати. Той же Дмитро Гуменюк. Є експерти, які працювали на АЕС — Михайло Шустер або Олег Дудар, який керував експлуатаційним підрозділом і виїхав з Енергодару у серпні 2022 року.
Ольга Кошарна
“Тобто, за рахунок сучасної зброї, можуть бути відповідно наслідки непередбачувані. Вплив радіації він не знає кордонів. В залежності від метеорологічних умов і від того, на яку конкретно систему буде відповідний вплив, наслідки можуть бути дуже-дуже небезпечними”, — пояснила експертка, і додала: Але найнебезпечніше — підірвати шандору і спустити в ставку-охолоджувачі всю воду. Щоб наповнити його знову, потрібно буде 6 років”.
Ольга Кошарна констатувала, що Запорізька АЕС, як мирний об’єкт використання ядерної енергії, не розрахована на впливи війни.
Найголовніше нині зібрати та задокументувати всю інформацію, яка доводить черговий воєнний злочин із боку РФ, та надати її українським партнерам. Світ має знати, хто винний і хто має бути покараний. А головне, світ не має піддаватися на шантаж Кремля.
Матеріал створено у рамках проєкту “Ядерна загроза Україні та країнам Чорноморського регіону: ризики, прогнози, фейки, шанси на спасіння» створено за участю CFI, Французького агентства з розвитку ЗМІ у рамках проекту Hub Bucharest за підтримки Міністерства закордонних діл Франції”
