Вже майже два роки поспіль, з початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України, звуки сирени повітряної тривоги стали невід'ємною частиною життя наших співгромадян. Вся країна знаходиться в потенційній зоні небезпеки ракетних атак РФ, тому сирени часто звучать навіть вдалині від зон бойових дій. Нижні Сірогози.City розкаже про появу цього винаходу, який став основним засобом сповіщення про повітряну тривогу та його сучасну трансформацію.
Як передавали оповіщення в давні часи
Система оповіщення про небезпеку існує на всіх континентах з давніх часів. Найдавнішими способами передачі повідомлень можна вважати вогнище і дим різної інтенсивності та кольору, які використовували для того, щоб передавати сповіщення на великі відстані. Такі способи попередження і інформування діяли протягом кількох тисяч років.
Картина Чарльза Рассела “Димовий сигнал”
Для прикладу, система оповіщення запорозьких козаків і тодішнього українського населення про напад ворогів, створювалася у вигляді вервечки дерев’яних веж і підвищених місць з сухими дровами, для розведення багаття з потужним полум’ям.
Козацький прикордонний пост спостереження. Фото: gur.gov.ua
Проте з часом людство відійшло від візуальних сповіщень та перейшло до звукових. Адже перевага слуху над зором очевидна: якби сирени повітряної тривоги були світловими, вони б не могли вас приміром розбудити, їх неможливо було б сприйняти перебуваючи у приміщенні.
Тож людство почало використовувати звукові сигнали: барабани, дроби, гонги, дзвони. Наприклад в Україні є власний етнічний спосіб комунікації — трембіта. За допомогою цієї труби в гірських районах Карпат людей сповіщали про загрози, а також передавали новини. Адже звук трембіти чутно на понад десять кілометрів.
Трембіта має діаметр близько 30 міліметрів, а довжину — близько 3 метрів. Діапазон звуків — до 3 октав, а висота звуків залежить від того, наскільки сильно музикант вдуває повітря.
Однак поява телеграфу, телефону та радіо дозволила набагато швидше повідомляти про небезпеку на великі відстані. А от на місцях, починаючи з ХІХ століття, про це вже інформували сирени.
Як міфічні Сирени подарували своє ім’я новому акустичному приладу
Ще в 1799 році шотландський фізик Джон Робісон сконструював пристрій для вимірювання висоти звуку — до труби, якою поступало повітря до органу, він під'єднав запірний кран.
У процесі роботи над новим акустичним пристроєм професор встановив, що відкриваючи та закриваючи цей кран з різною швидкістю, можна видавати звуки різної гучності. Проте він мало походив на сучасні сирени, і навіть не називався “сирена”.
Та вже через два десятиліття, у 1819 році, французький винахідник Шарль Каньяр де Ла-Тур модифікував пристрій Робінсона. Він представив науковій спільноті “нову акустичну машину, яка використовуватиметься для вимірювання коливань звуку в повітрі”.
Сирена зразка 1860 року
Оскільки ця машина також працювала (тобто видавала звук) під водою, то назвав він її на честь сирен — міфічних напівжінок-напівптахів з давньогрецьких легенд, які зачаровували моряків своїм співом та заманювали на скелі.
Якщо вірити Гомеру, то сирени влаштовували пастки мореплавям біля острова Галлі в Тіренському морі
Нова машина була більш практичною і набагато голоснішою, саме від неї ведуть свій родовід сучасні сирени. Хоча спочатку і вона використовувалася у якості музичного інструменту.
В наступні десятиліття машина Каньяра багато разів удосконалювалася і врешті її підлаштували для практичних завдань. Спочатку їх встановлювали на маяки, а потім — на пожежні дільниці та машини. Так сирена з музичного інструмента перетворилася на засіб інформування про небезпеку.
Найперші електричні сирени пролунали у Лондоні у вересні 1939 року з початком бомбардувань з боку Третього Рейху.
Тестування системи повітряної тривоги у Лондоні
А для сповіщення про повітряну тривогу їх вперше застосували лише під час Другої світової війни. Іронічно, як пристрій, названий на честь морських вбивць, почав повідомляти про вбивць у небі.
У часи Холодної війни практично всі країни світу обросли сиренами, які продовжили вдосконалювати. В СРСР крім сирен цю місію виконувала і велика мережа гучномовців, під'єднаних до радіоретрансляторів.
Вони тепер мали сповіщати не лише про авіанальоти, але й про небезпеку удару ракетами з ядерними боєголовками. Так, з цією метою в 1950-х роках в США розробили найпотужнішу сирену у світі — Chrysler Air-Raid Siren, яку чутно на відстані 40 км.
Сирена Chrysler Air-Raid Siren
Проте з початку дев’яностих у більшості держав ці системи так і не стали в нагоді, тож від них потрохи відмовилися. Натомість країни переходять на ідею, наприклад, смс-розсилок.
Повномасштабна війна в Україні точно змусить інші держави та нас самих ще раз переглянути ставлення до сирен. Щонайменше, вони повинні будуть працювати під час блекаутів. Та не сподіватися на телефони/телевізори/радіо, які теж можуть розрядитися або лишитися без зв’язку.
Як працює система оповіщення в Україні?
Україна успадкувала систему повітряної тривоги, створену в СРСР за часів «холодної війни».
За станом на 2022 рік в нашій країні переважно існувала задавнена система оповіщення цивільного населення, яку не оновлювали понад 50 років. Для прикладу, у Києві тоді працювало близько 150 сирен, встановлених на дахах.
Система оповіщення цивільного населення в Києві
Але площа покриття ними міста невелика, оскільки з часу їхнього встановлення з’явилося багато нових житлових районів, а застаріла система оповіщення не враховує сучасну інфраструктуру та акустику у різних районах. Подібне становище і в більшості інших міст України.
Нагадаємо, що механічна сирена виробляє звук завдяки обертанню (переважно електродвигуном) колеса маховика зі шпаринами, які переривають потік повітря з постійною швидкістю, тож через змінюваний повітряний тиск лунає впізнаваний протяжний звук. Сучасні сирени можуть розвивати гучність до 135 дБ на відстані 30 метрів.
Інший цікавий український досвід — це як саме вмикати сирени. Адже ця технологія не систематизована навіть у межах України. У Києві сирена лунає зовсім трохи: хвилину-дві. В Одесі волає до десяти хвилин. У Рівному періодично нагадує про себе кожні 15-20 хвилин. У Краматорську та Кривому Розі її раніше не вимикали протягом усього періоду повітряної тривоги. У Вінниці звук сирен супроводжується чоловічим голосом, що повідомляє про тривогу й закликає йти в укриття. У Львові закликають, крім іншого, «погасити вогонь у печах».
Напередодні війни київська влада планувала перейти з аналогової системи на цифрову, але зробити це до вторгнення Росії не встигла.
Найближчим часом у Києві має повноцінно запрацювати ізраїльська система раннього оповіщення про ракетну небезпеку. Фото: РБК
Нині, якщо сирени не працюють, приміром, через вимкнення електрики, про небезпеку повідомляють через гучномовці, встановлені на автомобілях патрульної поліції, пожежників, рятувальників або аварійної служби.
Також зараз кожен охочий може мати персональну сирену — для цього достатньо встановити відповідний застосунок на смартфон.
Нині, щоб отримати сигнал оповіщення про повітряну тривогу, достатньо встановити відповідний застосунок на смартфон
Також в мережі існує чимало онлайн-карт повітряної тривоги. До прикладу, мапа України на сайті https://war.ukrzen.in.ua/alerts/ відстежує повітряну тривогу онлайн по областях України. Червоним підсвічують області, де оголошена тривога.
Скріншот: alerts.in.ua
Сайт оновлюється автоматично кожні 25 секунд. Інтерактивну карту повітряної тривоги розробив користувач Twitter з ім’ям @__gm__.
Головне — не ігнорувати її оголошення та не наражати себе на небезпеку.
Хто вмикає сирену?
Сигнали повітряної тривоги наразі звучать не лише в Україні, а й в інших країнах Європи
За виявлення повітряної загрози в Україні відповідають радіолокаційні підрозділи Повітряних сил ЗСУ.
Вони фіксують усі повітряні цілі як в Україні, так і далеко за її межами.
Коли на екрані радарів стеження з'являються позначки літальних апаратів, які переміщуються у бік території України, та є інформація, що це ворог, подається команда “Повітря”.
Черговий повітряних сил ЗСУ протягом трьох хвилин має зробити телефонний дзвінок по спецзв'язку. Після цього сирену вмикає місцева влада.
Чому тривога не завжди спрацьовує
Збита українським ПВО випущена росіянами ракета із комплексу “Іскандер”. Фото МВС
Повітряну тривогу оголошують при небезпеці авіаудару або при ракетній атаці з дальньої відстані та великих висот.
При артилерійському обстрілі, ударах з РСЗВ “Град”, “Смерч” сирена не спрацьовує через складність відстежити запуск таких снарядів.
Скільки є часу щоб сховатися?
Існують певні правила поведінки під час повітряної тривоги, яких слід обов’язково дотримуватися
Це залежить від засобу повітряного нападу, висоти та швидкості польоту, відстані до місця запуску (вильоту). Враховуючи сьогодення, для міста Києва, наприклад, орієнтовний час реагування на сигнал сирени складає від 10 хвилин. У зоні проведення активних бойових дій для нанесення ударів по наземних цілях використовують засоби нападу, такі як міномети чи артилерія різних калібрів. Вони розташовані здебільшого близько до лінії бою, тому інколи неможливо своєчасно реагувати сиреною на напади. Тож за таких обстрілів краще одразу йти в укриття і не виходити до їхнього закінчення.
Але варто пам’ятати, що не всі ракети долітають до своєї цілі — деякі збиває наша ППО.
Що потрібно робити при повітряній тривозі
Люди у Києві ховаються у метро під час повітряної тривоги. Фото: Київський метрополітен
Після включення сирени необхідно вимкнути воду, газ у квартирі, взяти найнеобхідніші речі та пройти в укриття.
Від моменту, коли починає звучати сирена до потенційного удару, є близько 10 хвилин, щоб сховатися в безпечне місце. Це орієнтовний час, він залежить від місця запуску ракети, швидкості її польоту та інших чинників.
Надійними укриттями на випадок ракетної атаки є станції метро, спеціально обладнані бомбосховища, підвали будинків, підземні паркінги. Такі приміщення обов'язково повинні мати два виходи.
Залишаючись під час тривоги в квартирі, слід використовувати правило двох стін — ховатися в місці, яке знаходиться за другою від фасаду опорною стіною. Зазвичай це тамбур, коридор.
Через 10 хвилин після отримання оповіщення про закінчення повітряної тривоги можна залишити укриття.
