Люди по-різному реагують на медуз. Хтось милується красою цих створінь, а хтось лякається і не заходить у море. Але мало хто замислюється, навіщо взагалі природа вигадала таких гарних і водночас небезпечних жителів моря, які маючи “підтримку” людей і дивовижну здатність до адаптації, прекрасно почувають себе в тих водах, де гинуть інші живі створіння.
“Медуз нині стільки, що впасти у воду страшніше, ніж потонути”
Через бойові дії, спричинені російсько-українською війною, спостерігати за екологічним станом Чорного моря практично неможливо. Тож інформація про стан моря і його мешканців збирається науковцями в буквальному сенсі по крихтах, за розрізненими відомостями.
На цікаве явище в акваторії Чорного моря звернула увагу команда французького вітрильника SEA Medics (“Морські медики”). Майже два місяці — з кінця січня до середини березня вони перебували у водах Середземного та Чорного морів, здійснювали гуманітарний рейс з порту Сет (Франція) до Констанци (Румунія), а також вели спостереження за екологічним станом морів, які перетинали.
Екіпаж здивував той факт, що у водах Чорного моря в останній місяць зими і перший місяць весни вони спостерігали велику кількість медуз, що є нетиповим явищем для цієї пори року. Адже найбільшу кількість цих представників вільноплаваючих морських тварин зазвичай фіксують від середини липня до кінця серпня. В кінці вересня і в жовтні відбувається відмирання медуз при похолоданні води, тоді особини просто розчиняються в солоній воді.
“Ми побачили значне скупчення медуз, що щільним шаром покривають Чорне, Мармурове та Егейське моря. Треба сказати, що ідея впасти у воду була навіть страшніша, ніж потонути!” — розповів Ерік Колл, президент асоціації та капітана SEA Medics.
То ж що спричинило масове розмноження медуз у зимову пору? І з якими екологічними процесами пов’язане це явище?
Для початку з’ясуємо, що представляють собою медузи, і які їх види зустрічаються у водах Чорного моря.
Драглисті окупанти
Медузи в акваторії Чорного моря в районі Одеського порту. Фото: golos.ua
Медузи — це безхребетні водні тварини, що мають желеподібне тіло, яке на 98% складається з води. Їх зарахували до тваринного світу лише через наявність травної системи та м'язових волокон. До речі, травна система медуз складається з великого кишечника, шлунка та ротової порожнини, яка, як не дивно, і поглинає їжу, і видаляє відходи.
Дихають медузи усім своїм тілом. Органів зору вони не мають. Їх замінюють ропалії — видозмінені щупальця, що сприймають сигнали навколишнього світу та реагують на світло.
Відтворення медуз відбувається доволі швидко, вони здатні розмножуватися статевим і нестатевим способом.
У недалекому минулому сплески чисельності медуз, під назвою “цвітіння”, спостерігалися через регулярні проміжки часу, наприклад, через кожні 12 років у Середземному морі.
Сьогодні цей цикл більше не дотримується, і ми бачимо активне щорічне “цвітіння” в Азовському і Чорному морях. Таке явище науковці пояснюють глобальними проблемами, що пов’язані зі змінами клімату та надмірним виловом риби.
До речі, вчені з Паризького океанографічного інституту (Oceanographic Institute of Paris) опублікували дослідження щодо зростання популяції медуз в Світовому океані. Виявляється медузи легко адаптуються до забруднення моря, швидко займають ніші харчового ланцюга, які вивільняються внаслідок надмірного вилову риби і поступово завойовують наші моря перетворюючи їх у щось на кшталт холодця чи желе.
Медузи роблять все те, що вони робили сотні мільйонів років тому: активно їдять і розмножуються, рухаються куди їх несе течія, роблять це мовчки, без мозку, але граційно.
Аурелія і Коренерот — жителі Чорного моря
В Азовському та Чорному морях переважають два види медуз: Aurelia aurita (“Аурелія вухата”) і Rhizostoma pulmo (“Коренерот”).
Аурелія вухата
Аурелія вухата — найчисельніший вид медуз розміром трохи більше 40 сантиметрів у діаметрі. Медуза рожево-фіолетового кольору. На краях купола є тонкі щупальця з жалкими клітинами. Ротові лопаті нагадують ослячі вуха. Звідси і назва — аурелія. Цей вид медуз зазвичай концентрується в глибоководній частині моря, і лише поодинокі представники наближаються до узбережжя.
Коренерот
Коренерот — небезпечний отруйний вид медуз. Вони значно більші за аурелій, мають куполи — діаметром від 50 до 80 сантиметрів. Трапляються вагою від трьох до десяти кілограм. Тіла майже біло-прозорого кольору. Краї куполів темно-блакитні. Ротові лопаті коренеротів схожі на коріння дерев — тому й така дивовижна назва. Щупальця мають багато жалких клітин. Мешкають коренероти в товщі води, малоактивні, хоча завдяки великому куполу можуть пересуватися й самі, як по горизонталі так і по вертикалі. При сильному хвилюванні моря медуз часто викидає на берег, де вони швидко гинуть.
“Для коренеротів перш за все важлива температура. Оптимальна для їх розвитку та розмноження — від +24 до +28. Це найкраща температура води. Другий фактор — кормова база. Усі медузи харчуються зоопланктоном, дрібними ракоподібними (дуже маленькими, міліметрових розмірів), який розвивається на органічних залишках”, — розповідає завідувач зоологічного музею біологічного факультету Запорізького Національного університету Олександр Коротя.
Олександр Коротя, завідувач зоологічним музеєм біологічного факультету ЗНУ. Фото: suspilne.media
Біолог каже, що судячи із міжнародних даних, із кожним роком десь на півградуса підвищується температура Світового океану. А, отже, медузи отримують комфортніші умови, у них починається інтенсивніше розмноження, є кормова база, вони чудово себе почувають.
Приміром в Азовському морі медузи скупчуються в тих місцях, де ріки приносять органіку, їх там величезна кількість. Але з похолоданням вони поступово відмирають, адже зиму не переносять. Також медузи мігрують через Керченську протоку в Чорне море, яке набагато тепліше ніж Азовське, і останні роки навіть не вкривалося кригою.
Тож наявність органічних речовин — це хороша умова для того, щоб інтенсивно розмножувалися планктонні форми, які є кормом для медуз.
“Медузи споживають всіляку дрібницю, яка розмножується на базі розвиненої мікрофлори. У море скидаються побутові стоки, через них розмножуються бактерії, за ними розмножується зоопланктони, а зоопланктони споживаються медузами. Тому наявність медуз свідчить про забруднення середовища”, — повідомив доцент кафедри зоології Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара Олександр Пономаренко.
Чому “цвіло” Чорне море
Після підриву дамби на Каховській ГЕС тисячі тонн прісної води ринули у Чорне море. А разом з дніпровською водою — велика кількість органіки. У морі опинилися трупи тварин, загибла риба, вимиті з корінням дерева, кущі, трава і все сміття з вигрібних ям та туалетів. Через прорив дамби затопило величезні території, включаючи сміттєзвалища, агропідприємства, кладовища і скотомогильники — все це потрапило у воду. А багато органіки — це пожива для мікроскопічних водоростей, які почали активно розмножуватися та споживати багато кисню. Це призвело до заморів і “цвітіння”, перетворивши прибережну частину Чорного моря на органічну кашу.
З пляжів Одеси зібрали тонни сміття. Фото UNIAN
Проблема в тому, що опріснення й органічні поживні речовини — біогени, які прийшли в Чорне море з клином прісної води, залпово скинутої з Каховського водосховища у Чорне море, — запустили процеси цвітіння моря. І навіть якщо солоність води нормалізується воно нікуди не зникає. Бо на різні рівні солоності існують різні збудники цвітіння. Спочатку, коли солоність води впала до мінімуму, почали з’являтися одні мікроводорості та ціанопрокаріоти. Потім інші. Це не якесь унікальне явище. Адже тут водночас наклалося й те, що це літо, і те, що вода зі самого Каховського водосховища була більш тепла, ніж морська, плюс розпріснення. Усе це мало потужний ефект.
До того ж шельфова частина Чорного моря, як відомо, має відносно невелику глибину, що ще більше погіршило ситуацію: чимало органічних і хімічних речовин залишилися в придонному шарі.
Якщо на морі починає штормити — донні відкладення знову потрапляють у водні пласти і стимулюють ріст мікроскопічних водоростей. Тож зв'язок між зростанням чисельності медуз і накопиченням хімікатів у морській воді легко пояснити, знаючи, що їдять медузи.
Щодо моря, то опріснення, виніс біогенів, цвітіння — це все один процес, у якому важко щось виокремити. І він, скоріше за все, найбільш проблематичний. До того ж це ще й не найпесимістичніший сценарій.
З одного боку, цвітіння дуже інтенсивне і швидке рішення проблеми переробки біогенів. З іншого боку, якби всі ці органічні речовини, які принесло клином, не були хоча б частково утилізовані цим цвітінням, то вони залишились і давали б поступове погіршення ситуації багато років поспіль. Приміром, якби цю органіку перероблювала не велика кількість планктонних мікроводоростей, а донні мікроорганізми, які до того ж можуть бути патогенними для людини, то екосистема справлялась би з наслідками катастрофи набагато важче.
Чим більше водоростей, тим більше медуз
У Міністерстві екології України розповіли, що за результатами даних, отриманих у 2023 році із супутників Sentinel, “цвітіння” фітопланктону, спровокованого забрудненою водою з Дніпра, зафіксували на площі у понад 7 тисяч квадратних кілометрів у північно-західній частині Чорного моря.
Вода на цій величезній площі стала зеленою. Адже такі хімічні речовини як азот і фосфор (їх використовують у сільському господарстві) потрапили у воду і викликали бурхливий ріст водоростей у Чорному морі.
Цвітіння фітопланктону в Одеській затоці після підриву Каховської дамби. Фото: SEA.GOV.UA
Це стало великим стресом для морської екосистеми, але не для медуз. Адже ці морські тварини харчуються не тільки планктоном, який є основним споживачем органіки, а й мікросміттям, що залишають після себе люди. Медузи — це такий собі фільтр води. А збільшення їх чисельності вказує на катастрофічне забруднення водойм.
“На жаль, благополучних прогнозів я дати не можу. Для цього багато причин. Перша причина — це майже мінімальна кількість видів риб, які їдять фіто- і зоопланктон. Це тюлька, хамса. Ви знаєте, що її практично не залишилося. І тому кількість планктону без конкурентів — риб, вживається, природно, медузою. І тому вона швидко зростає, розмножується та інше. У нас в основному, це медуза коренерот. У Чорному морі її не так багато, а ось в Азовському морі ситуація зовсім інша”, — розповів ректор Мелітопольського інституту екології та соціальних технологій університету “Україна”, професор Валерій Лисенко.
Вчений також вважає, що величезну кількість медуз можна пояснити потраплянням органічних речовин у водойми — це хороша умова для того, щоб інтенсивно розмножувалися планктонні форми, які є кормом для медуз.
Тож надмірний ріст водоростей — це початок ланцюжка. Далі зрозуміло: чим більше водоростей, тим більше медуз.
Медузи “всмоктують” їжу за допомогою реактивного струменя, що виникає при скороченні парасольки, і заковтують через вторинні ротові отвори. Великі медузи, наприклад, деякі коренероти можуть харчуватися дрібними рибками, оскільки здатні до зовнішнього травлення.
Тож стрімке зростання популяції медуз є однією з можливих причин виснаження рибних запасів в Середземному і Чорному морях.
Забруднення води і зміна клімату — головні причини навали медуз
Сплески чисельності медуз є наслідком розбалансування екосистем морів. Очевидно, що глобальне потепління вносить свої корективи — аномальні температури надають більше корму, за який немає великої конкуренції. До того ж у медуз практично немає ворогів у природі. Ніхто ними не харчується, ніхто їх не добуває.
Чорноморські медузи дуже полюбляють теплу воду. Тож корнероти, масово прямують до берегової лінії
Як правило, медузи не залучені до харчових ланцюгів природних екосистем моря, тож їх, за рідкісним винятком аматорського поїдання шакалами чи воронами, ніхто не їсть, як кормовий об’єкт.
Тому, додаємо оптимальну температуру та масу їжі, і чого б їм не розмножуватись?
Таким чином, можна назвати дві основні причини навали медуз: забруднення моря і зміна клімату. Останній фактор вносить ще більше невизначеності у можливі прогнози на майбутнє.
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції
