Працьовиті та наполегливі — завжди успішні. У цьому щоразу переконуються журналісти, подорожуючи регіонами України для знайомства та поширення набутого громадами досвіду в умовах воєнного стану. Цього разу престур на Рівненщину. Його організував Харківський пресклуб за сприяння Рівненського регіонального відділення Асоціації Міст України. Медійники побували в чотирьох територіальних громадах: Білокриницькій, Клеванській, Городоцькій та Рівненській. В цій статті знайомство з першою з переліку — Білокриницькою громадою.
Про Білокриницьку громаду
Першою представники медіа з 11 областей України відвідали Білокриницьку громаду, якою керує Тетяна Гончарук. Тут пишаються своїми надбаннями. Бо насправді мають чимало нових ініціатив щодо розвитку інфраструктури, успішно працюють над розв'язанням місцевих проблем, підтримують громадську безпеку, вирішують питання щодо захисту населення і територій від пожеж та надзвичайних ситуацій.
Об'єдналися в громаду 2020 року разом з 10 селами, де проживають понад 11,5 тисяч громадян.
“Та нам довелося поборотися за незалежність, бо нас хотіли приєднати до Рівного. Але ми чітко взяли курс на власне об’єднання. Звісно, ми переживали: чи виживемо, як будемо розвиватися? Та коли в січні 2022 року побачили, що маємо 10 мільйонів вільних залишків, — а такого не було за мої 22 роки роботи в місцевому самоврядуванні, — зрозуміли: правильний курс обрали,” — говорить Тетяна Гончарук.
Тетяна Гончарук, очільниця Білокриницької громади
Фраза пані Тетяни “Всі дороги до столиці ведуть через Білу Криницю” насправді характеризує не лише те, що село розташоване обіч міжнародного транспортного коридору Київ — Чоп. З початком повномасштабного вторгнення Біла Криниця цілодобово виконує роль рятівного круга для тих, хто прямує цим шляхом на захід із різних областей України.
Центр безпеки громадян
Білокриницький Центр безпеки громадян
Журналісти познайомилися з роботою Білокриницького Центру безпеки громадян, який був створений першим на Західній Україні. Виявилося, що початок створення Центру був ще до об’єднання в громаду, 2017 року, коли в рамках польського проєкту провели навчання для 11 рятувальників — хлопців-добровольців.
“Попередньо вивчили досвід Польщі, де дуже популярна професія пожежника та розвинений добровільний пожежний рух. Центри безпеки в польській глибинці — осередки активного життя. Тоді й загорілася цією ідеєю”, — пригадує голова Білокриницької територіальної громади Тетяна Гончарук.
За словами пані Тетяни, будівництво Центру безпеки повністю було за кошти громади, загалом із благоустроєм було витрачено понад 6 мільйонів гривень. Вже під час війни, з нагоди 5-річчя функціонування Центру безпеки, після масованої атаки ворога на об’єкти громади, було добудовано другий поверх, де розмістили актову залу.
Усі важливі служби громади — під одним дахом та завжди напоготові. Це головний принцип роботи Центру безпеки громадян.
Насампочатку Головне управління ДСНС передало пожежний автомобіль та пожежно-рятувальну сумку. Наразі рятувальники вже мають два автомобілі — пізніше отримали ще один з повним необхідним оснащенням, від польської родини.
Білокриницький Центр безпеки громадян
Голова територіальної громади наголошує, що Центр — це найбільша їхня гордість, адже він був першим на Рівненщині, та й зусиль для його реалізації було вкладено чимало. Тепер тут спільно працюють рятувальники і поліцейські, а в разі надзвичайної ситуації долучаються місцеві медики. Це дозволяє ефективно розв'язувати питання щодо захисту населення, підтримувати громадську безпеку, надавати медичну допомогу. А під час війни Центр став ще й Пунктом незламності.
“Здебільшого успіх громади вимірюють тим, наскільки вона фінансово багата. Але ми вважаємо, якщо людина почуває себе в небезпеці, то успіх громади не до кінця реалізований. Тому ми визначили безпеку своїм пріоритетом. І ми вдячні Проєкту USAID “Говерла”, що допомагає нам захищати наших мешканців. А нині, у воєнний час, Центр безпеки для нас дуже важливий”, — зазначає очільниця громади.
Виявилося, що Білокриницька та дев’ять територіальних громад області стали переможцями програми USAID “Говерла”, що допомагає в роботі — вони отримують від міжнародних партнерів і генератори, й мотопомпи, й вогнегасники та інше обладнання.
У громаді активно розвивають добровільний пожежний рух — війна стала його каталізатором. Структура та модель роботи така: четверо рятувальників працюють на платній основі, але на допомогу їм будь-якої хвилини готові прийти щонайменше два десятки добровольців, з поміж яких 4 жінки. Це люди різних професій, які приїздять за потребою по виклику. Одягнути добровольців вдалося завдяки проєкту. Їх за важливу роботу заохочують, приміром, звільняють від сплати за землю, іноді видають премії.
У Центрі двоє поліцейських офіцерів громади, в кожного є автомобіль — гарний ресурс для оперативної реакції на непередбачувані ситуації. Третя складова — медична служба. Дві медсестри готові прийти на допомогу в разі найменшої потреби. Вони активно надавали допомогу жителям окупованих територій, які тут зупинялися під час переїзду.
Є цікавий креативний простір для дітей, де навчають азів пожежної безпеки та професії пожежника-рятувальника. Він з’явився завдяки перемозі в обласному конкурсі громад — 200 тисяч тоді отримали з бюджету області, ще стільки ж додали власних коштів. І все це на одній локації, що практично і зручно. Тут проводять екскурсії дітям, розповідаючи про правила поводження з газовими та електричними побутовими приладами, щоб уникнути пожежі та інших небезпечних випадків.
У будівлі Центру є гараж для спецавтомобілів, спальня для працівників які чергують, кухня, санвузол з душовою кабіною, тобто, всі необхідні приміщення для комфортного перебування рятувальників на службі.
Коли трапилася трагедія — росіяни вдарили по Рівненській телевежі — першими на допомогу прийшли пожежники та добровольці з Білокриницької громади, бо були найближче.
Центр безпеки громадян став рятівним кругом не лише для мешканців громади, а й для всіх, хто того потребує. І в будь яких ситуаціях — щоб не трапилося, звертаються сюди. Чи то димохід забився, чи шифер з даху знесло... Як сказала Тетяна Гончарук “раніше за курей, жінок, межі бігли до сільського голови — тепер у цьому розбирається офіцер громади”.
ЦНАП — якісні та швидкі адміністративні послуги
ЦНАП Білокриницької сільської ради
Відвідали журналісти і ЦНАП, який в Білокриницькій громаді хотіли відкрити ще до війни.
“Підготовку до будівництва ЦНАПу розпочали 2021 року, в січні 2022 все розвалили, проплатили роботи, а в лютому почалася війна. Роботу призупинили, бо треба було займатися іншими клопотами. Тоді ми прийняли в громаду понад 700 переселенців, які тікали від війни. Їх треба було розселити, нагодувати. Приміщення для компактного проживання у нас не було, тож розселяли в домівки до мешканців громади. На даний час у нас проживає близько 200 вимушених переселенців”, — пригадала очільниця територіальної громади.
Реалізувати свій задум вдалося 2023 року — у співпраці з донорами в межах програми розвитку ООН в Україні.
Приміщення під ЦНАП модернізували: ремонт там зробили завдяки фінансуванню з бюджету громади (обійшлося разом з облаштуванням в майже 5 мільйонів гривень); матеріально-технічну базу забезпечила Рівненська ОВА в рамках проєкту “Посилення стійкості громад в регіонах України”, що фінансується Урядом Великої Британії.
ЦНАП Білокриницької сільської ради
В Центрі надання адмінпослуг облаштували комфортні зони очікування та обслуговування громадян. Тут створено 7 робочих місць, які забезпечені технікою та обладнанням для надання послуг.
ЦНАП Білокриницької сільської ради
У ЦНАПі подбали також і про дитячий куточок, а ще зони очікування створили комфортними для відвідувачів. Надалі ж, окрім уже наявних 52 послуг, там планують запровадити ще й паспортні послуги.
Дитячий куточок у ЦНАПі Білокриницької сільської ради
“Ми тішимося, що можемо надавати нашим громадянам послуги на місці, хоча й не маємо від цього значних надходжень до бюджету”, — сказала
Справді ціни на послуги в Центрі адмінпослуг, можна сказати, чисто символічні. Тож адміністративний збір за надання адміністративних послуг склав за перший квартал цього року 87 200 гривень, що надійшли до місцевого бюджету.
У першому кварталі 2024 року ЦНАП надав 3 085 послуг. Послуги надаються на віддалених робочих місцях ЦНАП, здійснюються виїзди в старостинські округи.
Мурал “Лелеки пам'яті”
Білокриницька громада. Мурал “Лелеки памʼяті”
Завершальним місцем візиту для журналістів став мурал “Лелеки памʼяті”, який відкрили в громаді до Дня Незалежності. Він перший у громаді та присвячений нацгвардійцям, які загинули від ракетного удару по Антопільській телевежі під Рівним.
Чи не найбільше запам’ятався білокриничанам той 18-ий день повномасштабної війни, коли росіяни вдарили двома крилатими ракетами по рівненській телевежі. На жаль, жертв уникнути не вдалося. Це була страшна трагедія, адже тоді загинули 21 нацгвардієць.
“Першими на допомогу примчали пожежники з нашої Білокриницької громади, бо лише кілька кілометрів відділяють наш центр безпеки, де базується пожежний автомобіль, від епіцентру руйнування. Долучилися добровольці. І саме війна остаточно впевнила нас у важливості добровільного пожежного руху, який ми започаткували ще 2018 року. Як пам’ять про трагедію у громаді створили біля траси мурал “Лелеки пам’яті” та висадили Алею сакур з 21 деревця”, — сказала голова громади Тетяна Гончарук.
Мурал створила місцева художниця Валентина Тишкун. На стінописі зображено місце ракетного удару та 21 лелека, як символ кожного загиблого у наслідок трагічного ранку 14 березня 2022 року, а також сильну і незалежну Україну в образі жінки, яка одягнена у найяскравіші барви країни.
“А лелеки... Вони ніби оберігають це місце. Он через дорогу на стовпі звили гніздо. І коли нацгвардійці працюють тут — а вони доглядають за цим місцем пам'яті — увесь час сидить лелека...” — завершила розповідь голова громади.
Представники медіа з різних регіонів України хвилиною мовчання вшанували память загиблих...
***
Доречно додати, що сьогодні на території України утворено всього 47 Центрів безпеки громадян. Найбільше в Донецькій — 16, а в Херсонській найменше — 1.
Хоча, за повідомленнями херсонських медіа заплановано створити 4 Центри в Бериславському районі: в селах Калинівське, Борозенське, Архангельське та Новопавлівці. Про те, що у Калинівському з’явиться центр безпеки стало відомо 31 липня 2023 року з розпорядження начальника Херсонської ОВА Олександра Прокудіна.
Тож для них досвід Білокриницької громади може стати в нагоді.
Авторка Любов РУДЯ
Світлини авторки та колег по престуру
