Війна кардинально змінила життя дітей: їх навчання переривається сиренами та вибухами, а часто – і евакуацією. Це суттєво впливає на психічний стан школярів, особливо тих, хто пережив бойові дії або втратив близьких. Психологиня безпечного простору “Затишно space” Ірина Мороз ділиться практичними порадами для батьків і вчителів, як допомогти дітям впоратися зі стресом і тривогою під час війни. Далі — пряма мова.
Допомагаємо підліткам зняти тривожні відчуття
Ірина Мороз, психологиня безпечного простору “Затишно space”
— Практично всі діти, як ті, що проживають на територіях активних бойових дій, так і ті, які вже переїхали в інші регіони України, мають певну травму війни й потребують допомоги.
Один із найсерйозніших аспектів — це стрес і тривога, що виникають у відповідь на військові конфлікти. Діти можуть травмуватися й подіями, про які почули по телебаченню чи побачили на фото, навіть якщо ніколи не відчували чи не бачили вибухів наживо.
Вони можуть переживати панічні атаки, страх перед звуками, які нагадують про війну, та проявляти підвищену чутливість до стресових ситуацій. При цьому спостерігається зміна поведінки: агресія, замкненість або повернення до регресивної поведінки.
Адаптація до нових умов життя є ще однією великою проблемою для дітей, що постраждали від війни. Переміщення, зміна школи чи соціального оточення можуть бути вкрай стресовими. Травматичні почуття часто ускладнюються, що призводить до відчуття ізоляції і самотності. Це може вплинути на здатність дітей встановлювати та підтримувати здорові міжособистісні стосунки з однолітками.
Наш безпечний простір “Затишно space” у Миколаєві допомагає вирішити психолого-соціальні та юридичні питання, надаючи безкоштовну допомогу. Організовуємо різні тренінги, майстер-класи, індивідуальні консультації. Таку роботу проводить мережа безпечних просторів “Затишно space” БФ “Схід SOS”. за підтримки міжнародних донорів у Черкасах, Кропивницькому, Вінниці, Запоріжжі, Миколаєві, Харкові.
Заняття для дітей шкільного віку у “Затишно space” (Миколаїв). Фото: “Затишно space” БФ “Схід SOS”
Коли приходять діти, яким потрібна допомога психолога, одразу з ними проводимо заняття на зниження тривожності, на зниження паніки і стресу, У підлітковій групі вчимо як і з ким поспілкуватися та навчитися корисного. Наприклад, дівчата-підлітки дуже хочуть спілкуватися — у них це головний запит. Ми тут організовуємо заняття з арт терапії, нейрографіки, курси з саморозвитку, майстер-класи, бесіди та інші креативні активності. Це дуже важливо для вираження емоцій і психологічного відновлення. Це допомагає дітям розвивати позитивні емоції та справлятися зі стресом, відволіктися від думок про війну, знайти однодумців.
На які “тривожні дзвіночки” варто звертати увагу батькам
У дітей стрес може проявлятися через зміни в поведінці залежно від віку.
Травмованим учням молодших класів притаманні безсоння, байдужість до навчання та минулих захоплень, страх перед майбутнім, невпевненість у собі, замкнутість, головний біль, проблеми з пам’яттю та концентрацією, відчуття сорому та провини, надмірна турбота про свою безпеку; зниження успішності в школі.
Посттравматичні прояви підлітків — дітей середнього та старшого шкільного віку — можуть проявлятися через спалахи агресії, бунт, головні та інші болі, тотальну недовіру, заниження самооцінки, безсоння, кошмари, дратівливість, апатію, небезпечну поведінку, депресію, почуття самотності, ризиковану поведінку.
У “Затишно space” (Миколаїв) для школярів організовують індивідуальні та групові заняття. Фото: “Затишно space” БФ “Схід SOS”
Нині існує думка, що через війну до психолога потрібно йти усім, у першу чергу — дітям. Я не вбачаю в цьому потреби. Інколи батьки приводять дітей без якогось запиту, а просто з’ясувати, чи є проблема. І часто проблем немає, діти чудово справляються самі. Так, якщо є якісь сумніви, можна звернутися, щось підкоригувати — і жити далі.
Якщо мама розуміє, що період адаптації затягується, і дитині не стає краще, треба звертатися за допомогою до спеціалістів: до шкільного психолога, або до будь-якого іншого практикуючого психолога.
Практика самодопомоги — як покращити свій емоційний стан?
Найбільший позитив для дітей — продемонструвати підсумки своє творчої діяльності. Фото: “Затишно space” БФ “Схід SOS”
Що таке самопідтримка?
Це вміння:
— створювати для себе відчуття безпеки;
— піклуватися про свої базові потреби;
— обирати більше “хочу”, ніж “треба”;
— виділяти час на хобі;
— дякувати собі за те, що ви є.
Для дітей, що постраждали від війни, існує ряд ефективних практик самодопомоги, які вони можуть виконувати самостійно або разом з батьками.
Є ефективні практики самодопомоги, які діти можуть виконувати самостійно або разом з батьками. Фото: “Затишно space” БФ “Схід SOS”
Ці практики сприяють зниженню стресу, покращенню емоційного стану та підтримці загального психологічного благополуччя:
“Дихання з пелюстками квітки”. Діти уявляють, що вдихають через ніс, як ніби розкривають пелюстки квітки, а видихають, як закривають пелюстки. Ця практика може бути заспокійливою і корисною для контролю над стресом.
“Секунда усвідомлення”. Запропонуйте дитині зосередитися на своїх відчуттях протягом кількох хвилин. Діти можуть описати те, що вони бачать, чують, відчувають, нюхають і смакують. Це допомагає розвивати увагу і знижує рівень тривоги.
“Обійми і близькість”. Фізичний контакт, як обійми або погладжування по спині, може надати відчуття безпеки і комфорту. Батьки можуть бути важливим джерелом підтримки у цей складний період.
“Малювання емоцій”. Діти можуть малювати свої емоції. Вони можуть створювати картинки, що відображають їхні почуття, що допомагає їм краще розуміти і виражати свої емоції.
“Розмова про почуття”. Регулярні відкриті розмови між дітьми і батьками про їхні переживання можуть допомогти дітям відчути підтримку і розуміння.
Як батьки можуть психологічно підтримати дитину?
Доводиться працювати з дітьми які жили в окупації, а потім була складна евакуація, які бачили бойові дії, попадання в житлові будинки або втратили когось з рідних. Це серйозно впливає на психіку дітей. Діти замикаються в собі, втрачають інтерес до навчання. У таких випадках важливо, щоб поруч був стабільний дорослий, який захищає. Якщо такий стабільний дорослий є, то вона це легше переживає.
Зазвичай відчуття безпеки та захищеності діти шукають у своїх батьків чи близьких — вони найкращі психологи та перші помічники для дитини в такій ситуації.
Чимало труднощів з порушенням психіки спостерігається у дітей вимушених переселенців. Що робити батькам?
Психологи визначили три психологічні виклики з якими найчастіше стикаються ВПО.
Соціальна ізоляція та почуття самотності. Як діяти:
— Оцінити, насамперед, свій психоемоційний стан і повернути активності, які приносили задоволення раніше.
— Шукати можливості для спілкування, навіть у маленьких містечках: волонтерські організації, спільноти українців, діаспора.
— Відновити зв'язки з друзями та родичами онлайн, а також знайти нові знайомства у місцевих громадах.
Зміна поведінки дітей: відсторонення та апатія. Як діяти:
— Чесно пояснювати дитині ситуацію, повернути стабільність у сімейне життя через звичні традиції, спільний перегляд фільмів.
— Комунікувати з дітьми відкрито, говорити про свої почуття і підкреслювати позитивні моменти, не вимагати занадто багато.
— Відновити відчуття контролю через фізичну активність: спорт або регулярні прогулянки.
Проблеми у подружжі: сварки та розлучення. Як діяти:
— Не вплутувати дітей у з'ясування стосунків між батьками та не маніпулювати ними.
— Чесно пояснити дітям ситуацію, підкресливши, що, хоч батьки більше не разом як пара, вони залишаються їхніми татом і мамою.
Вимушеним переселенцям важливо пам’ятати, що вони не самі у своїх труднощах. Підтримка один одного, взаємодія з психологами та активна участь у житті нових громад допоможуть знайти баланс і адаптуватися до нових умов.
Вчителям — виконувати роль не лише педагогів, а й психологів
В умовах війни діти часто зазнають травматичного досвіду та потребують підтримки не лише батьків, а й вчителя, який має не тільки навчати, а й озброїти їх навичками безпечної поведінки, абеткою психологічних знань, що є вкрай необхідними в цей складний час.
Психологи виділяють три основні принципи надання першої психологічної допомоги: спостерігати, слухати та спрямовувати.
Нагадаю: цінність для дітей — це особистий приклад дорослих. Тому треба, насамперед, організувати своє життя в нинішніх умовах, аби показати цей приклад дітям.
Проєкт реалізується за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network
