Країни, які безпосередньо межують з Україною, усвідомлюють, що розв’язана Росією війна має транскордонний характер впливу на природу.
Що загрожує сусідам України?
Війна вже завдала та продовжує завдавати величезної шкоди людям та інфраструктурі населених пунктів, де тривають бойові дії. Зараз навіть неможливо повністю оцінити вплив війни на довкілля через брак точної інформації. Причин цьому дві.
По-перше, навіть збирати ці дані небезпечно для фахівців, оскільки тривають активні бойові дії.
По-друге, не вся інформація може бути озвучена публічно з тактичною метою.
Проте точно зрозуміло: чим довше триває війна, тим більше шкоди вона завдасть довкіллю, і тим більше наслідків матимемо в майбутньому не лише Україна, а сусідні з нею держави. І нині країни, які безпосередньо межують з Україною, усвідомлюють, що розв’язана Росією війна має транскордонний характер впливу на природу. Адже ні атом, ні викиди хімічних речовин у повітря та воду не реагують на жодні кордони.
“Через кордон пролягають ліси. Вода тече в сусідню країну. Водоносні артерії з’єднані під землею, і морське середовище знаходиться там, де йому хочеться. Вітри віють так, як віють. Я думаю, що є розуміння цього не в останню чергу тому, що транскордонні впливи, очевидно, викликають занепокоєння в низці країн, які безпосередньо межують з Україною”, — каже Інгер Андерсен, заступниця генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй, виконавча директорка Програми ООН з довкілля
Інгер Андерсен, виконавча директорка Програми ООН з навколишнього середовища. Фото: Укрінформ
Вона зауважує, що забруднення Чорного моря, річки Дніпро чи повітря має викликати занепокоєння у всіх, хто потенційно може зазнати такого впливу.
“Навколишнє середовище не розуміє кордонів, тому що кордони є конструктом людей, а не середовища”, — додає пані Андерсен.
За словами посадовиці саме тому Програма ООН з довкілля працюватиме з дружніми країнами, щоб вивчати транскордонні впливи, де це можливо. Для кращої картографії того, що може відбуватися в повітрі, воді та підземних водних шляхах.
62 млн тонн шкідливих речовин — наслідки транскордонного впливу війни в Україні на довкілля Європи
Якщо територія прикордоння Росії та України сьогодні практично повністю стала випаленою землею, то наслідки для інших сусідніх країн також стають відчутними.
Про це вела мову Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук у своєму виступі на засіданні 31-го економіко-довкіллєвого Форуму ОБСЄ, що відбувся 12 вересня цього року.
У відеозверненні високопосадовиця розповіла про поточні обрахунки транскордонного впливу російської війни на європейський континент, зроблені Державною екологічною інспекцією (ДЕІ).
Відеозвернення Світлани Гринчук, Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України на засіданні 31-го економіко-довкіллєвого Форуму ОБСЄ. Фото: з Facebook-сторінки Міндовкілля
“Це ті викиди в атмосферу, які протягом двох з половиною років повномасштабного вторгнення потрапляли у повітря внаслідок ракетних ударів РФ поблизу наших кордонів з європейськими сусідами та перемістилися до Румунії, Молдови, Болгарії, Угорщини, Латвії, Литви, Естонії, Сербії, Хорватії, Польщі. Наші збройні сили зупиняють військову агресію Російської Федерації, природоохоронці та рятувальники ліквідовують наслідки російських екологічних диверсій. Але ми не маємо влади над законами природи. Ми не зупинимо течію Дніпра та рух повітря у західному напрямку. Війна вже зачепила довкілля Європи. Зусилля держав та організацій, квоти на викиди та кошти на кліматичні проєкти зводяться нанівець після кожного вибуху російської ракети”, — наголосила Світлана Гринчук.
Транскордонний екоцид: факти і цифри
Пані Міністр навела декілька фактів про вплив на кліматичну систему європейського континенту внаслідок російських ракетних ударів.
Обстріл трансформаторів у селі Підбірці на Львівщині у травні 2022 року. Понад 48 тонн трансформаторної оливи, 167 тисяч тонн забруднюючих речовин. Повітряні маси рухалися до Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії, Литви, Республіки Молдова.
Бомбардування аеропорту Івано-Франківська у лютому та березні 2022 року. Загоряння понад 413 тонн паливно-мастильних матеріалів. 1432 тонни забруднюючих речовин у повітрі. Вітер у бік Румунії, Болгарії, Хорватії, Сербії, Республіки Молдова.
Ракетний удар по аеродрому у Волинській області у лютому та березні 2022 року. Продукти горіння 200 тисяч тонн паливно-мастильних матеріалів рухалися до Латвії, Литви та Естонії.
Ракетний удар по Дністровській ГАЕС у жовтні 2022 року. Горіння 56 тонн трансформаторної оливи, 194 тисяч тонн забруднюючих речовин. Рух повітряних мас був зафіксований у напрямку Румунії, Молдови, Болгарії й навіть Туреччини.
Щодо Дністровської ГАЕС, то потужні ракетні і дронові удари по цьому енергооб’єкту росіяни нанесли повторно у березні 2024 року.
Про транскордонну загрозу, спричинену цими обстрілами Президент України Володимир Зеленський написав у Telegram.
Володимир Зеленський, Президент України. Фото: koda.gov.ua
Він застеріг, що ракетні удари Росії загрожують екокатастрофою Молдові.
“Країна-терорист хоче повторення екологічної катастрофи на Херсонщині. Але тепер під загрозою не лише Україна, а й Молдова. Вода не зупиниться перед прикордонними стовпами, як не зупиниться і російська війна, якщо разом і вчасно не зупинити її в Україні, — додав він. — Дністровська ГЕС розташована неподалік від кордону з Молдовою. Її руйнування може призвести до підтоплення навколишніх населених пунктів”.
Портову інфраструктуру Одеської області також постійно обстрілюють росіяни. Зокрема, об’єкти, що розташовані неподалік від кордону з Молдовою. Подібні російські обстріли мають серйозний екологічний вплив, що негативно позначається на сусідніх Молдові та Румунії.
Про це 15 серпня нинішнього року, під час пресбрифінгу в Одесі повідомив Міністр навколишнього середовища Молдови Серджіу Лазаренку.
Серджіу Лазаренку, міністр навколишнього середовища Молдови
“Порушення в сфері екології не мають кордонів. Важливо, щоб це розуміли як громадяни України, так і громадяни Молдови, а також громадяни всієї Європи”, — підкреслив пан Лазаренку.
З поміж фактів транскордонного екоциду здійсненого російськими військами варта згадати й такі:
Кордон Білорусі та України сьогодні фактично перетворився на мілітаризовану зону. Ліси прорізали просіки, вони заміновані. Втрата була завдана також заповідникам, національним паркам, заказникам, розташованим як на території України, так і на території Білорусі.
Чорне море від самого початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну постійно зазнає катастрофічних транскордонних наслідків війни. Активні бойові дії у його акваторії вже призвели до масової загибелі дельфінів.
Саме Чорне море зазнає додаткового забруднення, викликаного знищенням інфраструктури таких великих міст, як Маріуполь. Сюди потрапляють води з Херсонської, Запорізької, Дніпропетровської областей, частина яких отруєна внаслідок бойових дій. Значної шкоди чорноморській акваторії завдало й знищення Каховської ГЕС та Каховського водосховища.
Страждають від постійних обстрілів та застосування військової техніки і розташовані на берегах Чорного та Азовського морів природоохоронні території.
Тому поки що складно проаналізувати всі екологічні наслідки війни для Чорного моря. Очевидно лише, що вони зростатимуть та впливатимуть на довкілля усіх країн Чорноморського регіону.
На жаль, цей список можна продовжувати десятками й сотнями кейсів.
І доки не стихнуть ракетні обстріли України, доти неможлива екологічна безпека всього Європейського континенту.
Світлана Гринчук, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України. Фото: mev.gov.ua
“Екологічна безпека є однією зі складових мирної доктрини України у десяти пунктах Формули миру Президента Володимира Зеленського. Над реалізацією Пункту 8 Формули миру про екологічну безпеку працює Міжнародна робоча група з наслідків бойових дій для довкілля під головуванням Маргот Вальстрем. Довкіллєвий трек Формули миру спрямований на компенсацію росіянами довкіллєвих збитків унаслідок війни, “зелене” відновлення України, а також глобальну місію — уніфікувати підходи до оцінки впливу бойових дій на довкілля. Захистити довкілля України під час війни — завдання для всієї міжнародної спільноти. Адже кожна російська ракета в Україні — це бомба сповільненої дії для всього світу”, — зазначила Світлана Гринчук.
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції
