У рамках дослідження з вивчення потреб та покращення забезпечення соціально-психологічної підтримки мешканців Нижньосірогозької громади редакція сайту Нижні Сірогози.City провела опитування за допомогою Google Forms 190 респондентів серед трьох категорій населення: серед дорослих непереміщених осіб, які проживають в Україні (НПО), зовнішньо переміщених осіб (ЗПО), які вимушено покинули Україну через війну та внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
У зв’язку із російською збройною агресією чимало мешканців Нижньосірогозько селищної територіальної громади вимушені були покинути місця свого постійного проживання, переселитися в безпечніші регіони країни або виїхати за кордон. Тому зараз вкрай актуальними є питання щодо соціальної інтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у громади, усунення перешкод у реалізації їхніх прав і свобод, забезпечення доступу до адміністративних, соціальних, освітніх та інших публічних послуг, а також створення умов для розкриття потенціалу і посилення можливостей ВПО у приймаючих територіальних громадах.
Проблем, з якими довелося стикнутися мешканцям Сірогозщини, які через окупацію територію вимушені були покинути постійне місце проживання, виникло чимало. Це отримання матеріальної допомоги, медичних і освітніх послуг, психологічної підтримки, забезпечення житлом, допомога у працевлаштуванні та чимало іншого.
Щоб з’ясувати відповіді на ці та інші запитання Нижні Сірогози.City провели опитування за допомогою Google Forms. Загалом відповіді надіслали 190 респондентів.
Питання стосувалися соціальної адаптації та безпеки, психологічного стану, можливості отримання медичних, освітніх юридичних послуг. Також для того, щоб скласти «портрет» опитуваних було зібрано загальну інформацію, що стосувалася, віку, освіти і матеріального становища респондентів.
На запитання “Чи відчуваєте ви складнощі з адаптацією на новому місці проживання?” 80% відсотків опитаних ствердно відповіли на це запитання і лише 20% не мають таких проблем на новому місці проживання.
Свій рівень інтеграції в нове соціальне середовище 60% опитуваних оцінили як середній, 28% — достатній і 12% — низький.
У 52% респондентів виникають труднощі в спілкуванні на новому місці проживання, а 48% опитуваних проблем зі спілкуванням на новому місці не мають.
Зміна оточення, розрив звичного ритму життя, розлука зі старими друзями і колегами викликають у людини стрес та тривогу. За таких умов потрібен час для адаптації до нового середовища та побудови нових соціальних зв'язків. Та й під час адаптації люди можуть реагувати по-різному. Хтось мобілізується, збирає усі сили і мотивацію і вирішує виклики, інші — впадають у глибокий стрес, вони розгублені і не бачать виходу в новій ситуації. Тому що звичний спосіб життя “зламався”, усі плани пішли не по плану.
Тож відповідаючи на запитання стосовно того, чи відчувають внаслідок зміни умов проживання психологічний дискомфорт — 46,2% респондентів відповіли, що вони постійно відчувають стрес і тривогу через зміну місця проживання, а у 53,8% — такі відчуття виникають іноді.
Внаслідок такого психологічного стану 42,3% — постійно потрібна консультація і підтримка психолога, 46,2% — іноді мають потребу у такому спілкуванні. І лише 11,5% самостійно здатні подолати стресову ситуацію і не потребують консультацій психолога.
Проблеми зі сном або підвищену тривожність мають 57,7% респондентів, а у 42,3% такі проблеми виникають іноді.
Війна вплинула на надання медичних послуг і доступ до них в Україні. Основні бар’єри в доступі для ВПО пов’язані з вартістю консультацій, ліків і труднощами, пов’язаними безпосередньо з доступом до медичних закладів. Для тих, хто виїхав за кордон через війну і оформив у Європі тимчасовий захист та, відповідно до нього, отримав доступ до безкоштовної медицини, довелося стикнулися з тим, що безоплатна медична допомога в Європі відрізняється від української, інколи рівень сервісу виявляється нижчим, ніж українці звикли отримувати вдома. Для більшості українців великим сюрпризом стали черги в європейських лікарнях. Інколи прийому доводиться чекати кілька тижнів, а то й місяців. Також проблемою є мовний барʼєр під час лікарського прийому чи медичних консультацій та ще чимало іншого.
Тож у 30,8% учасників опитування постійно виникають проблеми з доступом до медичних послуг після переселення. У 42,3% — це відбувалося іноді. І лише у 26,9% таких проблем не виникало.
За таких умов 53,8% респондентів потребують консультування з медичних питань, а 46,2% дані питання вирішують самостійно або не потребують такої допомоги.
У половини опитуваних (50%) труднощів з доступом їх дітей до освіти на новому місці проживання не виникло. Були тимчасові проблеми, або іноді виникали у 42,3% осіб. Постійно стикаються з проблемами у сфері надання освітніх послуг — 7,7% респондентів.
15,4% учасників опитування потребують допомоги з адаптацією дітей до нових навчальних умов. У 57,7% така потреба виникає іноді. Не потребують допомоги — 26,9% учасників анкетування.
У більшості респондентів — 57,7%, труднощі з оформленням документів на новому місці проживання виникали лише іноді, 15,4% — стикаються з такими проблемами постійно, у 26,9% — подібні проблеми не виникали.
50% опитуваних потребують консультацій з юридичних питань, і такій же кількості людей подібні консультації не потрібні.
Безпека
Постійно відчувають загрозу для свого життя або здоров'я після того як переїхали на проживання на інші території 34,6% опитуваних. Іноді виникають такі відчуття у 53,8% осіб. Не відчувають подібних загроз — 11,5%.
Страхи щодо безпеки своєї родини мають 92,3% респондентів. А 7,7% учасників анкетування не переймаються страхами, що стосуються безпеки їхньої рідні.
Під час дослідження було складено соціальний портрет респондентів, щоб сформувати уявлення про склад аудиторії, її стать, вік, освіту, соціальний портрет, матеріально-фінансовий стан, мотивацію.
В опитуванні взяли участь 73,1% жінок та 26,9% чоловіків.
Щодо вікової категорії учасників опитування — їх умовно розділили на п’ять груп: 30-39 років — 46,2%, 40-49 років — 34,6%, 50-59 років — 11,5%, 60+ років — 7,7%, 18-29 років — 0% — особи цієї вікової категорії не взяли участь у даному опитуванні.
Із загальної кількості респондентів мають вищу або незакінчену вищу освіту — 76,9%, середньою спеціальну освіту — 15,4%, загальну середню — 7,7%.
Більшість респондентів повідомили, що зайнятість членів їхніх родин зазнала негативного впливу під час повномасштабного вторгнення, що виявилося у втраті роботи або скороченні заробітної плати та робочого часу. Зменшився доступ до оплачуваної роботи, а також зросла залежність від гуманітарної та державної допомоги, поряд із підтримкою друзів і родичів (включно з грошовими переказами) як основних джерел доходу.
Щодо матеріального становища, то більшість респондентів — 46,2% — вказали, що доходів, які вони отримують вистачає на харчування та на придбання необхідних недорогих речей. Дещо менше опитаних (30,8%) вважають, що в цілому на життя їм вистачає, але на придбання речей тривалого вжитку, таких як меблі, холодильник, телевізор, у них недостатньо коштів. Ледве зводять кінці з кінцями, а грошей не вистачає навіть на необхідні продукти — у 19,2% респондентів.
Стосовно працевлаштування, то у 57,5% респондентів є робота. Не працюють з певних причин — 34,6%. Не працюють за віком чи станом здоров’я — 7,7%.
Опитування щодо вивчення потреб та покращення забезпечення соціально-психологічної підтримки мешканців Нижньосірогозької громади провели у вересні 2024 року серед людей віком від 18 до 60+ років, які перебувають на території тимчасово окупованої громади та евакуювалися в інші регіони України і за кордон.
В ході дослідження зібрано спектр проблем, з яких мешканці Нижньосірогозької громади потребують консультування та роз’яснень.
Проєкт реалізується за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network
