Кілька цехів, робота у дві зміни й жодного вихідного. У Коломиї на Івано-Франківщині з перших днів повномасштабної війни працює волонтерський хаб, де шиють військову амуніцію, плетуть сітки, готують їжу на фронт та організовують доставку.
“Нескорена нація” — волонтерський центр, який став символом незламності
Волонтерський центр “Нескорена нація”
Волонтерський центр “Нескорена нація”, що в Коломиї, почав свою роботу майже відразу після повномасштабного вторгнення — 26 лютого 2022 року, і ще жодного разу не призупинив свою діяльність.
Люди згуртувались в одному приміщенні — Народному домі Коломиї. Спочатку їх було лише двоє, а потім центр збільшився до 1500 людей. До нині залишилось 100 волонтерів, які допомагають постійно. Серед них багато коломиян і біженців з тимчасово окупованих регіонів півдня та сходу України, які мешкають у місті з початку вторгнення.
Діяльність волонтерського центру підтримують благодійні організації та міська влада, яка надала приміщення Народного дому й оплачує комунальні послуги.
Коштами центру допомагають небайдужі люди. Часто це коломияни і підприємці міста, люди з-за кордону, як-от з Канади, є меценати, які періодично долучаються.
“Шовкопряди”, “павучки” і “джавеліни”: як волонтери створюють усе для перемоги
У волонтерському центрі є шість цехів, які виконують різну роботу: шиють військову амуніцію, плетуть сітки, збирають гуманітарну допомогу, засоби гігієни та продукти харчування.
Кожен цех має свою назву:
“Шовкопряди” — нарізають тканину для маскувальних сіток і плетуть маскувальні сітки.
“Коломийські павучки” — виготовляють основу для маскувальних і антидронових сіток.
“Джавеліни” — шиють військову амуніцію.
“Завзяті папіроски” — займаються виготовленням цигарок. В цьому цеху працює більше 5 людей і кожен з них робить близько чотирьохсот цигарок за зміну.
“Файна кухня” — готують смаколики для військових (енергетичні батончики, каші з м'ясом, тушкованки, вареники, голубці, ковбаса зі смальцем).
Також на базі волонтерського центру “Нескорена нація” волонтери фасують та роздають гуманітарну допомогу (харчі, засоби гігієни) для ВПО та військових.
“Запити на наші вироби надходять від військових з різних куточків України. Допомагаємо їм чим можемо, — ділиться депутатка міської ради та координаторка волонтерського центру “Нескорена нація” Галина Беля. — За цей час ми вже стали професіоналами. Навчилися виготовляти якісні товари, за натівськими стандартами”.
Історія “Павучків” — найбільшого цеху “Нескореної нації”
Серед шести цехів, що працюють у волонтерському центрі найбільшими є “Павучки” і “Джавеліни”.
Цех “Павучки” — відповідає за плетіння основи для маскувальних сіток, бо, за словами пані Галини, її дуже важко знайти. Відтак цю основу волонтери плетуть самостійно.
“Ми закуповуємо агроволокно, яке не горить і не промокає. На плетіння сітки йде чимало часу, та у кожного своє завдання. Поки одні створюють основи, інші готують, ріжуть тканину для плетіння”, — ділиться координаторка.
Також у цьому цеху почали виготовлення антидронової сітки, яка захищає військових і техніку від дронів, які можуть скидати вибухівку на позиції українських захисників. Також ці сітки забезпечують захист від розвідки ворога: сітки блокують можливість ворожим дронам збирати розвідувальні дані для коригування артилерійських обстрілів.
“Нескорена нація” щиро вдячна сім’ї Шкедових з Енергодару (Запорізька область) і Володимиру Кишканю з Нижніх Сірогоз (Херсонщина), які з перших днів вимушеного переселення до Коломиї стали до лав нашого волонтерського центру, — ділиться Галина Беля. — Їхні вправні руки сплели вже незліченну кількість антидронових сіток, не втомлюються працювати і наближати Перемогу. До речі, Володимир Кишкань працює не лише в центрі, а й вдома”.
Володимира Володимовича Кишканя добре знають на Сірогозщині. Тривалий час він працював керуючим апаратом Нижньосірогозько районної державної адміністрації, був депутатом Нижньосірогозької районної ради. Після окупації Сірогозщини разом з родиною евакуювалися до більш безпечного регіону — Івано-Франківщини.
Володимир Володимирович, який вже кілька років перебуває на пенсії, майже зразу після приїзду до Коломиї взявся волонтерити. Нині він вправно виготовляє маскувальні та антидронові сітки.
Ось що каже про роботу волонтерського цеху “Павучки” Володимир Кишкань: “Всі, хто тут у вільний час, в’яжуть. Стимулює те, щоб зберегти життя нашим воїнам. Це саме головне. Кожен вузлик на сітці — це доказ того, що ми разом. Що тил підтримує фронт. Що Україна — це велика родина, де кожен бореться на своєму місці”.
Від плитоносок до кікімор: секрети цеху “Джавеліни”
“Джавеліни” — цех, де волонтери відшивають військову амуніцію. Галина Беля каже, що серед волонтерів не було професійних швачок, довелось усього навчитися самостійно. Всі швейні машинки — професійні, їх надали місцеві. На сьогодні волонтери шиють понад 20 різновидів військової амуніції.
“Коли є запити на амуніцію, хлопці приносять зразки того, що потрібно, — продовжує свою розповідь пани Галина. — На їхній основі робимо викрійки, а потім шиємо. Так і створюємо: розвантажувальні жилети, плитоноски за натовським стандартом, каремати, наколінники, маскувальні халати, кікімори для снайперів, чохли на шоломи, підсумки. На замовлення військових медиків шиємо медичні ноші. Кожна річ — це не просто маскувальні костюми, плитоноски чи сітки. Це частинка нашої душі, наших молитв і нашої вдячності”.
Галина Беля розповіла, що плитоноски шиють із кардури — дуже якісної тканини, яку замовляють у Німеччині.
Також третій рік волонтерки центру “Нескорена нація” шиють каремати для військових. Розробили сучасну, зручну, мобільну модель. Товстіша основа і водостійка тканина роблять каремат набагато теплішим за звичайний килимок, його можна скласти, зручно переносити чи перевозити.
А ось найбільш трудомістким і довготривалим виробничим процесом є виробництво кікімор для снайперів. Плетіння однієї кікімори займає близько двох тижнів часу.
Ще волонтерки виготовляють обереги з сенсом і силою — вишивають на них якісь особливі слова, до прикладу, “життя”, “любов”, “віра”. Зазвичай кріплять їх на плитоноски, біля грудей. У кожну відшиту одиницю амуніції швачки вкладають усю свою душу і турботу.
У волонтерському центрі допомагають усім, хто звертається, зокрема й коломийській 10-й гірсько-штурмовій бригаді. Але запити від військових збирають по всій Україні, намагаються підтримати кожного.
