Народного депутата Станіслава Ніколаєнка виборці Сірогозщини обирали чотири скликання поспіль — 2, 3, 4 та 5. А ось нардеп Михайло Опанащенко, обраний у 7 скликанні, склав свої депутатські повноваження через 2 роки після обрання. Якими ці народні обранці запам’яталися виборцям, та як змінила їх життя велика політика
Станіслав Ніколаєнко — від викладача ПТУ до нардепа, міністра освіти і ректора університету
Станіслав Ніколаєнко
Народного депутата України Станіслава Ніколаєнка добре знають і пам’ятають на Сірогозщині.
По-перше, — наприкінці 90-х років він очолював Нижньосірогозький райком Компартії України. Потім був обраний головою Нижньосірогозької райради.
По-друге, — будучи нардепом Ніколаєнко активно працював на окрузі, постійно приїздив на Сірогозщину.
Останній дзвоник 2002 року. Школярів Нижньосірогозької ЗОШ І-ІІІ ступенів вітає Станіслав Ніколаєнко
До речі, неодноразово зустрічі проводив разом з народними депутатами-однопартійцями.
По-третє, — очолюючи Міністерство освіти і науки України (2005 – 2007 роки) Ніколаєнко постійно брав участь в освітянських форумах у Херсоні і обов’язково зустрічався з делегацією вчителів Нижньосірогозького району.
В ті роки, коли Станіслав Ніколаєнко був нардепом, чимало виборців зверталися до нього зі своїми проблемами. Люди завдячують депутату Верховної Ради врятованими життями. Він допоміг багатьом тяжкохворим сірогозцям — домовлявся з київськими клініками, аби ті приймали пацієнтів з сільської глибинки. Через благодійні фонди і спонсорів забезпечував хворих ліками.
Допомагав Станіслав Ніколаєнко і з ремонтами та будівництвом водогонів, асфальтованих доріг, шкіл. Переймався порятунком вітчизняної освіти, збереженням шкіл, технікумів, ПТУ і підтримкою вузів. Робив усе для того, аби повернути престижність вчительської праці.
Всі ініційовані Ніколаєнком до розгляду законопроекти і поправки підтримувала депутатська більшість. Бо він озвучував дійсно існуючі проблеми з якими стикався під час роботи у виборчому окрузі.
Варто зауважити, що в 2 та 3 скликаннях Верховної Ради Станіслав Ніколаєнко був секретарем Комітету з питань науки і народної освіти Верховної Ради, а в 4 скликанні — очолював цей комітет. Тож його законотворча діяльність стосувалася вирішення освітянських питань.
Ніколаєнко працював у Конституційній комісії, підготував текст статті 53 Конституції про безкоштовну і обов’язкову середню освіту, доступність вищої освіти. Ініціював Закони України “Про вищу освіту”, “Про наукову та науково-технічну діяльність”, “Про професійно-технічну освіту”, забезпечивши, таким чином, інтеграцію української вищої школи до європейського освітнього простору.
Парламент затвердив практично всі законодавчі ініціативи Ніколаєнка щодо соціальної підтримки вчителя і вченого: запровадження звання “народний вчитель”, державних премій в освіті, підйомних молодим сільським вчителям, повернення освітянам 5 мільярдів гривень боргів згідно зі статті 57 Закону “Про освіту”, збільшення державного замовлення у вишах, розвиток студентського самоврядування, захист інтелектуальної власності, підтримка молодих учених тощо.
За часи коли Станіслав Ніколаєнко був міністром освіти, всі школи, училища і технікуми в Україні забезпечили комп’ютерними класами, почали поставляти навчальне обладнання для класів хімії, біології, фізики.
Приєднання до Болонського процесу, визнання в Європі української вищої освіти також пов’язане з іменем Ніколаєнка. Саме він у 2005 році у Норвегії поставив підпис під цим документом.
Окрім того, під керівництвом екс-нардепа ініціювали нові державні програми в освіті та науці: по роботі з обдарованою молоддю, “Шкільний автобус”, “Наука в університетах”, “Оновлення 300 шкіл України”, “Школа майбутнього” тощо.
Після міністерської посади (з 2008 року) Станіслав Ніколаєнко працював професором кафедри вищої освіти та права Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України.
Проте в 2012 році вирішив знову балотуватися до Верховної Ради по 185 виборчому округу до якого входить і Сірогозщина. Однак поступився висуванцю від Партії регіонів Михайлу Опанащенку.
Після цього Станіслав Ніколаєнко остаточно повертається в освіту.
В 2014 році його на альтернативній основі обрали ректором Національного університету біоресурсів і природокористування України. Вже на цій посаді екс-нардеп започаткував низку міжнародних проектів, підписав угоди про співпрацю зі 153 університетами та науковими організаціями світу, зокрема США, Японії, Китаю, Канади та Європейського Союзу.
Станіслав Ніколаєнко
Через рік його обрали головою Асоціації агробіологічних університетів України і членом Президії Європейської асоціації університетів наук про життя.
Нині очолюваний Ніколаєнком університет впевнено входить в десятку найкращих вишів України та в трійку м. Києва.
Михайло Опанащенко — нардеп, якого не пам’ятають виборці
Михайло Опанащенко депутат Верховної Ради 7 скликання обраний в 2012 році по 185 виборчому округу до складу якого входить і Нижньосірогозький район.
На згадку про депутатську, а точніше передвиборчу діяльність кандидата в нардепи Михайла Опанащенка, в Нижніх Сірогозах в парку місцевої школи залишився дитячий ігровий майданчик.
Згадують сірогозькі виборці ще один цікавий момент пов'язаний з передвиборною агітацією Михайла Опанащенка. Він активно відвідував дитячі садки. Приїздив особисто, або його помічниця разом з аніматорами. Обов’язково привозили хоча б невеликий подарунок: фотоапарат, музичний центр, дитячі настільні ігри.
Як депутат Верховної Ради Опанашенко у 2013 році разів зо два-три приїздив у Нижні Сірогози. В села району не їздив взагалі. Перед виборцями не звітував. Навіть інформацію про свою депутатську діяльність не подавав у місцеву пресу. А з середини 2013 року взагалі перестав відвідувати Сірогозщину.
Чимало жителів Нижньосірогозького району взагалі не знають і не пам’ятають цього народного обранця.
Навіть той факт, що в червні 2014 року Опанащенко очолив Ліберальну партію України, а в листопаді цього ж року склав свої депутатські повноваження, як член Партії регіонів.
Однак, як представник вже іншої політичної сили вирішив знову балотуватися до парламенту.
Опанащенко поміняв не лише партію, а й виборчий округ по якому пройшов до Верховної Ради в 2012 році. Проте це йому не допомогло і він програв вибори представнику президентського “Блоку Петра Порошенка” Андрію Гордєєву.
Восени 2015-го року колишній нардеп балотується від партії “Відродження” на пост мера Херсона, але не проходить навіть до другого туру.
На виборах до Херсонської обласної ради того ж року Михайло Опанащенко очолює список “Відродження”.
У липні 2016 року екс-нардеп знову намагався пройти до парламенту на довиборах по 183 округу, але посів лише третє місце.
З 2015 року Опанащенко очолює корпорацію “Укрмостобуд” та наглядову раду ПАТ “Мостобуд”.
