Яскраво-блакитні клешні, панцир завширшки понад 20 сантиметрів і здатність стрімко плавати завдяки “веслам” замість задніх ніг — саме такий «красень» нині освоює Чорне море. Йдеться про блакитного краба — вид, який у нових умовах здатен стати справжнім екологічним агресором.
Як блакитний краб дістався Чорного моря
Блакитний краб є аборигеном Атлантичного океану. Його природний ареал простягається від узбережжя Північної Америки до Аргентини, охоплюючи лагуни, естуарії та лимани. Латинська назва Callinectes sapidus, описана у 1896 році зоологинею Мері Ретбон, буквально означає “гарний плавець” і “смачний”. І справді — у США він є одним із найцінніших промислових видів, особливо в районі Чесапікська затока, де став символом місцевого рибальства.
Однак за межами свого природного ареалу цей “гарний плавець” набуває зовсім іншої репутації. Починаючи з ХХ століття, його дедалі частіше фіксують у нових регіонах світу. Основний шлях перекочивлі — баластні води суден, разом із якими переносяться личинки. Сьогодні вид уже відомий у Середземному, Північному, Балтійському морях, а також у Чорному морі, де сформувалися локальні популяції біля Туреччини, Болгарії та Румунії.
В Україні перші тривожні сигнали пролунали після виявлення цього виду на території Національного природного парку “Тузлівські лимани”. Про знахідку повідомив еколог Іван Русєв, який наголосив, що лимани з невисокою солоністю є для цього виду майже ідеальним середовищем. А отже, його поява тут — не випадковість, а закономірність.
Поява цього “американського хижака” в українських водах потребує детального вивчення, адже він може стати як екологічним лихом для місцевих молюскових господарств, так і новим альтернативним ресурсом для українських рибалок. Вадим Самсон / Facebook
Чому блакитного краба називають агресором?
Передусім через його хижу та всеїдну природу. У нових екосистемах він активно поїдає молюсків, дрібних ракоподібних і молодь риб. Завдяки швидкому росту, високій плодючості та витривалості до коливань солоності й вмісту кисню він швидко нарощує чисельність і витісняє місцеві види. Одна самиця може відкласти до 2 мільйонів яєць за одну кладку і кілька мільйонів за сезон — це потужний біологічний ресурс для стрімкої експансії.
У Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу застерігають:
“Екологічний ризик пов’язаний із хижою природою виду та його конкурентною перевагою. Синій краб активно живиться молюсками, дрібними ракоподібними й молоддю риб, що може впливати на структуру прибережних біоценозів”.
Також в інспекції підкреслюють, що в умовах кліматичних змін інвазивні види отримують додаткові переваги для закріплення в нових екосистемах, посилюючи тиск на аборигенні організми.
Самка блакитного краба. Фото: Ivan Rusev / Facebook
Потенційні наслідки для Чорного моря можуть бути серйозними. Йдеться не лише про конкуренцію з місцевими крабами, а й про тиск на популяції молюсків — у тому числі промислових видів. Зміна структури донних угруповань може спричинити ланцюгову реакцію в усій екосистемі. До того ж цей вид практикує канібалізм — великі особини можуть поїдати менших, що свідчить про його високу адаптивність і агресивну стратегію виживання.
І все ж ситуація має парадоксальний бік. У деяких країнах Середземномор’я блакитного краба почали активно виловлювати та використовувати як харчовий ресурс. Таким чином інвазивний вид одночасно стає і загрозою, і потенційною економічною можливістю. Проте для Чорного моря питання полягає передусім у збереженні біорізноманіття.
Поява блакитного краба — це нагадування про те, як глобалізація, судноплавство й кліматичні зміни стирають природні бар’єри між континентами. Красивий і сильний “гарний плавець” може докорінно змінити баланс у морі, якщо його поширення не контролювати. Саме тому екологи наголошують на необхідності системного моніторингу, наукових досліджень та розробки механізмів регулювання чисельності виду.
Блакитний краб зачаровує своїм виглядом. Але за цією яскравою оболонкою ховається один із найуспішніших морських завойовників сучасності — і Чорне море сьогодні стоїть перед новим екологічним викликом.
