Втратити дім — страшно. Але ще страшніше втратити можливість довести, що він твій. Для багатьох переселенців це вже реальність — іноді серйозною проблемою стає відсутність даних про житло в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Саме в такій ситуації опинилася і авторка цього матеріалу. Пройдений шлях – від відмов до успішної реєстрації права власності — може стати підказкою для інших, як у складних умовах війни все ж можна повернути юридичне право на майно.
Власний досвід пошуку
Ця проблема виникла через відсутність даних про житло в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРП) на нині тимчасово окупованій території, оформленого до 2013 року. Тоді дані зберігалися в архівах БТІ, які нині часто недоступні або знищені.
У рідному селищі на тимчасово окупованій Херсонщині залишилася квартира, в якій прожила понад 50 років. На момент виїзду з окупації житло було неушкоджене, однак згодом у ньому оселилися непрохані “гості”, а нещодавно були пошкоджені вікна.
Та, як виявилося, немає можливості виконати жодних дій щодо компенсації чи претендувати на майбутні репарації. Причина — відсутність даних про квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Право власності було оформлене ще у 1992 році, коли сучасного реєстру не існувало, а його підтверджувало Каховське БТІ Херсонської області реєстраційним посвідченням.
Вирішивши зареєструвати право власності в ДРРП, звернулася до ЦНАПу до державного реєстратора Миколаївської міської ради. Проте через два місяці отримала відмову. Повторне звернення через “Дію” дало той самий результат — знову відмова.
Реєстратори обґрунтували відмову неможливістю отримати довідку-підтвердження з БТІ — її архіви залишилися на тимчасово окупованій території, — та послалися на законодавство і позицію Міністерства юстиції. Фактично єдиним запропонованим шляхом залишалося звернення до суду.
Однак суд — це здебільшого непосильні витрати для вимушених переселенців: судовий збір, послуги адвоката, юридичний супровід. Саме тому багато людей так і не доходять до захисту своїх прав у суді і фактично втрачають своє законне право на майно.
Неочікуваний поворот: система все ж спрацювала
Саме в цей період дізналася, що в межах проєкту EMPOWER громадська організація “Місто сили” надає безкоштовний юридичний супровід складних справ для мешканців Херсонщини. Це означало шанс отримати не просто консультацію, а повний безкоштовний юридичний супровід — реальну роботу адвокатів над справами, які люди не можуть вирішити самостійно.
Звернулася — і отримала цю можливість. Юристи ГО “Місто сили” взяли мою справу в роботу, підготували звернення до суду та забезпечили професійний супровід і довели що можна зареєструвати право власності на нерухомість навіть за відсутності доступу до архівів БТІ.
Адвокатка ГО “Місто сили” Інна Брушко підготувала та подала до суду позовну заяву, додавши всі наявні паперові документи: договір купівлі-продажу, технічний паспорт, реєстраційне посвідчення з БТІ. Вона ж повністю супроводжувала справу.
Позов було подано до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради та державного реєстратора — з проханням визнати відмову протиправною та зобов’язати здійснити державну реєстрацію права власності.
Суд призначив розгляд справи, повідомив відповідача та встановив строк для подання заперечень і відповідних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується відмова у здійсненні державної реєстрації права власності.
Однак ще до наступного засідання ситуація несподівано змінилася: державний реєстратор сам зателефонував і запропонував повторно подати документи. Цього разу — з гарантією реєстрації.
Так і сталося. Відомості про квартиру були внесені до ДРРП, і вже за п’ять робочих днів отримала витяг із реєстру — без жодних довідок БТІ та навіть без очікування рішення суду. Фактично, завдяки грамотно підготовленому позову та професійній роботі юристів постало питання персональної відповідальності реєстратора — і його позиція змінилася.
Згодом реєстратор повідомив суд, що помилку виправлено, і суд закрив провадження у справі у зв’язку з відновленням прав позивача.
Ця ситуація викликає закономірне питання: чи завжди необхідно доводити право в суді, якщо право власності можна було зареєструвати на підставі наявних паперових документів?
Мій випадок показує, що відмова була безпідставною, і навіть складні ситуації можуть бути вирішені без судового розгляду.
Щиро завдячую всій юридичній команді ГО “Місто сили” та міжнародним партнерам за можливість безкоштовно відстояти свої права.
Це більше, ніж юридична допомога — це повернення віри в те, що справедливість все таки існує і можна побороти бар’єри в реалізації своїх законних прав
Чому витяг із ДРРП — це необхідність
Тривалий час громадяни вважали, що паперових документів достатньо для підтвердження права власності. Однак, треба знати, що жоден з цих документів сам по собі не є повноцінною підставою для юридичного володіння, якщо право не зареєстроване у ДРРП.
Тож наразі витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є єдиним документом, який офіційно підтверджує право власності — тому законодавство вимагає наявності відомостей у ДРРП.
Це насамперед, дає юридичну захищеність — офіційна реєстрація підтверджує права на нерухомість, що захищає від можливих спроб оскарження права власності іншими особами. Крім того, це необхідно для: отримання компенсації за програмою “єВідновлення”; можливості претендувати на майбутні репарації через Міжнародний реєстр збитків; оформлення спадщини; захисту майна від незаконного відчуження.
Втім, як показує практика і підтверджує особистий приклад, отримати витяг із реєстру, особливо щодо майна на окупованих територіях, непросто через недоступність архівів.
Міністерство юстиції України роз’яснює: державний реєстратор зобов’язаний перевіряти права, зареєстровані БТІ до 2013 року, шляхом направлення запитів до відповідних органів. які здійснювали таку реєстрацію. І якщо людина набула право власності на майно до 2013 року, для реєстрації у ДРРП їй необхідно отримати довідку з архіву БТІ.
А що робити, коли архіви БТІ не були релоковані, доступу до БТІ немає або документи взагалі знищили?
У таких випадках люди змушені звертатися до суду, який може встановити факт володіння майном навіть на підставі непрямих доказів. Судова практика підтверджує: позитивні рішення нерідко ухвалюються навіть за відсутності оригіналів документів.
Водночас існує і законодавче рішення: законопроєкт №11440, який передбачає можливість державної реєстрації прав власності, оформлених до 2013 року, без підтвердження БТІ — на підставі наявних паперових документів.
Однак, попри те що законопроєкт було ухвалено Верховною Радою в першому читанні ще у 2014 році, він досі очікує розгляду у другому читанні.
Реальність відстоювання прав — де шукати підтримку
Сьогодні Херсонщина як і деякі прифронтові регіони, залишається найбільш уразливою: значна частина території окупована, масштаби руйнувань житла величезні, доступ до архівів БТІ втрачено.
Люди змушені одночасно вирішувати питання виживання і стикатися з бюрократичними бар’єрами — формалізмом, нестачею уваги до їхніх обставин. І хоча іноді проблему можна вирішити без суду, часто шлях до справедливості все ж пролягає саме через нього.
Правові питання під час війни — це не лише про документи. Це про стрес, невизначеність і страх помилитися. Багато людей не знають, куди звернутися, бояться витрат або просто не мають сил проходити цей шлях самостійно. І навіть буває, що всі інстанції пройдено, а проблема залишається не вирішеною.
Тому так важливо знати, де шукати підтримку — зокрема внутрішньо переміщеним особам, людям, які постраждали від війни, втратили житло, майно, документи та не мають коштів на адвокатів і судові процеси.
Як уже було згадано, громадська організація “Місто сили” за проєктом “Справедливість та стійкість: розширення правової допомоги та підтримки молоді у постраждалому від війни Херсоні” надає безкоштовний повний юридичний супровід складних справ найбільш вразливим категоріям Херсонської області.
Що допомогло б вирішити проблему
Питання підтвердження права власності залишається одним із ключових для переселенців із тимчасово окупованих територій. Історія, описана вище, показує: проблема не завжди у відсутності документів — часто вона у відсутності механізмів або рішучості їх застосовувати.
Та й Верховна Рада чомусь зволікає з ухваленням законопроєкту №11440 — а він міг би суттєво спростити процедуру для тисяч людей, чиє житло залишилося в окупації або було зруйноване внаслідок бойових дій.
Тож сьогодні важливо не лише змінювати законодавство, а й забезпечити, щоб чинні норми працювали на користь людей. Бо право власності — це не просто запис у реєстрі. Це відчуття безпеки, гідності й зв’язку з домом, який навіть у війні залишається частиною життя.
Довідково: якщо ви опинилися у подібній ситуації та потребуєте юридичної підтримки — звертайтеся до юристів ГО “Місто сили”. Ви можете отримати консультацію, а можливо — і повну безкоштовну допомогу.
Телефон: +38-095-216-46-11 (Пн–Пт, 09:00–18:00)
