Поки російська окупаційна влада вкотре звинувачує у пожежах «українські дрони», один із найцінніших природних заповідників Європи, який розташований на тимчасово окупованому лівобережжі Херсонської області, продовжує втрачати свою унікальну екосистему. За кілька днів у біосферному заповіднику “Асканія-Нова” вигоріли майже дві тисячі гектарів цілинного степу — території, яку науковці охороняли понад століття.
Хто повідомляє: про це повідомляє Біосферний заповідник “Асканія-Нова” імені Ф. Е. Фальц-Фейна НААН у соціальних мережах.
“Асканія-Нова” — найстаріший степовий заповідник України, заснований 8 лютого 1921 року. Він входить до Смарагдової мережі Європи, має статус біосферного резервату ЮНЕСКО та є частиною територій, що охороняються Рамсарська конвенція.
За результатами аналізу супутникових знімків Sentinel-2 від 24 та 29 червня 2026 року, на території заповідного масиву “Південний” сталися дві масштабні пожежі. Загальна площа згарищ у заповідній зоні склала 1928 гектарів. Ще понад 566 гектарів вогонь охопив на сільськогосподарських угіддях буферної зони. Полум'я повністю знищило кілька кварталів заповідної території та частково пошкодило ще понад десять. Але головна проблема полягає не лише у площі згарищ.
Вогонь пройшовся ділянками цілинного степу, які вважаються еталоном типчаково-ковилових степів Причорномор'я. Саме тут зростають унікальні рослинні угруповання, занесені до Зелена книга України, а також червонокнижні види — ковила українська, ковила волосиста, ковила Лессінга, волошка Талієва, астрагал Геннінга та цибуля Регеля. Проте разом із рослинами гинуть комахи, дрібні тварини, руйнується верхній шар ґрунту та природні зв'язки, які формувалися століттями.
І поки екологи оцінювали наслідки двох пожеж, що сталися наприкінці червня нинішнього року, 1 липня заповідник знову опинився у вогні — адміністрація “Асканії-Нови” повідомила ще про п'ять нових осередків займання.
Майже одразу окупаційна адміністрація Херсонської області заявила, що пожежі стали наслідком «атак ворожих дронів», які нібито намагаються знищити “мирну інфраструктуру”.
Однак українські науковці називають таке пояснення відвертим цинізмом.
“Хоч як боляче за Асканію, але біда не в дронах, а в окупації”, — зазначають вони.
Науковці наводять ще один факт, який, на їхню думку, свідчить про справжнє ставлення окупаційної влади до заповідника. Після удару Сил спеціальних операцій України по мосту в районі Чонгара, було припинено рух у напрямку пункту пропуску “Джанкой”, і окупаційна адміністрація Херсонської області опублікувала схему альтернативного маршруту. Він проходить безпосередньо через територію заповідної зони “Асканії-Нови”.
Крім того, аналіз відкритих джерел свідчить, що пожежа 29 червня сталася після повідомлень про збиття безпілотника. Водночас адміністрація заповідника наголошує, що головною причиною регулярних займань степових ділянок є саме мілітаризація “Асканії-Нови”. На його території розміщуються військова техніка, особовий склад російських військ, засоби протиповітряної оборони, а будь-яке загоряння в умовах війни швидко перетворюється на масштабну пожежу.
На жаль, нинішні пожежі — далеко не перші. Від від початку російської окупації у 2022 році “Асканія-Нова” регулярно потерпає від вогню. Причинами займання ставали робота російських систем ППО, падіння уламків ракет, будівництво фортифікацій, пересування важкої техніки та відсутність можливості оперативно ліквідовувати пожежі.
На початку липня 2025 року вогонь охопив 942 гектари заповідного степу. А у вересні 2023 року вигоріло понад 1790 гектарів унікальних природних територій. Таким чином, лише з початку повномасштабної війни пожежами було пошкоджено понад 3500 гектарів заповідної території, з яких більше 2200 гектарів — абсолютно заповідні степи. До того ж від пожеж потерпає не лише рослинність заповідника, а й унікальні колекції диких копитних тварин, які утримуються на великих огороджених ділянках. Під час пожежі тварини можуть просто не мати шансів урятуватися від полум'я. Також значної шкоди їм завдають вибухи, будівництво окопів та рух важкої військової техніки.
