Пілотний проект “опорна школа” почали впроваджувати досить стрімко. Відповідна урядова постанова з’явилася в січні 2016 року. Нижні Сірогози.City поцікавилася чи є перспективи створення опорного навчального закладу на Сірогозщині
Яка з шкіл району може стати опорною?
Трирічний досвід створення опорних шкіл в Україні свідчить, що опорною школою зазвичай обирають найбільший і найпотужніший загальноосвітній навчальний заклад на певній території. В таку школу підвозять на навчання учнів автобусами з інших населених пунктів.
У опорній школі мають бути сучасні кабінети фізики, хімії, лабораторії, комп’ютерний клас, мультимедійне обладнання, Wi-Fi, оновлена бібліотека.
“Таким вимогам в нашому районі відповідає Нижньосірогозький заклад повної загальної середньої освіти , — інформує начальник відділу освіти, молоді та спорту Нижньосірогозької райдержадміністрації Леонід Стадніченко. — Ми можемо організувати підвіз дітей до цієї школи. Автопарк шкільних автобусів у нас зараз 5 одиниць. Чотири автобуси щоденно виходять на маршрут. Маємо один в запасі, на той випадок коли якийсь транспортний засіб вийде з ладу”.
Леонід Стадніченко
Нагадаємо, що за кошти державного і місцевого бюджетів придбали новий шкільний автобус в минулому році. Також уже вирішено питання про придбання ще одного автобусу в нинішньому році.
Посадовець звертає увагу, що в містах не створюють опорні школи. Направленість лише на сільські території. Тут опорні школи мають стати центрами освітніх округів. Вони в свою чергу — варіант добровільного співробітництва органів місцевого самоврядування у сільській місцевості для економії бюджетних коштів.
Навіщо хочуть створити опорну школу?
Головна мета створення опорних шкіл — дати якісну освіту сільським дітям. Зробити їх конкурентоздатними при вступі у вищі навчальні заклади. Для цього потрібно зрівняти якість знань у міських і сільських навчальних закладах.
Створення опорної школи, як центру освітнього округу, передбачає вкладення в її розвиток значних матеріальних ресурсів. Тут зосередять кращі педагогічні кадри та обладнання. Натомість малі школи, де немає ні обладнання, ні висококласних кадрів, перетворять на філії опорних шкіл, зменшивши їх рівень акредитації до І-ІІ чи І-ІІІ. Тобто залишать 1-4, або 1-9 класи.
“Треба сказати, що держава витрачає значні суми на утримання малих шкіл. Вартість навчання одного учня різниться в залежності від населеного пункту. Оскільки до витрат на одного учня включаються усі складові, то чим менша школа, тим більші витрати, — каже Леонід Стадніченко, і підтверджує слова статистикою. — Утримання одного школяра в Нижньосірогозькій школі, яку плануємо зробити опорною, обходиться державній скарбниці 16 тисяч гривень. Це на 10 тисяч менше, ніж передбачено державою. Тобто нині ми цю школу недофінансуємо. Бо “перекидаємо” кошти на утримання сільських шкіл. В 3-х школах району — Верхньосірогозькій, Новоолександрівській та Новопетрівській витрати на утримання 1 учня відповідають нормативу — 26 тисяч гривень. Незначне перевищення у Першопокровській школі — 28 тисяч гривень та Вільненській і Нижньоторгаївській — по 29 тисяч гривень. В інших навчальних закладах Сірогозщини витрати на 1 учня значно більші. У Вербівській школі — 32 тисяч гривень, у Верхньоторгаївській і Степненській — по 33 тисяч гривень, у Демянівській — 34 тисяч гривень. Найдорожче обходяться бюджету Сірогозька — 45 тисяч гривень і Анатолівська школи — 46 тисяч гривень”.
Також начальник відділу освіти навів факти стосовно того, скільки коштів не вистачає на утримання деяких навчальних закладів Нижньосірогозького району у 2019/2020 навчальному році.
“На утримання всіх сільських шкіл району не вистачає 2 млн 600 тис. грн. Але якщо для Новоолександрівської школи додатково потрібно виділити 15 тис. грн, то для Вільненської і Нижньоторгаївської — більше 340 тис. грн. на кожну. Більше як по півмільйона потребують Анатолівська і Вербівська школи. Найскладніша ситуація з Сірогозькою школою. На її утримання не вистачає 782 тис. грн. По іншим школам теж потрібні значні кошти”, — зауважує посадовець.
Які школи стануть філіями опорної школи?
Статус школи-філії можуть отримати дев’ятирічки та одинадцятирічки. Освітня реформа передбачає пониження їх ступеня. Дев’ятирічки — до початкової школи, або ступінь такої філії залишається без змін. Одинадцятирічки — до навчального закладу з 9-річним навчанням.
Школа-філія на відміну від опорної школи, максимально наближена до місця проживання дітей. Після її закінчення учні можуть навчатися у новій середній школі. Особливістю філії є те, що вона не є юридичною особою. Вчителів бере на роботу директор опорної школи, педагоги філії можуть навчати дітей в опорній і навпаки. Також філією може бути і дитячий садок, і позашкільний навчальний заклад.
Створення опорних шкіл за станом на 1 серпня 2019 2020 навчального року
“До складу опорної школи, яку створять на базі Нижньосірогозького закладу повної загальної середньої освіти, планують включити 3 селищних дитсадка, дитячо-юнацьку спортивну школу, школу естетичного виховання, будинок творчості дітей та юнацтва, центральну районну бібліотеку, що знаходяться в районному центрі. Також враховуючи не значну територіальну віддаленість до опорної школи планували приєднати у статусі філій Сірогозьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів, Верхньоторгаївську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів та Верхньоторгаївський дитсадок “Ромашка”, — продовжує інформувати начальник відділу освіти.
Долю школи вирішують місцеві громади
На прикладі сусідніх районів, де вже створено об’єднані територіальні громади, ми бачимо, що саме громада вирішує, яка школа стане опорною. А також як провести реорганізацію мережі навчальних закладів. Громада у вирішенні цього питання має більше повноважень і сама контролює доцільність використання коштів. Тож відповідно сама вирішує питання щодо матеріально-технічного забезпечення шкіл і садочків.
В Нижньосірогозькому районі об’єднану громаду не створено. Тому долю навчальних закладів вирішують їх засновники – селищна і сільські ради.
“Першим проектом створення освітнього округу на Сірогозщині передбачалося надати статус шкіл-філій Верхньоторгаївській та Сірогозькій школам. Однак у Верхніх Торгаях і Сірогозах під час проведення громадських слухань громади цих сіл відмовилися дати дозвіл на створення шкіл-філій. Тож було прийнято рішення надати статус філії Степненській ЗОШ І-ІІІ ступенів, яка є комунальною власністю районної ради. Адже дозвіл місцевої сільської громади у випадку з цією школою не потрібен”.
Недоліки інновації
Чиновники з Міністерства освіти переконують, що освітні зміни і реформи — прогресивні і підуть лише на користь дітям.
Проте перші кроки в напрямку створення освітнього округу і опорної школи показали, що в селах спостерігаємо сильний опір батьків у вирішенні цього питання. Дорослі переважно не сприймають реформу. Їхній головний аргумент — діти навчатимуться далеко від школи. Учнів підвозитимуть автобусами, але батьки бояться, що якщо раптом шкільний автобус зламається, то діти залишаться фактично без освіти. Окрім того, постає питання відвідування гуртків і секцій. Їхні заняття відбуваються після уроків. Часто противниками змін є також директори та вчителі філій, які бояться втратити роботу.
Одним із недоліків є велике навантаження на дітей. Учням доводиться вставати раніше, щоб встигнути доїхати до школи. Також певний час потрібен на повернення додому. Окрім того, ще є усілякі гуртки після занять та шкільні заходи. Школярі повертаються додому пізно. А їм іще виконувати домашнє завдання. Також переважна більшість допомагає батькам по господарству. Постає питання: ”А відпочивати коли?”.
Проте до 2020 року — року місцевих виборів та прогнозованого завершення реформи децентралізації будуть існувати стимули, в тому числі бюджетні, для створення та діяльності опорних шкіл.
Можливий географічний сценарій реформи освітньої мережі — створення однієї опорної школи в одній об’єднай територіальній громаді, інші навчальні заклади стають філіями. Це так звана централізація освіти в рамках однієї громади.
