14 вересня минає чотири роки, як зупинилося любляче серце дорогої дружини, турботливої матусі, ніжної бабусі і просто доброї та дивовижно доброзичливої жінки Москаленко Тетяни Вікторівни. Сьогодні рідні та друзі згадують її у своїх молитвах і подумки повертаються до найтепліших моментів, які вона щедро дарувала всім навколо.
Сумуємо… Пам’ятаємо…
МОСКАЛЕНКО Тетяна Вікторівна
(24.04.1971 — 14.09.2022)
Смерть рідної людини — це завжди тяжка втрата. Коли вона покидає цей світ, то не зникає безслідно, а залишає частку своєї душі в нашій пам’яті, стаючи незримим мірилом усіх добрих справ, чесних вчинків і життєвої мудрості.
Чотири роки минуло відтоді, як перестало битися серце Тетяни Вікторівни Москаленко. Та час не стирає пам’ять про людину, яка була важливою для своєї родини, друзів, знайомих і всіх, хто мав щастя знати її.
Тетяна Вікторівна була людиною з великим і добрим серцем, вміла щиро радіти за інших, підтримати у складну хвилину, сказати потрібне слово, подарувати тепло своєю присутністю. Її доброзичливість, щирість і людяність назавжди залишилися у спогадах тих, хто її знав.
Для родини вона була люблячою дружиною, турботливою мамою та ніжною бабусею. Найдорожчі люди пам’ятають її не лише такою, якою вона була у важливі моменти життя, а й у звичайних щоденних речах — за розмовами, родинним столом, у клопотах і турботах, з її усмішкою, голосом та особливим умінням робити затишним простір навколо себе.
Кажуть, людина живе доти, доки живе пам’ять про неї. Тетяни Вікторівни немає поруч уже чотири роки, але вона продовжує жити у серцях рідних. У рисах дітей та онуків, у родинних історіях, фотографіях, речах, які нагадують про неї, і в добрих справах, які вона залишила після себе.
Неможливо змиритися з втратою близької людини. Роки можуть трохи змінити біль, але не можуть забрати любов і пам’ять. Саме вони залишаються з нами назавжди.
Сьогодні рідні схиляють голови у скорботі, запалюють свічку пам’яті та моляться за упокій її душі. Друзі та знайомі згадують Тетяну Вікторівну добрим словом.
Сумуємо. Любимо. Пам’ятаємо.
У глибокій скорботі — родина
