Іноді зло не десь далеко — воно телефонує нам з невідомого номера. Воно говорить ввічливо, називає себе працівником мобільного оператора і пропонує “допомогу”. Саме так починається одна з найпоширеніших афер, на яку вже потрапляють люди в різних країнах. Мені довелося зіткнутися з нею двічі — і тепер хочу розповісти про це, щоб інші не стали легкою здобиччю шахраїв.
Ну от скажіть, мало нам поневірянь вдалині від власного даму, мало того, що наче бур’ян видерли живцем з рідного місця і викинули засихати за сотні тисяч кілометрів, та і тут на кожному кроці підстерігають неприємності. Розповідаю, бо за короткий час двічі зіткнулася з цим злом, що дозволяє мені думати про дуже швидке поширення цього виду аферизму. Тож, чим більше людей про це дізнаються, тим менше шансів у злодюг нажитися на людському горі.
Отож, одного ранку мені зателефонували і привіталися на литовській мові. Звісно, відповіла на вітання я теж литовською (ця мова чи то в силу віку, чи через суцільний бардак в моїй голові, дається мені вкрай важко, але вітатися, вибачатися за погане розуміння мови я навчилася в першу чергу).
Проте, одразу після обміну вітаннями абонент заговорив до мене на російській, без жодного натяку на акцент (що для молодої людини в Литві може бути тільки якщо даний індивідум росіянин). Але тоді я не звернула на це уваги.
Хлопець привітався і назвався оператором мобільної мережі якою я користуюся та поцікавився, чи отримувала я повідомлення про заблокування номера у зв’язку з закінченням терміну дії?
Ні, не отримувала.
Нічого страшного, запевнив Томас, ми зараз швиденько подовжимо контракт, а договір ви згодом можете забрати в будь-якому відділенні свого оператора мобільного зв’язку.
Одразу ж після цього я отримала повідомлення з того ж каналу, що і завжди про код для входу в мій особистий кабінет. Томас поцікавився чи я отримала підтвердження про подовження контракту і я підтвердила, бо тільки пізніше мала змогу ознайомитися з повним змістом повідомлення і виявилося, що він (зміст) був геть про інше.
Далі люб’язний молодий чоловік сказав, що для завершення операції треба зайти в вайбер, зі мною з’єднаються, щоб владнати якісь технічні деталі. Ніяких даних не вимагатимуть, грошей не проситимуть, просто так треба.
Зі мною дійсно, через вайбер хтось намагався з’єднатися, але чи то зв’язок був нестабільний, чи технічний працівник чимось цікавішим був зайнятий, але з першого разу нічого не вийшло.
Поки чекала повторного з’єднання, яке обіцяв Томас і просив не від’єднуватися, я намагалася розважитися розмовою і запитала навіщо ж такі складнощі. Це просто договір, який зазвичай подовжують простим підписом, або електронним. Його відповідь була спочатку геть незрозумілою через велику кількість термінів, а в кінці він заперечив те, про що стверджував всередині свого недолугого пояснення. І тут у мене спрацював стоп і я від’єдналася. Одразу ж за допомогою звернулася до штучного інтелекту, який і відкрив мені очі на популярну останнім часом в сусідній Латвії аферу.
Поки я читала інформацію від ШІ, поки скрінила основні прикмети обману в розмові аферистів, Томас телефонував мені кілька разів. Натомість я відправила йому у вайбер скріни телефону з коментарем, що їх акція провалилася і подякувала за весело проведений час, вказавши на те, що їм не вдалося “розвести” навіть пенсіонерку. Не знаю, що саме так вивело з себе афериста, але він у відповідь мені надіслав таку емоційну нецензурщину, що його національність я ідентифікувала одразу і безпомилково, бо так матюкатися і бажати людям зла може тільки один народ, про що йому і повідомила. Після цього чат видалили, але я встигла зробити скрін на пам’ять. Вам його не показую, бо таке гидко читати.
Післямова. Я б ще повагалася чи варто писати про цей випадок, адже аферисти в мережах вигадують все нові і нові способи, як виманити гроші у людей, але... Два дні тому я зайшла до сусідки з гостинцем, а вона саме розмовляє по телефону. Попросивши мене жестом зачекати, сусідка продовжила розмову. А з того боку слухавки їй ставили ті ж питання, що і мені, додатково поцікавившись яким банком вона користується, а далі вже попросили перейти у вайбер. Тут я почала наполягати на тому, що телефонують аферисти. На тому боці мене почули. Обізвали хворою істеричкою і кинули слухавку. Правда, наступного дня знову телефонували сусідці з іншого номера і говорили про заблокування сімкарти, вона не стала їх слухати, бо і розказала і показала в картинках свою історію.
Чесно, я не знаю, чим би закінчилася ця історія, якби ми перервали наше спілкування. Як би далеко зайшли аферисти, яким чином виманювали гроші? Насправді, в обох випадках нам з сусідкою просто повезло. Я, на приклад, хоч і захоплююся детективами, в житті розгублена і неуважна. Ну і наївна. І в цій ситуації мене врятувала моя лінь заглиблюватися у якість технічні подробиці і я задала зовсім просте питання: “Чому все так складно, чому треба обов’язково кудись підключатися, якщо все одно договір буде на папері і треба буде йти його підписувати?” (Погодьтеся, інколи лінь — двигун прогресу).
Насамкінець хочу побажати читачам не потрапляти до лап аферистів. Для цього треба бути трішки уважнішими.
