У центрі Дніпра в Севастопольському парку археологи почали розкопки Лазаревської церкви. Шукають могилу першого почесного громадянина міста — Олександра Поля. До цих пір вважалося, що залишки Лазаревської церкви, а відповідно і могили Поля знаходяться під насипним курганом в Севастопольському парку. Краєзнавці вважали могилу втраченою. Однак наприкінці 2019 року завдяки електронному порівнянню старовинних мап, з'явилися нові відомості про ймовірне місце поховання діяча. Як шукають могилу Поля — дізнавалася редакторка Нижні Сірогози.City Віта Копенко
“Постать Олександра Поля має стати об’єднавчим символом для міста”
Нещодавно в рамках прес-туру ”Досвід реформ на Дніпропетровщині”, організованого Харківським прес-клубом випала нагода взяти інтерв'ю у мера Дніпра Бориса Філатова. З поміж справ управлінських і комунальних мова зайшла про українського дослідника-археолога, краєзнавця, підприємця, мецената, активного громадського діяча минулого століття Олександра Поля.
Учасники прес-туру ”Досвід реформ на Дніпропетровщині” на прийомі у мера Дніпра
— Олександр Миколайович Поль все життя відстоював інтереси Катеринославщини (від автора — нині Дніпропетровська область). 15 років він вивчав геологічну будову регіону, проводив аналізи місцевої руди, — розповідає Філатов. — До того моменту тут була економічна пустеля. Поль же зміг довести, що Криворізьке родовище можна використовувати для розвитку металургійного виробництва. Це стало поштовхом розвитку Катеринослава. Сюди з різних куточків Російської імперії потягнулися заробітчани. За півстоліття чисельність населення виросла з 17 до 100 тисяч. Фактично Олександр Поль створив місто з села.
Олександр Поль
Однак, хоч як це парадоксально звучить, його могилу втратили. За даними істориків, Олександр Поль помер помер 7 серпня 1890 року. Його поховали в склепі під Лазарівською церквою. Це — територія колишнього Севастопольського цвинтаря в центральному районі міста (зараз це парк). За радянської влади церкву та кладовище знищили.
Досі вважалось, що залишки Лазарівської церкви, а відповідно й могила Поля знаходяться під насипним курганом у Севастопольському парку, отож про розкопки не йшлося.
Тривалий час вважали, що саме під цим курганом могила Олександра Поля
— Нині здогадки про розташування церкви спростували, — зауважив мер Дніпра. — Зробили це за допомогою картографічних і фотодокументальних спостережень дніпровського дослідника Артема Костюка. Торік він здобув муніципальний грант у програмі “Культурна столиця” і за ці кошти придбав німецький аерознімок Люфтваффе від 1944 року. Саме співставлення цієї світлини з наявними картографічними матеріалами вказало на точне місце розташування залишків Лазарівської церкви. Згодом археологічні розвідки підтвердили, що будівля церкви знаходиться південніше кургану.
Співставлення світлини з картографічними матеріалами вказало на точне місце розташування залишків Лазарівської церкви
Разом з цим Борис Філатов повідомив, що рішенням 55-ї чергової сесії Дніпровської міськради депутати ухвалили рішення про проголошення 2020 року “Роком Олександра Поля”. Бо саме він дав імпульс розвитку нині існуючого Дніпра.
Борис Філатов переконаний: історична постать Олександра Поля має стати об’єднавчим символом для міста.
Борис Філатов розповів, що 2020 рік проголошений “Роком Олександра Поля”
— Для нас Олександр Поль — постать, котра об’єднує це непросте місто та не викликає ні в кого протиріч. Потрібна єдина та зрозуміла для всіх лінія, щоб довести до відома територіальної громади його історичну значущість. Міська влада надасть усі необхідні майданчики та ресурси. Я хотів би, щоб ми діяли як єдина команда — без підняття якихось прапорів або намагань приватизувати під когось цю історію, — зазначив Філатов. — На проєкт пошуків міська влада вже витратила півтора мільйона гривень. Попри карантин, археологічні роботи ми не скасовували. Далі плануємо розробити проєкт благоустрою території, де сторіччя тому було найбільше міське кладовище. Відомо, що крім Поля на території того цвинтаря знаходилися могили інших видатних містян. Зауважу, щоб уникнути будь-яких претензій, там не стоятиме церква жодного з патріархатів.
Дніпровська міська рада — замовник проведення археологічних досліджень
Мер також додав, що попередньо проведено низку консультацій, аби визначити метод ідентифікації останків. Якщо останки Олександра Поля таки знайдуть, підтвердити, що це саме він, можна буде двома способами.
Борис Філатов
— Серед варіантів, зокрема, антропологічна експертиза, адже дослідникам відомо, що Олександр Поль мав специфічну форму черепа. Це можна визначити візуально. У нас в принципі є ще й друга можливість — ми можемо провести ДНК-експертизу. Адже по жіночій лінії, знайшли його родичів, — проінформував міський голова. — Незалежно від результатів пошуку безпосередньо могили Поля, археологічні дослідження тут не припинять.
Щоб розповісти якомога більшій кількості людей про те, ким був і чим жив Олександр Поль, у мерії хочуть розробити так звану іміджеву стратегію — з цікавими лекціями, костюмованими екскурсіями, тематичними ініціативами для школярів тощо. Для містян постать Поля має бути не просто рядком з підручника історії, а реальним прикладом для наслідування.
Аерофотознімки Люфтваффе стали підказкою у визначенні місця розкопок
Після розповіді мера Дніпра про археологічні розкопки, які проводять в Севастопольському парку, захотілося відвідати це місце. До того ж директор комунального підприємства “Етнографічні парки Дніпра” Дніпровської міської ради, історик за фахом Дмитро Каюк згодився провести екскурсію для журналістів регіональних ЗМІ.
Дмитро Каюк
Зустрілися з паном Дмитром на головній алеї парку. Тут увічнені герої Кримської війни: військовий лікар Микола Пирогов, матроси Ігнатій Шевченко, Петро Кішка і Федір Заїка, сестра милосердя Даша Севастопольська, адмірал Павло Нахімов, віце адмірал Володимир Корнілов, контр адмірал Володимир Істомін.
Дмитро Каюк проводить екскурсію для регіональних журналістів
— Севастопольський парк у Дніпрі є справжнім міським меморіалом. Від середини ХІХ століття тут був цвинтар. Спершу на нім ховали померлих із лікарні Богоугодних закладів (нині це Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. Мечникова), потім — загиблих під час Кримської війни, — почав історичний екскурс Дмитро Каюк. — Цвинтар був другим за розмірами у Катеринославі. Тут поховані учасники чотирьох війн, жертви голодомору, тисячі звичайних мешканців міста. У 1955 році створили Севастопольський парк, у 1977 році йому присвоїли статус меморіального.
Нині увага до Севастопольського парку прикута тому, що нещодавно історики встановили місце розташування тут старовинної церкви Святого Лазаря. І Дніпровська археологічна експедиція Охоронної археологічної служби України у травні розпочала досліджувати фундаменти церкви.
А почалося все, можна сказати випадково. Блогер і дослідник історії Дніпра Артем Костюк (про нього сказано вище) почав прив’язувати до карти аерознімок Люфтваффе зроблений 9 червня 1944 року. І коли почав його вивчати, зрозумів, що будівля стояло не там, де всі думали. Похибка в квадраті в районі церкви і меморіалу Севастопольцям становила кілька десятків метрів.
На фото 1941 року через густу рослинність церкви не видно
Артем показав своє розслідування меру Дніпра. Тому через кілька місяців, восени 2019 го, археологи вже провели перші розкопки на цьому місці знищеної церкви.
— Ми вже в принципі знали, що тут щось є. Я відразу написав доповідну записку, пройшло фінансування. Це досить тривала історія, бюрократична. У листопаді провели триденну розвідку і в перший же день вийшли на фундамент, — зазначив директор КП “Етнографічні парки Дніпра”. — Це стало проривом. 18 травня 2020 го почалися масштабні розкопки, щоб знайти Поля.
Саме на базі комунального підприємства “Етнографічні парки Дніпра” створили робочу групу. Далі через комунальне підприємство фінансувалися археологічні розвідки у листопаді-грудні. Наразі “Етнографічні парки Дніпра” є виконавцем робіт, підрядна організація — ДП “Науково-дослідний центр “Охоронна археологічна служба України” Інституту археології Національної академії наук України.
“Ми ідентифікуємо людей, які тут поховані, щоб повернути їх із небуття”
Журналісти прибули у парк на місце розкопок саме в той час, коли тут розкрили друге поховання, яке, судячи з обладунків, хреста та книги, належало поважному священнику.
— Поки що ми не знаємо, хто тут покоїться, але за митрофором ми можемо точно встановити, хто це. Митра (головний убір) дається священникам за 30-річну сумлінну службу, її дає патріарх, і ще — іменний синодальний хрест. Ми мали надію, що за ним зможемо чітко ідентифікувати поховання. Однак в труну замість іменного був покладений дерев’яний, кипарисовий хрест. Але шукатимемо, є згадки, є вже навіть версії, — запевнив Дмитро Каюк.
Він запевнив, що всі залишки людей, які буде знайдено, будуть, за можливості, ідентифіковані та перепоховані. Для цього працюватимуть антрополог і два досвідчені фахові історики — Максим Кавун та Валентина Лазебник із Дніпровського історичного музею ім Д. Яворницького.
Далі до розмови долучився керівник Дніпропетровської археологічної експедиції Дмитро Тесленко.
Дмитро Тесленко
— Гадаю, що ми зможемо максимально ідентифікувати людей, які тут поховані, повернути їх із небуття. По-перше, у Дніпрі є їхні нащадки. По-друге, з руйнацією цієї церкви і частини цвинтаря багатьох людей просто стерли з пам’яті, немає ні надгробка, ні інформації, хто був похований, водночас — тут ховали визначних, авторитетних для міста і церковної громади осіб.
Церква Святого Лазаря
Також він розповів, що церква Святого Лазаря була побудована в період з 1863 по 1865 роки. Тут під час Кримської війни (1853-1856) ховали загиблих від ран військових. А потім, коли ця частина міста була заселена видатними людьми, їх почали ховати навколо церкви.
Проведено розкопки тільки однієї частини церкви, друга, центральна частина зараз під асфальтом
— Якщо говорити про поховання Олександра Поля, існує дві точки зору, які ґрунтуються на писемних джерелах, що його могила є всередині церкви, за іншими даними — поруч із церквою, — говорить археолог. — Нині проведено розкопки тільки однієї частина церкви, друга, центральна частина зараз під асфальтом. Є вірогідність, що поховання Поля було там. Замовником, тобто міською радою Дніпра, узгоджується зараз питання стосовно дослідження тієї частини, яка під асфальтом.
За словами Дмитра Тесленка, роботи з дослідження Лазаревської церкви попереду ще багато. Адже все потрібно ретельно описати, сфотографувати, виміряти і замалювати. Далі будуть вивчення й аналіз.Сподіваємось на цікаві новини й надалі.
----------------------------------------------------------------------------------------------------
Матеріал підготовлено в рамках прес-туру ”Досвід реформ на Дніпропетровщині”, організованого Харківським прес–клубом за підтримки “Медійної програми в Україні”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
