Соціологиня, інженерка, історикиня, міністерка: чи знаєте ви, як утворюються фемінітиви?

Нижні Сірогози.City

12 лютого 2021 20:23

У травні 2019 року в Україні затвердили нову редакцію “Українського правопису” , яка наробила галасу в соцмережах і викликала чималі дискусії. Мова тут не лише про “етер” та “индика”, а й про фемінітиви у назвах професій. Видання Нижні Сірогози.City вже писало про історію їх виникнення в українській мові, а тепер підготувало для вас тест на знання фемінітивів

Фемінитив — іменник жіночого роду на позначення жінок за їх професіями, посадами, видами зайнятості. Мета фемінітивів у мові — показати наявність жінок у різних сферах життя суспільства. Адже жінки все частіше почали займати керівні посади, опановувати професії, здобувати фах, які раніше вважалися суто “чоловічим”. Відповідно, якщо існує явище, воно повинно мати назву.

Матеріал створено в межах проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews

Перевірте, чи правильно Ви вживаєте фемінітиви

Це легке завдання для тих, хто знає українську мову і слідкує за сучасними мовознавчими трендами. Тож все як завжди — одне питання і три варіанти відповідей

Пройти

Жінка на чолі підприємства, установи чи закладу освіти це:

Директорка

“Директорша” — це калька з російської мови, яка містить дещо зневажливе забарвлення, одне зі значень слова — дружина директора. Слово “директориця” є досить кострубатим, емоційно забарвленим (із нотками зневаги), тож доречно вживати слово “директорка” (СУМ в 11 т. , т. 2, стор. 282). Тим паче, суфікс -к- є найпоширенішим в утворенні назв осіб жіночого роду.
Директорша
“Директорша” — це калька з російської мови, яка містить дещо зневажливе забарвлення, одне зі значень слова — дружина директора. Слово “директориця” є досить кострубатим, емоційно забарвленим (із нотками зневаги), тож доречно вживати слово “директорка” (СУМ в 11 т. , т. 2, стор. 282). Тим паче, суфікс -к- є найпоширенішим в утворенні назв осіб жіночого роду.
Директориця
“Директорша” — це калька з російської мови, яка містить дещо зневажливе забарвлення, одне зі значень слова — дружина директора. Слово “директориця” є досить кострубатим, емоційно забарвленим (із нотками зневаги), тож доречно вживати слово “директорка” (СУМ в 11 т. , т. 2, стор. 282). Тим паче, суфікс -к- є найпоширенішим в утворенні назв осіб жіночого роду.

Як іще можна назвати начальницю?

Шефова

У слові “шефова” суфікс -ов- надає слову значення “дружина шефа”. “Шефиня” вживається все частіше, суфікс -ин- в українській мові є одним із найпродуктивніших у творенні слів жіночого роду. Хоча суфікс -к- і утворює багато назв професій чи посад жінок, проте “шефка” не є поширеною формою слова, доречно казати “шефиня”.
Шефиня
У слові “шефова” суфікс -ов- надає слову значення “дружина шефа”. “Шефиня” вживається все частіше, суфікс -ин- в українській мові є одним із найпродуктивніших у творенні слів жіночого роду. Хоча суфікс -к- і утворює багато назв професій чи посад жінок, проте “шефка” не є поширеною формою слова, доречно казати “шефиня”.
Шефка

У слові “шефова” суфікс -ов- надає слову значення “дружина шефа”. “Шефиня” вживається все частіше, суфікс -ин- в українській мові є одним із найпродуктивніших у творенні слів жіночого роду. Хоча суфікс -к- і утворює багато назв професій чи посад жінок, проте “шефка” не є поширеною формою слова, доречно казати “шефиня”.

Як ви назвете жінку, яка входить до якоїсь спілки?

Членкиня, Членка

І “членкиня”, і “членка” відповідають правилам українського словотвору та вживаються як паралельні форми, хоча більш поширеною є «членкиня». Слова “членкиця” краще уникати, бо “киця” вносить недоречний додатковий відтінок значення. “Членкеса” хоча формально не суперечить правилам українського словотвору, все ж поступається за вживаністю “членкині”.
Членкиця
І “членкиня”, і “членка” відповідають правилам українського словотвору та вживаються як паралельні форми, хоча більш поширеною є «членкиня». Слова “членкиця” краще уникати, бо “киця” вносить недоречний додатковий відтінок значення. “Членкеса” хоча формально не суперечить правилам українського словотвору, все ж поступається за вживаністю “членкині”.
Членкеса
І “членкиня”, і “членка” відповідають правилам українського словотвору та вживаються як паралельні форми, хоча більш поширеною є «членкиня». Слова “членкиця” краще уникати, бо “киця” вносить недоречний додатковий відтінок значення. “Членкеса” хоча формально не суперечить правилам українського словотвору, все ж поступається за вживаністю “членкині”.

Як ви назвете науковицю в галузі історії?

Історичка

Найдоречнішим буде слово “історикиня”, оскільки “історичка” має негативний, зневажливий відтінок. “Історикеса” за правилами української мови теж має право на існування, однак суфікс -ин- більш поширений.
Історикиня
Найдоречнішим буде слово “історикиня”, оскільки “історичка” має негативний, зневажливий відтінок. “Історикеса” за правилами української мови теж має право на існування, однак суфікс -ин- більш поширений.
Історикеса

Найдоречнішим буде слово “історикиня”, оскільки “історичка” має негативний, зневажливий відтінок. “Історикеса” за правилами української мови теж має право на існування, однак суфікс -ин- більш поширений.

Ким є жінка-пілот?

Пілотка

Все частіше в нашому мовленні вживається слово “пілотеса” (аналогічно утворене вже давно вживане слово «стюардесса»). “Пілотикиня”, згідно правил словотвору іменників жіночого роду, теж є одним із варіанів, але менш вживаним. “Пілотка” — це головний убір чи сленгове слово зі зневажливим значенням.
Пілоткиня

Все частіше в нашому мовленні вживається слово “пілотеса” (аналогічно утворене вже давно вживане слово «стюардесса»). “Пілотикиня”, згідно правил словотвору іменників жіночого роду, теж є одним із варіанів, але менш вживаним. “Пілотка” — це головний убір чи сленгове слово зі зневажливим значенням.
Пілотеса
Все частіше в нашому мовленні вживається слово “пілотеса” (аналогічно утворене вже давно вживане слово «стюардесса»). “Пілотикиня”, згідно правил словотвору іменників жіночого роду, теж є одним із варіанів, але менш вживаним. “Пілотка” — це головний убір чи сленгове слово зі зневажливим значенням.

Жінка, яка займається ткацтвом, - це:

Ткачиха
Слово “ткачиха” — калька з російської мови, має зневажливий відтінок, суфікс –их– не не властивий українській мові і, відповідно, за ним не утворюються форми жіночого роду. Слово “ткачка” відсутнє в українській мові, а словники фіксують “ткаля” (СУМ в 11 т., т. 10, стор. 151).
Ткаля
Слово “ткачиха” — калька з російської мови, має зневажливий відтінок, суфікс –их– не не властивий українській мові і, відповідно, за ним не утворюються форми жіночого роду. Слово “ткачка” відсутнє в українській мові, а словники фіксують “ткаля” (СУМ в 11 т., т. 10, стор. 151).
Ткачка
Слово “ткачиха” — калька з російської мови, має зневажливий відтінок, суфікс –их– не не властивий українській мові і, відповідно, за ним не утворюються форми жіночого роду. Слово “ткачка” відсутнє в українській мові, а словники фіксують “ткаля” (СУМ в 11 т., т. 10, стор. 151).

У магазині торгує:

Продавщиця

Хоч слово “продавщиця” і фіксує Словник української мови (із позначкою “розмовне”, СУМ в 11 т. , т. 8, стор. 166), воно є калькою з російської та часто ще й набуває негативного відтінку — на противагу усталеному власне українському “продавчиня”. “Продавиця” — неправильна форма слова, вживати її недоречно.
Продавчиня
Хоч слово “продавщиця” і фіксує Словник української мови (із позначкою “розмовне”, СУМ в 11 т. , т. 8, стор. 166), воно є калькою з російської та часто ще й набуває негативного відтінку — на противагу усталеному власне українському “продавчиня”. “Продавиця” — неправильна форма слова, вживати її недоречно.
Продавиця
Хоч слово “продавщиця” і фіксує Словник української мови (із позначкою “розмовне”, СУМ в 11 т. , т. 8, стор. 166), воно є калькою з російської та часто ще й набуває негативного відтінку — на противагу усталеному власне українському “продавчиня”. “Продавиця” — неправильна форма слова, вживати її недоречно.

Жінка, котра займається політикою — це:

Політичка

Від слів чоловічого роду, які закінчуються на –к найчастіше утворюються слова жіночого роду із суфіксом -ин-, тож у цьому випадку найуживанішим є фемінітив “політикиня” Що ж до слова “політикеса”, то такий варіант теж можливий, проте він є менш поширеним та містить емоційне забарвлення.
Політикиня
Від слів чоловічого роду, які закінчуються на –к найчастіше утворюються слова жіночого роду із суфіксом -ин-, тож у цьому випадку найуживанішим є фемінітив “політикиня” Що ж до слова “політикеса”, то такий варіант теж можливий, проте він є менш поширеним та містить емоційне забарвлення.
Політикеса

Від слів чоловічого роду, які закінчуються на –к найчастіше утворюються слова жіночого роду із суфіксом -ин-, тож у цьому випадку найуживанішим є фемінітив “політикиня” Що ж до слова “політикеса”, то такий варіант теж можливий, проте він є менш поширеним та містить емоційне забарвлення.

Жінка, яка працює сомельє, — це:

Сомельєчка

Іменники іншомовного походження, які мають кінцевий голосний (на кшталт портьє, сомельє) не відмінюються, і до них не додаються суфікси, що вказують на рід іменника. Можна використовувати синонім — “виночерпиця” (наприклад, у художньому мовленні як поетизм).
Сомельєшка

Іменники іншомовного походження, які мають кінцевий голосний (на кшталт портьє, сомельє) не відмінюються, і до них не додаються суфікси, що вказують на рід іменника. Можна використовувати синонім — “виночерпиця” (наприклад, у художньому мовленні як поетизм).
Сомельє

Іменники іншомовного походження, які мають кінцевий голосний (на кшталт портьє, сомельє) не відмінюються, і до них не додаються суфікси, що вказують на рід іменника. Можна використовувати синонім — “виночерпиця” (наприклад, у художньому мовленні як поетизм).

Жінка, яка на дипломатичному рівні представляє свою державу в іноземній, — це:

Послиня

Ані “послиня”, ані “посолкиня” не є правильними формами слів жіночого роду від слова «посол». Найбільш прийнятним є слово “посолка”, яке сьогодні в українській мові вживається все частіше. Однак російськомовна аудиторія проводить параллель із “посолкой огурцов”, хоча в україніській мові цей процесс називається “солінням” і не має нічого спільного з представництвом найвищого рівня. Зважаючи на те, що російські слова часто входять у побутове мовлення українців, мовознавці радять вживати синонім “амбасадорка”.
Посолкиня

Ані “послиня”, ані “посолкиня” не є правильними формами слів жіночого роду від слова «посол». Найбільш прийнятним є слово “посолка”, яке сьогодні в українській мові вживається все частіше. Однак російськомовна аудиторія проводить параллель із “посолкой огурцов”, хоча в україніській мові цей процесс називається “солінням” і не має нічого спільного з представництвом найвищого рівня. Зважаючи на те, що російські слова часто входять у побутове мовлення українців, мовознавці радять вживати синонім “амбасадорка”.
Посолка
Ані “послиня”, ані “посолкиня” не є правильними формами слів жіночого роду від слова «посол». Найбільш прийнятним є слово “посолка”, яке сьогодні в українській мові вживається все частіше. Однак російськомовна аудиторія проводить параллель із “посолкой огурцов”, хоча в україніській мові цей процесс називається “солінням” і не має нічого спільного з представництвом найвищого рівня. Зважаючи на те, що російські слова часто входять у побутове мовлення українців, мовознавці радять вживати синонім “амбасадорка”.