Реформа сфери освіти, особливо необхідність оптимізації шкіл, є одним із найбільш чутливих питань у новоутворених громадах. Неправильна політика в освітянській галузі може призвести до певного напруження в суспільстві. Саме тому експерти громадської організації ”Причорноморський центр політичних та соціальних досліджень” допомагають Нижньосірогозькій громаді знайти оптимальні шляхи реформування освітньої галузі. Минулого тижня представники цього Центру провели зустріч з керівництвом і освітянами Нижньосірогозької тергромади, і представили свої напрацювання
Очільник Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень Олександр Мошнягул, експерт з питань освіти Артем Чайковський і експерт з фінансово-екномічних питань Володимир Молчанов презентували в Нижніх Сірогозах програму “Аналіз зниження ризиків розв’язання можливих конфліктних ситуацій”.
Володимир Молчанов, Олександр Мошнягул, Артем Чайковський
З приймаючої сторони в заході взяли участь селищний голова Дмитро Такаджи, його заступник Оксана Полуекто, секретар селищної ради Світлана Кутіщева, депутати селищної ради і директори шкіл Сірогозщини.
Директори шкіл Сірогозщини долучалися до участі наради онлайн
Олександр Мошнягул проінформував, що такий аналіз потрібен щоб розуміти, що буде з освітою Нижньосірогозької громади в найближчі роки. Як планувати, як діяти нині, щоб в майбутньому уберегтися від ризиків і негативних наслідків оптимізації освітньої галузі. До того ж зараз триває розробка стратегії громади і ці відомості потрібні в роботі.
Світлана Кутіщева, Наталя Вязова, Микола Москаленко, Марина Голобородова, Ольга Клочко
Експерти представили нижньосірогозькій стороні своє перше напрацювання для обговорення — презентацію з висновками “Аналіз освітньої мережі: чи потрібна громаді оптимізація?”
Віталій Джеліп, Володимир Молчанов, Олександр Мошнягул, Артем Чайковський, Ольга Сизова, Оксана Полуекто
— На сьогоднішній день питання оптимізації мережі загальноосвітніх шкіл є актуальним і важливим по всій Україні. Це одне з нагальних завдань органів місцевого самоврядування, оскільки тепер саме на нього покладається відповідальність за середню освіту, що раніше відносилося до сфери повноважень державних адміністрацій на рівні областей і районів, — пояснив експерт з питань освіти Артем Чайковський.
Артем Чайковський
Він додав, що у більшості випадків оптимізацію шкіл представляють, як негативне явище: закриття або пониження ступеню школи, часткове скорочення робочих місць та безробіття вчителів, занепокоєння батьків щодо організації підвозу дітей до нової школи та інше. Але не все так однозначно погано, як може здатися на перший погляд. Насправді, мету оптимізації слід розуміти як частину виклику щодо покращення рівня якості освіти, щоб дати школярам належні умови для навчання – тобто школу, в якій є теплий клас, нормальна їдальня, спортивна зала, облаштовані відповідно до сучасних вимог класи.
При розробці заходів з оптимізації навчальних закладів експерти врахували відстань між навчальними закладами
Питання про створення опорних шкіл та модернізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів Нижньосірогозького району порушувалося неодноразово протягом майже десяти останніх років. З того часу проведено багато заходів, зустрічей, нарад, колегій, семінарів з обговорення даної теми. І певні зміни та зрушення в системі освіти Сірогозщини вже відбулися. Так на сьогодні призупинено роботу Жданівської та Партизанської шкіл; створено Нижньосірогозький опорний ліцей і Степненську школу-філію цього ліцею; об’єднано два позашкільних заклади (районну станцію юннатів та Будинок творчості дітей та юнацтва) в єдиний комунальний заклад — Нижньосірогозький будинок творчості дітей та юнацтва; понижено ступінь Анатолівської школи (тепер це гімназія І-ІІ ступенів); змінено статус Братської школи-садка нині це початкова школа з дошкільним відділенням.
Однак це лише перші кроки і процес оптимізації навчальних закладів Сірогозщини триватиме, і на те є вагомі причини. Насамперед, тому, що є загальнодержавна тенденція щодо зменшення кількості дітей, а відповідно і наповнення шкіл.
Прогнозована динаміка вступу до І-го ступеню у розрізі освітніх закладів громади
Прогнозована кількість абітурієнтів ІІ-го ступеню у розрізі освітніх закладів громади
Прогнозована кількість учнів ІІІ-го ступеню у розрізі освітніх закладів громади
Приміром, як свідчить аналіз, до 2025 року кількість першокласників в Нижньосірогозькій громаді зменшиться на дві третини. Відповідно зменшиться і кількість учнів у 10-11 класах. Така ситуація має місце по всім населеним пунктам громади. Це обумовлено зниженням народжуваності і відтоком населення із малих сіл до селищ та міст.
За інформацією Міністерства фінансів України кожна четверта школа в нашій державі є малокомплектною. До таких шкіл належать ті, в яких навчається менше 100 дітей, тобто в середньому не більше 10 учнів на клас.
За інформацією відділу освіти, культури, молоді та спорту Нижньосірогозької селищної ради на території Нижньосірогозької громади знаходиться 14 загальноосвітніх навчальних закладів. З їх числа 9 шкіл — являються малокомплектними.
Саме через малокомплектність класів проводиться оптимізація шкільної мережі. Процес оптимізації навчальних закладів громади триватиме кілька років. На сьогодні розпочато процедуру оптимізації що передбачає пониження ступеня двох навчальних закладів — Анатолівської та Дем’янівської гімназій.
Експерти пояснили, що вартість утримання 1 учня в малокомплектній школі втричі вища за навчання в повнокомплектній. Ця сума складається з різних показників, що передбачають видатки на зарплату вчителям і техперсоналу, утримання закладів освіти, оплату комунальних послуг тощо. Вартість утримання одного учня щороку лише з освітньої субвенції, що виділяється з Держбюджету, становить майже 24 тисячі гривень. Тобто ті заклади освіти, які знаходяться нижче середнього рівня витрат на одного учня по Україні є збитковими. Вони потребують дофінансування на оплату праці з місцевого бюджету.
В Нижньосірогозькій громаді, за даними аналітиків Центру, лише в опорному закладі Нижньосірогозький ліцей витрати на 1 учня фактично відповідають нормативам Мінфіну. Цей показник найнижчий серед шкіл громади і становить 24 тис. 116 грн. Найбільші витрати на утримання одного учня в Дем’янівській гімназій — 65 тис. 376 грн на 1 учня, Сірогозькому ліцеї — 61 тис. 112 грн, Верхньоторгаївській гімназії — 55 тис. 298 грн.
Дмитро Такаджи
— Якби громаді не доводилося дофінансовувати видатки на утримання учнів, ці кошти могли б використати на інші потреби. Зокрема, — на заходи, пов’язані із забезпеченням якості освіти, безпечного освітнього простору закладів освіти, у тому числі їх пожежної безпеки та інше, — проінформував селищний голова Дмитро Такаджи. — З бюджету громади витрачаються значні кошти на опалення напівпорожніх приміщень малокомплектних шкіл. Ці кошти громада могли б вкладати в енергоефективні заходи та спрямовувати на проекти розвитку.
При цьому, для деяких загальноосвітніх закладів для подальшого існування існує необхідність здійснення капітальних ремонтів, облаштування їдалень, водопостачання, пожежної сигналізації та забезпечення інших необхідних умов для існування.
Тож аналізуючи стан освіти в Нижньосірогозькій громаді експерти враховували такі показники, як заповнення навчального закладу відповідно до його проєктної потужності (так звана навчальна потужність). З’ясувалося, що приблизно наполовину заповнена лише Нижньосірогозька школа.
Навчальні потужності
Тоді як інші навчальні заклади громади заповнені лише на чверть своєю потужності і навіть менше. Наприклад: Степненська школа-філія — на 15%, Анатолівська гімназія і Першопокровський ліцей — на 18%, Верхньосірогозький ліцей — на 19%, Сірогозький ліцей і Братська початкова школа — на 20% і так далі.
Також при оцінці навчальних закладів громади експерти брали до уваги рік будівництва шкіл, утеплення фасадів, встановлення металопластикових вікон, стан дахів, забезпечення мультимедійними засобами, привабливість навчального закладу (заклад став популярним якщо хоча б одна дитина перейшла на навчання до цього закладу). А ще такі показники як внутрішні міграції учнів та рейтингування шкіл.
Зважаючи на всі ці показники частину шкіл Сірогозщини переформатують і з урахуванням усіх вищевказаних показників і визначать освітні “центри тяжіння”. Можливо освітні центри співпадуть з центрами старостинських округів. Тобто окрім нині діючого опорного Нижньосірогозького ліцею в громаді функціонуватиме ще кілька загальноосвітніх навчальних закладів, які матимуть найкращі показники з кількох показників, і до яких здійснюватиметься підвіз учнів на навчання.
Та не лише матеріально-технічне забезпечення і стан будівлі школи братиметься до уваги при створенні освітніх “центрів тяжіння”. Адже в сучасних умовах зростають вимоги не лише до фізичного наповнення шкіл учнями та вчителями, а й до якості надання освітніх послуг, що також потрібно взяти до уваги.
Буде враховано такі освітні складові як результати учнівських предметних олімпіад, розрахунок середнього балу ЗНО. До речі, складені експертами графіки підсумків ЗНО в школах Нижньосірогозької громади доводять, що якість навчання у великих школах, де працюють вчителі-предметники — вища, а в малокомплектних школах є нижчою.
Динаміка складання ЗНО з української мови, 2019-2020 навчальний рік, у розрізі освітніх закладів, у відсотках
Динаміка складання ЗНО з математики, 2019-2020 навчальний рік, у розрізі освітніх закладів, у відсотках
Динаміка складання ЗНО з історії України, 2019-2020 навчальний рік, у розрізі освітніх закладів, у відсотках
Кількість переможців ІІ-го етапу Всеукраїнських олімпіад 2020-2021 н. р.
Експерти у сфері освіти зауважують, що низьку якість обумовлюють декілька факторів.
Перший, — застаріла матеріально-технічна база — проблема, притаманна більшості невеликих сільських шкіл. Вона не вирішувалася роками, і громада отримала “у спадок” школи, які потребують капітального ремонту та повного переоснащення класів.
Другий, — частина предметів викладається вчителями, які не мають відповідного фаху, що негативно позначається на успішності складання ЗНО.
Третій, — відсутнє конкурентне середовище для учнів, яке би їх мотивувало до кращих результатів у навчанні.
Зважаючи на вищезазначені фактори, прагнення керівництва громади до оптимізації шкіл є цілком зрозумілими. Вони хочуть забезпечити якісний освітній процес та заощадити кошти громади, які можна вкладати у розвиток.
Олександр Мошнягул
— Фактично орган місцевого самоврядування — селищна рада, відтепер, затверджуючи мережу закладів освіти, може ефективно управляти ресурсами. Створивши оптимальну модель системи освіти в громаді, рада може зберегти кошти місцевого бюджету і спрямувати їх на інші потреби, а також отримати додатковий бонус у вигляді залишків освітньої субвенції, — зазначив Олександр Мошнягул. — Ми розуміємо, що ситуація складна, але в умовах реформування, прийняття непопулярних рішень є неминучим через необхідність оптимізації шкільної системи. Однак, наразі мова не йде про закриття, скоріше про оптимізацію та реорганізацію. Тому для мінімізації конфліктів, керівництву громади вже варто розпочинати діалог із батьками, вчителями та учнями щодо майбутнього освітньої мережі та хоча би спробувати знайти консенсусні (або ж бодай компромісні рішення) для спільного вирішення проблеми малокомплектності шкіл.
