Сестра Наталя та її сім’я поминають і оплакують рідну людину – Анатолія Вікторовича Костюка, який 18 листопада відійшов за межу Вічності.
ОПЛАКУЄМО…
27 грудня минає 40 сумних днів, як навіки пішов з життя наш дорогий брат і дядько
КОСТЮК
Анатолій Вікторович
(24.09.1955 – 18.11.2021)
Говорять, час зітре всі рани,
А біль у серці не стиха.
Чому пішов від нас так рано?
Чому прийшла в наш дім біда?
Як боляче без тебе, рідний, жити, душа ридає, тужить і болить. Ніким тебе не можна замінити і сльози ллються, мов струмок біжить. Всі пам’ятаємо твої слова, усмішку і радощі, й тривоги кожен раз, і до могили топчемо доріжку, минуле ж не повернеться до нас. Прости за те, що не зуміли тебе від смерті вберегти, прости за те, що всі осиротіли, прости за все ти нас, за все прости. Спи спокійно, рідненький, нехай наші сльози не тривожать твого сну. Хай відпочиває твоє добре серце, хай земля тобі буде пухом і Царство Небесне.
