Пройшовши довгий шлях життя, пішов у Вічність люблячий і турботливий батько та дідусь, знаний учитель, засновник педагогічної династії Камінькових, почесний громадянин Нижньосірогозького району Каміньков Петро Севастянович. 27 жовтня — його поминають рідні та близькі.
Сумуємо… Пам’ятаємо…
Смерть людини — це завжди тяжка втрата. Коли вона покидає цей світ, залишає частинку себе в нашій пам’яті і стає мірилом усіх справ та вчинків.
КАМІНЬКОВ ПЕТРО СЕВАСТЯНОВИЧ
10.01.1930 – 18.09 2022
Душа спочила… відійшли турботи,
Покинув біль, тривога відлягла,
Нема куди спішить — нема роботи,
А ти ж без неї й миті не міг…
Був ти дуже добрий, справедливий, завзятий, енергійний, все життя спочину не знав, віддав все життя дітям. У народі кажуть , що письменник живе у своїх книжках, скульптор — у створеним ним скульптурах, а вчитель — у думках і справах учнів.
Дякуємо тобі, рідний, за все те чого нас навчив, за мудрі поради, за серце золоте, за твій дім, куди прилітали, як пташенята діти, онуки, правнуки бо знали, що їх там завжди чекають і люблять
Світла пам’ять про тебе завжди залишатиметься в наших серцях.
Царство тобі Небесне та вічний спокій.
Вічно сумуючі рідні
