Думки про те, що відбудова деокупованих територій має проводитись якомога швидше, притримуються 58,8% мешканців Іванівської та Нижньосірогозької громад, йдеться в результатах опитування Нижні Сірогози.City. Водночас 35,7% громадян вважають, що варто дочекатися закінчення війни.
Які проблеми, на думку жителів поки що окупованих Іванівської та Нижньосірогозької громад, будуть найбільш актуальними для населення після звільнення лівобережжя Херсонської області? Що потрібно зробити для їх розв’язання та чи опікується цим місцева влада? Кому жителі цих громад довіряють найбільше?
Щоб з’ясувати відповіді на ці та інші запитання Нижні Сірогози.City провели три опитування за допомогою Google Forms. Загалом відповіді надіслали 484 респонденти. Це жителі Іванівської та Нижньосірогозької громад (ті, хто перебуває в тимчасовій окупації та хто виїхав на підконтрольну територію України і за кордон).
Зауважимо, що повномасштабне вторгнення Російської Федерації суттєво послабило загальну спроможність комунікації між органами місцевої влади та населенням громад, яке фактично втратило можливість брати участь у прийнятті рішень на місцевому рівні. Також було втрачено діалог і можливість співпрацювати між владою та населенням, внаслідок окупації території. Адже практично всі представники органів місцевої влади виїхали з тимчасово окупованих Іванівської та Нижньосірогозької громад, а населення громад частково залишилося на окупованих територіях, а частково теж виїхало в інші регіони України та за кордон.
Однак жителі громад повинні мати можливість впливати на процес відновлення та прийняття рішень, а участь місцевої спільноти може допомогти органам влади у створенні програм післявоєнної відбудови, які відповідатимуть потребам мешканців цих територій.
Тому редакція Нижні Сірогози.City провели онлайн-дослідження з метою виявити потреби і запити громад, що виникнуть після звільнення тимчасово окупованих територій лівобережної частини Херсонської області. Усі відповіді на запитання — анонімні, а участь у опитуванні — абсолютно добровільна.
В ході дослідження зібрано спектр проблем, які можуть виникнути після звільнення територій та проблемні місця, куди місцева влада повинна буде першочергово направити свої зусилля, зокрема, кадрові і матеріальні ресурси для їх подолання.
Такий формат роботи забезпечив діалог між місцевою владою та населенням Іванівщини та Сірогозщини. Адже саме діалог формує довіру громади до влади та стримує владу від необдуманих рішень. З іншого боку, громадська участь — слада джерелом додаткового інтелектуального ресурсу для місцевої влади і тому є корисною і потрібною також і для неї.
Чи потрібно починати роботу з відновлення тимчасово окупованих громад вже сьогодні?
Про це йшла мова в першому опитуванні, яке складалося з 8 запитань. Участь в ньому взяли 141 респондент.
На думку 84,4% відсотка опитуваних, після деокупації Іванівської та Нижньосірогозької громад першочерговим має бути впровадження програми, що стосується відновлення підприємств і робочих місць.
На друге та третє місця респонденти поставили програми з відновлення медичної і гуманітарної допомоги (55,3%) та відбудови пошкоджень (54,6%). Потім слідують програми психосоціальної допомоги (44,7%), фінансової підтримки населення (43,3%), і зі значним відривом — підтримки розвитку дітей — 12,8%.
На думку респондентів програми щодо розбудова демократичних інституцій та культурної і соціальної єдності після деокупації будуть не на часі, тож відповідно за них проголосували 2,8% та 1,4%
Щодо пріоритетних напрямків відбудови постраждалих громад, опитувані на перше місце поставили необхідність відновлення комунікацій та енергетичної інфраструктури — 74,5%. З невеликим відривом далі слідує відновлення соціальної інфраструктури (шкіл, дитсадків, медзакладів) — 73,8%. На третьому місці — відбудова приватного житла (49,6%). А ось транспортна інфраструктура (дороги, мости, транспортні лінії) — на четвертому місці серед пріоритетів відновлення — 47,5%. Стосовно того, що слід після деокупації відразу відбудовувати комерційні заклади (офіси, магазини) проголосувало лише 0,7% опитаних.
Щоправда, думки стосовно стратегії відновлення пошкодженої інфраструктури розділились. Зокрема, 51,8% вважають, що відновлення має відбутись якомога швидше, а 32,6% — за те, щоб відновлення тривало довше, натомість з впровадженням зеленої енергетики та модернізацією. Доволі великий відсоток респондентів — 15,6%, на сьогодні ще не визначилися якими темпами має просуватися відновлення громад.
Під час дослідження було складено соціальний портрет респондентів, щоб сформувати уявлення про склад аудиторії, її стать, вік, освіту, соціальний портрет, матеріально-фінансовий стан, мотивацію.
В першому опитуванні взяли участь 58,2% жінок та 41,8% чоловіків.
Щодо вікової категорії учасників опитування — їх умовно розділили на чотири групи. До речі, кількість респондентів, які взяли участь в першому опитуванні, в кожній віковій групі майже однакова: 30-39 років — 24,8%, 50-59 років — 20,6%, 18-29 років — 19,9%, 60 + років — 17,7%, 40-49 років — 17%.
Із загальної кількості респондентів мають вищу або незакінчену вищу освіту — 39,7%, середньою спеціальну освіту — 38,3%, загальну середню — 21,3% та з незакінченою середньою освітою — 0,7%.
Щодо матеріального становища, то більшість респондентів — 57,4% — вказали, що доходів, які вони отримують вистачає на харчування та на придбання необхідних недорогих речей. Майже вдвічі менше опитаних (29,8%) вважають, що в цілому на життя їм вистачає, але на придбання речей тривалого вжитку, таких як меблі, холодильник, телевізор, у них недостатньо коштів.
Стосовно працевлаштування, то лише 47,5% респондентів мають роботу. Не працюю з певних причин — 35,5%. Також не працюють за віком чи станом здоров’я — 17%.
Чи є потреба в співпраці між сусідніми громадами після деокупації?
161 респондент поділилися своїм баченням щодо співпраці між сусідніми громадами після звільнення територій, а також думками стосовно того, які завдання Іванівська та Нижньосірогозька громади можуть вирішувати спільно після деокупації.
На думку майже п’ятдесяти відсотків учасників опитування, громади можуть спільно відновлювати зруйновану чи пошкоджену енергетичну інфраструктуру та житлово-комунальне господарство — 53, 4%, створювати сприятливі умови для розвитку малого і середнього бізнесу — 47,8%, будувати чи ремонтувати транспортну інфраструктуру (дороги, залізниці) — 42,9%.
Менша кількість респондентів (від 35 до 30 відсотків) вважає, що спільно можна залучати інвестиції для створення нових підприємств і робочих місць — 36%, відновлювати зруйноване чи пошкоджене житло — 35,4%, відбудовувати зруйновані чи пошкоджені школи та лікарні — 29,2%.
І лише 15,5% опитуваних вважає, що двом громадам можна спільно реалізовувати програми і заходи щодо підтримки ветеранів та усіх жертв російської агресії (родини загиблих, полонені, депортовані).
Щодо безпекових загроз, на думку респондентів сусідні громади — Іванівська і Нижньосірогозька, можуть спільно протидіяти у разі відключення електро-, тепло- чи водо- постачання, що виникнуть через російські обстріли — 48,4%, запобігати поширенню небезпечних хвороб та епідемій — 46,6%, вирішувати питання дефіциту продовольства, ліків інших найважливіших товарів для життя — 46%.
Майже четверта частина опитаних вважає, що сусідні громади можуть разом запобігати кібератакам, припиненню роботи iнтернет-послуг — 28,6%, різкому зростанню цін на необхідні товари — 26,1% та забрудненню довкілля — 20,5%.
Поряд з тим, на запитання щодо безпекових загроз, які Іванівська та Нижньосірогозька громади можуть вирішувати спільно 8,7% опитуваних вказали, що їм важко відповісти на це питання.
Найбільш актуальною проблемою для Іванівської та Нижньосірогозької громад після деокупації території респонденти вважають втрату роботи, або бізнесу — 56,5%. І сюди ж можна додати, ще декілька питань цього ж напрямку, які на думку опитуваних також будуть актуальними: втрата джерел доходу — 31,7%, неможливість знайти роботу — 31,7%, погіршення умов праці на робочому місці — 19,9%.
На другій сходинці в переліку проблем, які матимуть місце після деокупації за результатами анкетування вказано втрату доступу до житла — 42,2%.
А ось питання, які прямо чи опосередковано пов’язані із загрозами здоров’ю та життю набрали від 20 до 30 відсотків голосів: загроза життю та здоров’ю внаслідок обстрілів — 29,8%, недоступність якісного та належного лікування чи медичної допомоги — 26,1%, зростання злочинності — 20,5%, погана екологія (забруднене повітря, вода) у місці проживання — 18%.
Ще 17,4% респондентів вважають, що навіть після деокупації територій матиме місце проблема розлуки з членами родини.
А ось виникнення голоду після звільнення територій опитувані називають малоймовірним. Про те, що така проблема може виникнути проголосувало лише 2% респондентів.
По 1,9% учасників анкетування вказали, що їм важко відповісти на це запитання, і що нічого з вище перерахованого вони не вважають проблемою.
Можливо те, що частина респондентів не змогла назвати проблеми, які можуть виникнути після деокупації території пов’язане з тим, що ці люди не планують будувати своє майбутнє життя в Іванівській чи Нижньосірогозькій громадах. Відверто про це сказали 3,7% анкетованих, а “скоріше ні” (тобто навряд чи повернуться) — 9,3%. Для 9,9% — ще важко відповісти на це питання.
Однак збираються повертатися додому після деокупації — 39,1% і скоріше за все повернуться — 36% респондентів.
Щодо соціального портрету учасників опитування (стать, вік, освіта, матеріально-фінансовий стан), які відповідали на запитання про можливість співпраці між сусідніми громадами після деокупації, зауважимо, що він дещо відрізняється від попереднього.
В опитуванні взяла участь більша кількість жінок — 62,1%, а ось чоловіків лише 37,9%.
На відміну від першого опитування, у другому опитуванні вікова структура вказує, що більш активними були респонденти віком 30-39 років — 29,8%, на другому місці ті, кому 40-49 років — 23,6%, на третьому місці — 50-59 років — 21,7%, на четвертому — 18-29 років — 15,5%. І лише 9,3% респондентів у віці 60+ відповіли на запитання другої анкети.
Майже половина опитаних має вищу або незакінчену вищу освіту — 48,4%, а у 39,8% середня спеціальна освіта. Також 11,8% респондентів мають загальну середню освіту.
Щодо поточного матеріального становища, то 50,3% учасників анкетування зазначили, що їм власних доходів вистачає на харчування та на придбання необхідних недорогих речей.
28,6% респондентів вказали, що в цілому на життя їм вистачає, але на придбання речей тривалого вжитку, таких як меблі, холодильник, телевізор, коштів недостатньо.
9,3% обрали варіант відповіді — “ледве звожу кінці з кінцями, грошей не вистачає навіть на необхідні продукти”.
Фінансовий стан респондентів безпосередньо пов’язаний з працевлаштуванням: 63,4% опитуваних вказали, що вони мають роботу; тих, хто не працює 23,6%; не працюю за віком, або станом здоров’я — 13%.
Яким бачать майбутнє громад після деокупації учасники анкетування
Відповіді на запитання третьої анкети, яка стосується бачення майбутнього Іванівської та Нижньосірогозької громад, надали 182 респонденти.
Із загального числа опитаних 58,8% вважають, що відбудову пошкоджень на деокупованих територіях потрібно розпочинати якомога швидше. А ось 35,7% учасників анкетування дотримуються точки зору, що все ж таки слід дочекатися закінчення війни. Важко відповісти на це запитання 5,5% респондентів.
Якими мають бути основні пріоритети влади на місцях під час післявоєнного відновлення опитуванні прорейтнгували наступним чином: відбудова зруйнованих чи пошкоджених шкіл та лікарень — 51,6%, відновлення зруйнованої чи пошкодженої енергетичної інфраструктури та житлово-комунального господарства — 48,9%, відновлення зруйнованого чи пошкодженого житла — 39%. Далі, з відривом у більше, ніж десять відсотків, вказано що це має бути створення сприятливих умов для розвитку малого і середнього бізнесу — 28%, залучення інвестицій для створення нових підприємств і робочих місць — 22%, підтримка ветеранів та усіх жертв російської агресії (родини загиблих, полонені, депортовані) — 21,4%.
Щодо будівництва чи ремонту транспортної інфраструктури (дороги, залізниці) пріоритетним це питання вважають лише 15,9% анкетованих.
Не змогли відповісти на це запитання — 1,6% учасників опитування.
Учасники цього анкетування більш оптимістично налаштовані щодо бачення свого майбутнього в звільнених Іванівській чи Нижньосірогозькій громадах. Приміром, 61% з них планують повернутися додому. Поки ще вагаються — 34,1%. Вже вирішили, що додому вони не повернуться — 4,9%.
Можливо на рішення повернення чи не повернення додому впливає фактор возз'єднання зі своєю родиною після завершення війни. Адже у 50,5% респондентів родини наразі проживають в Україні. У 30,8% — сім’ї виїхали за кордон. Для 6% немає можливості воз’єднатися з родиною після деокупації. Затруднюються поки що прийняти рішення з цього питання 12,6% респондентів.
Одне з питань анкети було приділено почуттям, які виникають у респондентів, коли вони думають про майбутнє своєї громади. Позитивним є те, що не знайшлося байдужих до подальшої долі звільнених територій, а ось спектр почуттів, які виникли у опитуваних, доволі строкатий (подаємо в рейтинговому порядку): надія — 31,9%, тривога — 25,3%, розгубленість — 19,2%, оптимізм — 18,7%, упевненість — 17,6%, страх — 8,2%, безвихiдь — 7,7%, песимізм — 4,9%, радість — 2,2%, інтерес — 1,6%, задоволеність — 0,5%. Поки ще важко відповісти на це запитання — 4,9% анкетованих.
Підсумували анкету про бачення майбутнього громад після деокупації, питаннями щодо соціального портрету учасників опитування (стать, вік, освіта, матеріально-фінансовий стан).
В цьому опитуванні майже на третину більше взяло участь жінок — 65,9%, а чоловіків лише 34,1%.
Вікова структура учасників має наступний склад: 40-49 років — 29,7%, 50-59 років — 25,3%, 30-39 років — 20,9%, 60+ років — 14,3%, 18-29 років — 9,9%.
Значна частина анкетованих має вищу або незакінчену вищу освіту — 73,6%, середню спеціальну освіту — 23,6%, загальну середню освіту — 1,1%
Своє поточне матеріальне становище 53,8% респондентів визначає як таке, що їх доходів вистачає на харчування та на придбання необхідних недорогих речей, 29,1% вказують, що у цілому на життя їм вистачає, але на придбання речей тривалого вжитку, таких як меблі, холодильник, телевізор, коштів, на жаль, недостатньо.
З числа анкетованих 56% на сьогодні мають роботу. Не працюють — 27,5% та не працюють за віком, або станом здоров’я — 16,5%.
*****
Опитування провели з серпня по жовтень 2023 року серед населення Іванівської та Нижньосірогозької громад віком від 18 років, які перебувають на території тимчасово окупованих вище вказаних громад, та евакуювалися в інші регіони України і за кордон.
Публікація створена Нижні Сірогози.City в рамках проєкту Української Асоціації Медіа Бізнесу (УАМБ) “Підтримка місцевих незалежних ЗМІ в Україні під час війни”. Цей проєкт реалізується УАМБ в рамках загальної стратегії ЮНЕСКО для сектору комунікації та інформації в Україні, що фінансується Японією.
