Журналісти з різних регіонів України у престурах організованих Харківським пресклубом, відкривають для себе секрети міст та громад, діляться цікавою інформацією зі своєю аудиторією. Цього разу вони побували в Городоцькій громаді на Львівщині. Змістовні зустрічі, цікаві люди, відкриття нових ідей, показовий досвід, особливості роботи у час війни — те, про медійники дізналися на брифінгу з головою Городоцької громади Володимиром Ременяком, а також побачили на власні очі відвідавши об'єкти.
Громада вміє залучати позабюджетні кошти
Городок — це місто з понад 800-літньою історією, і за літописними згадками, старший за Львів на цілих 43 роки. На цьому зауважив, насамперед, голова Городоцької громади Володимир Ременяк, знайомлячи журналістів з історією та особливостями міста.
Учасники престуру на зустрічі з головою Городоцької громади Володимиром Ременяком
Володимир Ременяк має досвід управління й у виконавчій гілці влади — раніше, протягом трьох з половиною років, очолював колишній Городоцький район, був депутатом Львівської обласної ради.
Після реформи місцевого самоврядування Городок став центром громади, яка об’єднує 39 населених пунктів —13 старостинських округів, 39,7 тисяч мешканців і займає площу 376 кв. м. Має вигідне географічне і логістичне розташування, що в усі часи відігравало важливу роль у торгових зв’язках. Про цю громаду говорять, як про одну із таких, що непогано дають собі раду в нинішніх умовах і вміють залучати позабюджетні кошти.
З впровадженням децентралізації у Городоцької громади з’явились можливості розв'язувати деякі місцеві проблеми. Завершили у селах довгобуди школи та лікарні. Зосередилися на реалізації проєктів розвитку: 2021-го року з 19 поданих проєктів Громадського бюджету реалізовано 8 проєктів-переможців на суму майже мільйон гривень.
У березні використано 4,5 мільйони гривень на допомогу ЗСУ
Голова Городоцької громади Володимир Ременяк
— Коли розпочалось повномасштабне вторгнення росії в Україну довелося суттєво відкоригувати пріоритети розвитку територіальної громади, — зауважив Володимир Ременяк. — З того часу і до великої української перемоги — у пріоритетах, насамперед, допомога ЗСУ та цивільний захист населення.
За словами очільника громади, дійсність сьогодні переконує, що лише вірити в Збройні сили України вже мало, треба дієво допомагати їм. Бо чим більше зброї, автомобілів, дронів, інших вкрай необхідних речей придбано і передано для українських воїнів — тим більше врятованих життів наших військових, тим менше наробить біди війна.
— Дуже багато потреб у хлопців, які воюють, доводиться допомагати закривати у позабюджетний спосіб, — розповідає Володимир Ременяк. — Та є такі речі, на які скеровуємо і кошти місцевого бюджету. Нам постійно приходять листи з військових частин, де служать наші земляки, вони пишуть що їм потрібно. Закуповуємо спорядження і передаємо на баланс військових частин. Лише протягом березня цього року міська рада двічі виділяла кошти на закупівлю необхідного військовим обладнання. 49 дронів та квадрокоптерів різної модифікації та комплектації закупили й передали військовим. Всього з бюджету на Програму підтримки підрозділів територіальної оборони та ЗСУ у березні було використано 4,5 мільйони гривень.
Дрони для ЗСУ від Городоцької громади
Очільник громади пригадує, що 2022-го року Городоцька громада була дотичною до передачі на лінію фронту близько 30 автомобілів. А за результатами 2023 року увійшла до п'ятірки лідерів України із закупівлі дронів.
Голова громади постійно їздить на Схід, разом з громадською організацією здійснили вже більше десятка виїздів.
Важлива функція громади — допомога ВПО
У громаді також приділяють увагу прихистку внутрішньо переміщених осіб: на базі комунальних установ — у колишніх будівлях школи, амбулаторії та відділенні райлікарні — облаштували три локації тимчасового поселення, розробляють для впровадження нові проєкти для проживання ВПО із залученням інвестицій від держави та міжнародних організацій. За співфінансування з міжнародними партнерами придбано 5 квартир для переселенців.
Бувало, через громаду мігрувало до 3 тисяч біженців. Сьогодні тут офіційно перебуває десь близько 300 вимушено переміщених — це тих, хто користується соціальними послугами.
— Ми готові сьогодні приймати переселенців зі Сходу, де загострюються бойові дії, але не маємо багато вільних місць, щоб поселити велику кількість людей — пояснив голова громади. — І ми готуємо та “просуваємо” проєкти зі створення нових місць для проживання. Наразі в селі Керниця переобладнуємо гуртожиток під житло родин ВПО — це будуть окремі квартири зі зручностями для сімей з дітьми.
В селі Керниця переобладнують гуртожиток під житло родин ВПО
На території громади є кілька своїх бюджетоутворюючих підприємств та релокованих з Харківщини. Вони не тільки сплачують кошти до бюджету, а й дають робочі місця для мешканців громади та переселенців.
Городоцька громада першою створила Раду ВПО, яка займається вирішенням проблем переселенців, допомагає їм інтегруватися в громаду.
Логістичний комплекс та митниця
На території Городоцької громади є унікальний логістичний комплекс “Захід ресурс”. Він займає площу 40 гектарів. Медійники побували там і впевнилися, що комплекс відповідає усім сучасним світовим стандартам як щодо розташування, так і забезпечення ефективного функціонування підрозділів митного органу.
Логістичний комплекс “Захід ресурс”
Як працює у час війни логістичний комплекс журналістам розповів генеральний директор компанії Роман Мазурок. За його словами, тут щомісяця тут розмитнюють близько 14 тисяч автомобілів, які привозять з різних країн світу. Приблизно 4,5 тисячі з них — легкові автомобілі, як нові, так і вживані.
За день через митницю проходять від 300 до 500 вантажівок. Імпортних вантажів набагато більше, ніж експортних.
За день через митницю проходять від 300 до 500 вантажівок
Розмитнення відбувається швидко — здебільшого впродовж чотирьох-шести годин. Затримки іноді бувають, але це в тих випадках, коли виникають якісь питання до вантажу.
Підприємство “Захід ресурс” за результатами роботи 2023 року має понад 1,5 мільйони гривень чистого прибутку, що менше попереднього майже вдвічі. Логістична компанія планує будівництво індустріального парку з багатоквартирними будинками, виробничими приміщеннями, будівлями готелю та дитсадка.
Як додав голова Городоцької громади, у розвиток логістичного комплексу “Захід-ресурс”, з огляду на його географічну близькість до ринку ЄС, також хочуть інвестувати кошти корейці. Як повідомляла пресслужба Держагентства відновлення: Агентство відновлення та розвитку інфраструктури України спільно з Корейською корпорацією водних ресурсів K-water працюватимуть над відбудовою населених пунктів, зруйнованих через російську агресію.
У двох опорних кухнях готують обід для всіх школярів громади
Про це повідомив голова громади під час брифінгу, зазначивши, що того дня у них відбудеться семінар-практикум, де з іншими громадами ділитимуться досвідом, як організувати харчування учнів.
Керівник гуманітарного управління Городоцької міськради Ігор Яскевич
А більш конкретно розповів пізніше керівник гуманітарного управління міської ради Ігор Яскевич. За його словами, у двох школах — №5 у Городку та у Братковицькій — створили опорні кухні. Їх оснастили сучасним енергоощадним, високопродуктивним обладнанням — теплові, електромеханічні і холодильні агрегати надала школам компанія “Фаст Кейтеринг”, яка і стала бізнес-партнером Городоцької громади. Вона ж і готує страви та довозить сніданки та обіди до всіх шкіл.
У двох школах Городоцької громади — №5 у Городку та у Братковицькій — створили опорні кухні
Завдяки такій технології якісним гарячим харчуванням одночасно забезпечують 20 закладів загальної середньої освіти й 11 дошкільних відділень. А вартість обідів у школах громади становить 50 – 55 гривень для школярів та 75 гривень за дворазове харчування у садочках. Понад 1 200 дітей — а це 25 відсотків школярів пільгових категорій отримують безоплатне харчування. У тому числі діти воїнів, які захищають Україну від російських загарбників.
Відновлення городоцького шва
В історико-краєзнавчому музеї Городка медійники побачили унікальні експонати. Від керівниці музею Ганни Кузбит почули історію пошукової роботи та відродження елемента нашої спадщини, спостерігали за магічним процесом вишиття реліктовим городоцьким швом.
Директорка історико-краєзнавчого музею Городка Ганна Кузбит
Техніка вишивки дуже складними городоцькими стібками, кожен з яких має свою назву і глибинний символічний зміст — місячок, півмісячок, вужик драбинка — сьогодні малопоширена. А сто років тому шов використовували у Городку та навколишніх селах для оздоблення рушників, сорочок, запасок та інших елементів національного одягу. Найдавніша сорочка, вишита городоцьким швом і представлена в історико-краєзнавчому музеї Городка, датована 1910 роком.
У музеї зберігаються фрагменти сорочок вишитих городоцьким швом сторічної давнини. Загалом сьогодні тут, за словами Ганни Кузбит, налічують уже 20 унікальних експонатів. Вишиття виконували на хустках, сорочках, зокрема на плечових уставках, комірцях. Не всі вони збереглися в первісному вигляді — разом з одягом. У багатьох випадках вишиття пережило своїх носіїв, тож залишилися лише фрагменти з городоцьким швом.
В історико-краєзнавчому музеї Городка зберігаються старовинні сорочки вишиті городоцьким швом
З огляду на унікальність городоцького шва, його планують подавати на внесення до списку нематеріальної культурної спадщини.
Ганна Кузбит розповіла, що городоцький шов стібок за стібком відроджують як місцеві майстрині, так і нетутешні поціновувачі унікальних старовинних технік вишивання. За підтримки Українського культурного фонду у музеї було організовано вісім майстеркласів з городоцького шва, які провела Галина Рожак.
Майстеркласи з городоцького шва проводить Галина Рожак
Вона переконує, що Городоцький шов став модним і вже вийшов далеко за межі Городка. Ним вишивають майстрині у у Львові, Броварах Київської області.
А наразі, за словами Ганни Кузбіт, місцеві майстрині вишивають городоцьким швом рушник для голови Городоцької громади. На рушнику із закодованими символами голова міськради на Львівщині присягатиме громаді. Сподіваються, що така присяга, матиме особливу вагу.
***
Пишаються в Городоцькій громаді і своїми людьми та їх справами.
Про них ми писали ТУТ:
Авторка Любов РУДЯ
Світлини авторки та колег-журналістів, учасників престуру
