У рамках дослідження з вивчення потреб людей, які постраждали внаслідок війни: “Громада окупована, місцева влада релокована: чи можна за таких умов жителям Сірогозщини отримати адміністративні послуги?” редакція сайту Нижні Сірогози.City провела опитування за допомогою Google Forms 101 респондента серед трьох категорій населення: серед дорослих непереміщених осіб, які проживають в Україні (НПО), зовнішньо переміщених осіб (ЗПО), які вимушено покинули Україну через війну та внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Питання стосувалися можливості отримання публічних послуг: соціальних, освітніх, медичних, юридичних, пенсійних, відновлення втрачених документів. Також було зібрано інформацію стосовно того, які проблеми виникали при зверненнях до органів влади щодо оформлення послуг.
Для того, щоб скласти “портрет” опитуваних, було зібрано загальну інформацію, що стосувалася, віку, освіти і матеріального становища респондентів.
На запитання: “Чи знаєте ви про можливість отримання публічних послуг онлайн?” ствердно відповіли 71,3% учасників анкетування, “ні” — 22,8%, “частково” — 5,9%.
Респонденти надали відповідь на запитання, які стосувалися того, за якими послугами вони зверталися до органів влади після виїзду з окупації.
Так, за соціальними виплатами, що стосувалися отримання матеріальної допомоги звернулося — 47,5% осіб, за медичними послугами — 30,7%, за юридичними консультаціями — 24,8%, за освітніми послугами — 19,8%, за пенсійними послугами — 19,8%, за оформленням документів (паспорт, свідоцтво про народження, реєстрація тощо) — 10,9%.
59,4% опитуваних стикнулися з з труднощами при отриманні послуг, 32,7% отримали послуги без проблем, 7% взагалі не вдалося їх отримати, а 0,9% навіть не намагалися отримати послуги.
Респонденти перелічили труднощі, з якими їм довелося стикнутися при отриманні публічних послуг. У 47,5% осіб виникли проблеми з оформленням документів. На відсутність інформації про наявні послуги вказують — 34,7% осіб, відсутність доступу до потрібних служб — 21,8%, проблеми з комунікацією з представниками влади — 10,9% опитуваних.
Також при відповіді на дане питання респонденти залишили коментарі, які стосувалися якості освітніх і медичних послуг: “освітні послуги доступні для ВПО”; “нормальний доступ до медицини”; “сімейний лікар завжди на зв’язку”.
Якість надання публічних послуг учасники анкетування оцінили як “добру” — 56,4%, “задовільну” — 36,6%, “дуже добру” — 4%, “незадовільну” — 3%, “дуже погану” — 1%.
Швидкістю реагування місцевої влади на запити респондентів частково задоволені — 60,4% осіб, повністю задоволені — 30,7%, незадоволені — 7%, не зверталися із запитами — 1,9%.
Знають, як зв'язатися з релокованою місцевою владою, — 51,5% учасників анкетування, частково володіють цією інформацією — 45,5%, не знають як зв’язатися з органами влади — 3%.
Під час опитування респонденти відповіли на запитання стосовно того, які канали комунікації з релокованою владою є для них є найзручнішими.
Обрали варіант месенджери (Viber, WhatsApp тощо) — 62,4% осіб, телефонний зв'язок — 46,5%, соціальні мережі — 26,7%, спеціальні онлайн-платформи для звернень — 22,8%, особистий візит до представника влади — 11,9%, електронну пошту — 6,9%, інше — 1%.
53,5% респондентів вважають, що місцева влада лише частково інформує про доступні послуги та підтримку, 32,7% вказують, що представники органів влади надають повну інформацію з даного питання, тоді як 10,9% вважають, що місцева влада взагалі цього не робить. Важко відповісти на це запитання — 2,9% осіб.
Потребують додаткової інформації або підтримки щодо отримання публічних послуг 68,3% осіб. Не потрібна підтримка — 20,8%. Не впевнені, що потребують підтримки — 10,9%.
Під час дослідження було складено соціальний портрет респондентів, щоб сформувати уявлення про склад аудиторії, її стать, вік, освіту, соціальний портрет, матеріально-фінансовий стан, мотивацію.
В опитуванні взяли участь 67,3% жінок та 32,7% чоловіків.
Щодо вікової категорії учасників опитування — їх умовно розділили на п’ять груп: 50-59 років — 27,7%, 30-39 років — 21,8%, 60+ років — 20,8%, 40-49 років — 18,8%, 18-29 років — 10,9%.
Із загальної кількості респондентів мають середню спеціальну освіту — 49,5% респондентів, вищу або незакінчену вищу — 37,6%, загальну середню — 11,9%, незакінчену середню — 1%.
Щодо матеріального становища, то більшість опитуваних вказали, що доходів, які вони отримують вистачає на харчування та на придбання необхідних недорогих речей — 56,4%; у цілому на життя вистачає, але на придбання речей тривалого вжитку, таких як меблі, холодильник, телевізор, уже не вистачає коштів — 23,8%; ледве зводять кінці з кінцями, грошей не вистачає навіть на необхідні продукти — 16,8%; важко відповісти на це питання — 2% респондентів; фінансово можуть собі дозволити придбати практично все, що хочуть — 1%; а ось таких, хто живе забезпечено, але зробити деякі значні покупки поки що не в змозі через брак коштів (купити квартиру, автомобіль тощо) — серед опитуваних не знайшлося.
Стосовно працевлаштування, то у 51,5% осіб, які взяли участь в анкетуванні є робота. Не працюють за віком або за станом здоров’я — 29,7%. Не працюють з інших причин — 18,8%.
Опитування з вивчення потреб людей, які постраждали внаслідок війни: “Громада окупована, місцева влада релокована: чи можна за таких умов жителям Сірогозщини отримати адміністративні послуги?” провели у жовтні 2024 року серед мешканців Нижньосірогозько громади віком від 18 до 60+ років, які перебувають на території тимчасово окупованої громади та евакуювалися в інші регіони України і за кордон.
В ході дослідження зібрано спектр проблем, з яких мешканці громади потребують консультування та роз’яснень.
Проєкт реалізується за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network
