Пропонуємо перенестися на північ України – до міста Любеч. Вже в Х столітті Любеч був одним з важливих опорних пунктів відомого шляху «із варяг у греки» і знаходився в одному історичному ряду з такими містами, як Київ, Чернігів, Переяслав і Полоцьк.
Любечани чи не найбільше пишаються тим, що у їхньому місті в 983 році народився святий Антоній, — в миру Антипа, — засновник чернецтва на Русі.
З дитячих літ він сторонився людей, любив самотність. Тож залишивши рідних викопав поблизу Любеча печеру, в якій почав жити.
Трохи згодом Антипа здійснив паломництво до Палестини, а на зворотньому шляху побував на Святій горі Афон. Тут він прийняв чернечий постриг і отримав християнське ім’я Антоній.
Повернувшись на Русь Антипа-Антоній став засновувати перші монастирі на Буковині, в Києві і на Чернігівщині. Саме він приніс до Києва медичні знання, ліки, медичну літературу, організував першу медичну допомогу.
Опісля, у 1013 році, Антоній поселяється в Києві на Берестовій горі і засновує монастир — Києво-Печерську лавру. Однак змушений тікати з Києва до Чернігова, бо засудив клятвопорушення великого київського князя Ізяслава Ярославича. Було тоді Антонію вже 86 років...
Останні роки свого життя чернець провів у печерному монастирі в Любечі. Тут він заснував храм, який проіснував до 1786 року і був закритий за наказом імператриці Катерини II.
Про історію життя святого Антонія розповідає місцевий священик
У 1072 році Антоній повернувся до Києва і вже наступного року помер… Свій життєвий шлях закінчив в одному зі скитів Києво-Печерського монастиря. Святі мощі преподобного Антонія не віднайдені. Він канонізований православною церквою як преподобний на межі 13–14 століть.
Варто нагадати, що з ім'ям святого Антонія пов'язують три печерних комплекси: на Берестовій горі — Києво-Печерську лавру, Іллінський монастир на Болдиних горах у Чернігові, Антонієві печери у Любечі. За легендою ці печерні комплекси нібито ще й були з'єднані між собою підземними ходами.
Сьогодні ж розповімо про Антонієві печери у Любечі. Їх збереглося дві: Дальня і Ближня. Дальня печера збережена краще до наших днів, тут легко уявити побут святого. А от Ближню печеру, що розташована практично в центрі Любеча, нещодавно почали реставрувати. Хоча більшість печерних ходів засипано, але навіть ті невеликі приміщення, які доступні нам сьогодні, вражають.
Дорога до Дальньої Антонієвої печери
До речі, в Антонієвих печерах утримується постійна температура і взимку, і влітку — 10 градусів тепла. Такий мікроклімат зберігається завдяки лесовим ґрунтам.
Вхід до Дальньої Антонієвої печери
Приблизно в рівній віддаленості від обох печер знаходиться джерело святої води. Колись давно на цьому місці була криниця, збудована родиною Милорадовичів. Нещодавно місцева влада встановила тут ще й альтанку.
Поряд з криницею — невелике озеро. За повір’ям в його водах омивався сам преподобний Антоній Печерський.
У 1967 році Антонієві печери увійшли до складу Чернігівського державного архітектурно-історичного заповідника, а з 1968 року їх частково відкрили для відвідувачів як музей.
Вхід до Ближньої Антонієвої печери
Віднедавна місцеві екскурсоводи пропонують туристам особисто поспілкуватися з Антонієм Печерським. Для цього потрібно тричі постукати в двері Ближньої печери і погукати: “Антипа, відчини”. І до вас вийде чернець Антоній (артист з місцевого Будинку культури), який розкаже про своє життя та подвижництво і відповість на запитання.
В Любечі біля Ближніх печер туристів зустрічає святий Антоній
Щороку 23 липня в Любечі проводиться Божественна літургія на честь Антонія Печерського. Збирається багато місцевих жителів, людей з інших міст, а також представники духовенства. Хода слідує до Дальньої печери. Тут діє підземний храм XI століття, який православна церква використовує для богослужінь.