Вже майже 70 років, як в Степненській школі організовано підвіз учнів до місця навчання з сіл Дальнє, Братське, Заповітне та Степне-1. Про те, як нині, в умовах карантину, діти добираються до навчального закладу у фоторепортажі Нижні Сірогози.City
Дезінфекція, а потім — в рейс!
В умовах карантину степненський шкільний автобус виходить в рейс за новими правилами. Їх встановило Міністерство охорони здоров’я. Зокрема, перед поїздкою та після — транспорт дезінфікують, водій працює у масці, а кількість дітей не перевищує кількості місць в автобусі.
Олександр Мельниченко вже 16 років підвозить школярів до Степненського навчального закладу. Нині двадцять сім дітей він забирає з чотирьох сіл — Заповітне, Братське, Степне-1 та Дальнє і щодня перевозить їх до Степненської школи. Також чотирьох десятикласників везе на навчання до Нижньоторгаївського ліцею.
Водій шкільного автобуса Олександр Мельниченко
— Через пандемію COVID-19 окрім того, що салон автобуса перед тим, як транспортний засіб поставити в гараж ретельно прибираю, тепер ще й обов’язково його дезінфікую. Зазвичай допомагає з цим впоратися черговий технічний працівник школи, — розповідає водій. — Також після ранкового рейсу протираю антисептичними засобами поручні, ручки й сидіння в автобусі. Думаю, що це не зайве.
— Дезінфікуючими і миючими засобами, які відповідають санітарним нормам наша школа забезпечена в повному обсязі. Їх придбано за кошти Степненської сільської ради та Нижньосірогозького сектора освіти, — розповідає директорка Степненськї школи-філії Надія Саніна. — Тож всі санітарно-карантинні заходи ми виконуємо відповідно до визначених норм.
Дорога до школи повинна бути безпечною
Учнів під час поїздки супроводжує вчитель Вадим Донець
Учитель фізичної культури Вадим Донець супроводжує дітей в автобусі дорогою до школи, і додому. Він першим щоранку заходить до салону й після уроків останнім виходить з автобуса.
Зі шкільного подвір’я під час навчального процесу автобус виїздить о 6:30.
Степненський шкільний автобус виходить в рейс о 6:30
Спочатку їде в село Заповітне. Там на жовтий шкільний автобус вже чекає семеро учнів.
Із Заповітного на навчання в Степне їдуть 8 учнів
Директорка школи-філії інформує, що всіх батьків попередили, що перед тим, як відправити дитину до школи, вони мають виміряти їй температуру. Якщо дитина погано почувається — то залишити її вдома. Це так би мовити запобіжні заходи, аби убезпечити інших школярів, які також їдуть у транспорті. З цього питання відповідну роз’яснювальну роботу класні керівники провели з усіма учнями.
— У зв’язку з епідемією коронавірусу додатковий обов’язок супроводжуючого вчителя — стежити за тим, щоб діти дотримувались карантинних обмежень, зокрема, носили маски та використовували антисептик, — розповідає Вадим Донець. — Тому на кожній зупинці, перш ніж діти зайдуть до салону, я запитую в них про самопочуття і нагадую щоб всі одягли захисні маски.
Вже в автобусі вчитель перевіряє, щоб учні сіли на свої місця і пристібнулися пасками безпеки. Тільки тоді дає команду водієві, що можна рушати.
В шкільному автобусі потрібно перебувати в захисній масці
Як і в класі, в автобусі у кожного школяра також є своє місце
Під час руху діти пристібнуті пасками безпеки
Наступна зупинка в селі Братське. В автобус сідають вісім учнів та директорка школи і двоє вчителів, які живуть в цьому селі. Супроводжуючий слідкує, аби всі, хто заходить у салон автобуса були в масках і сіли на свої місця. Після чого автобус прямує до Степного-1, де на нього чекає ще восьмеро школярів.
З Братського до Степненської школи-філії їде 7 учнів та троє педагогів
Близько 7:20 шкільний автобус приїздить до Степненської школи. Старші школярі йдуть до головної будівлі, а молодші — в свій навчальний корпус.
В першому корпусі навчаються старшокласники
До школи учні заходять з дотриманням карантинних вимог
Кожну групу дітей зустрічає черговий вчитель. Він проводить температурний скринінг і заносить відомості у реєстраційний журнал.
Дітвора дезінфікує руки і прямує до класів. До початку першого уроку (8:00) ще є майже півгодини вільного часу, тож можна поспілкуватися з друзями.
Температуру учням вимірює вчителька англійської мови Оксана Комарницька
Дезінфекція рук при вході до школи обов’язкова
Степненська школа забезпечена дезінфікуючими засобами в повному обсязі
Тим часом шкільний автобус їде на Дальнє. Адже ще шестеро школярів з цього села мають вчасно встигнути на уроки.
Після того, як всіх учнів із Заповітного, Братського, Степного-1 та Дальнього привезли на навчання до Степненської школи, в автобус сідають (о 7:50) четверо десятикласників, які їдуть на уроки до Нижньоторгаївського ліцею. Там навчальний процес починається о 8:30.
Зауважимо, що це графік руху автобусу за хорошої погоди, коли дороги не засипало снігом або не розвезло після дощу.
Чергування — справа добровільна
Всього в Степненській школі зараз навчається 65 учнів. З них 27 дітей підвозять з чотирьох сіл. Для школярів, які приїхали з цих населених пунктів, організоване безкоштовне харчування — гарячі обіди.
Також зважаючи на те, що уроки в молодших і старших класах закінчуються в різний час, педагоги Степненської школи прийняли рішення організувати чергування, щоб не залишати без учительського нагляду молодших школярів.
Директорка Степненської школи-філії Надія Саніна
— Так як діти з Заповітного, Братського і Степного-1 приїздять до школи за 30-40 хвилин до початку першого уроку, малечу зустрічає черговий вчитель. Він знаходиться з дітьми до початку уроків, — інформує директорка школи. — Після уроків черговий знову забирає цих діток і під його наглядом вони чекають на автобус. Адже в молодшій школі уроки закінчуються о 12 годині, а в старшокласників о 15:05 (у понеділок, вівторок та середу) та о 13:40 (в четвер і п’ятницю).
До початку першого уроку залишилося 20 хвилин
Директорка розповіла, що, на жаль, в школі немає групи продовженого дня, тож на засіданні педагогічного колективу Степненської школи вчителі домовилися, що вони безкоштовно, згідно графіка, зустрічатимуть молодших школярів які приїздять з інших сіл. Під наглядом педагогів діти перебуватимуть до початку навчального процесу.
— Чергують у нас три вчителя молодших класів, педагог організатор і бібліотекар, — додала директорка. — Адже залишати дітей без нагляду не можна. Ми відповідаємо перед батьками за їх життя і здоров’я.
Коли погода вносить корективи в навчальний процес
Є ще одна проблема пов’язана з підвозом дітей до Степненського навчального закладу. Виникає вона періодично і залежить від погодних умов, які впливають на стан доріг.
Справа в тому, що до трьох населених пунктів з яких підвозять дітей на навчання — Заповітного, Братського, Степного-1 — дороги асфальтовані, а до села Дальнє — насипна жовтощебенева дорога протяжністю 8,8 кілометра.
Учитель перевіряє, щоб діти не забули свої речі в автобусі
За хорошої погоди з Степного до Дальнього автобус приїздить за 15 хвилин. Стільки ж часу потрібно на зворотній шлях. В негоду — шкільний автобус долає цю ділянку дороги за 40 хвилин в одному напрямку, адже вона стає не проїзною. Однак бувають дні, коли автобус взагалі не може доїхати до Дальнього. Саме така ситуація склалася з підвозом дітей цього тижня.
Водій шкільного автобуса Олександр Мельниченко показує, якою стала дорога до Заповітного після дощу
— Зимова відлига і пожвавлення руху багатотонажних автівок, які зараз везуть хімдобрива на агропідприємство, що базується в Дальньому, перетворили дорогу на суцільне місиво. Проїхати нею практично неможливо, — розповідає водій шкільного автобуса Олександр Мельниченко. — Та й новий шкільний автобус марки ATAMAN, який ми отримали в 2019 році, абсолютно не пристосований до експлуатації насипними дорогами. Наш старенький “Богдан” краще справлявся з цим проблемами, і міг вигребтися самостійно з баюр. А новий автобус задовгий та занизький, і це впливає на його прохідність. Хоча щодо комфортабельності та зручності зауважу, що ATAMAN ні в яке порівняння не йде з нашим стареньким автобусом. В салоні тепло, усі без винятку сидіння оснащені ременями безпеки, ті, що розташовані над проходами — підлокітниками, під кожним сидінням — лоток для ранців, у салоні є сигнальна кнопка для звернення до водія, мікрофон тощо. Та жаль, дороги в сільській місцевості йому не по зубах.
— Ось і цього тижня погода зіпсувалася і ми не змогли організувати підвіз дітей з Дальнього до школи, — розповідає директорка Степненської школи-філії Надія Саніна. — Для цих діток ми продовжили дистанційне навчання, щоб вони не відстали від своїх однокласників.
Таких непроїзних ділянок на автошляху Степне — Дальнє кілька
Зауважимо, що проблема стану доріг і організація підвозу дітей до навчальних закладів — це не лише проблема окремо взятої Степненської школи та Нижньосірогозької громади. Це типова проблема для багатьох сільських населених пунктів, де організовано підвіз дітей до місця навчання. Адже автобусами навчальні заклади забезпечили, а ось стан доріг у більшості випадків незадовільний.
Чому на підвозі 70 років?
Розставляємо всі крапки над “І” та пояснюємо, чому в Степненській школі вже майже 70 років підвозять учнів до школи.
В 1953 році радгосп “Степовий” побудував школу десятирічку в якій навчалися діти з п’яти населених пунктів — сіл Степне, Степне-1, Дальнє, Братське і Заповітне.
Тож для школярів трьох сіл — Дальнє, Братське і Заповітне, як більш віддалених, організували підвіз до місця навчання. До 70-х років учні увесь навчальний тиждень проживали в шкільному інтернаті. Їх розвозили по домівках у суботу після уроків, а привозили на навчання в понеділок уранці перед уроками.
Перші роки, як організували підвіз, школярів возили трактором в причіпній будці. Лише вже коли радгосп “Степовий” розбагатів і придбав автобус, дітей на навчання почали возити в комфортних умовах.
Однак освітня галузь ніколи на місці не стояла, в процесі реформування Степненський інтернат припинив своє існування, а для школярів організували щоденний підвіз до місця навчання.
Довідково
Відповідальними за підвезення учнів є органи місцевого самоврядування. Вони ж забезпечують закупівлю транспорту, складають маршрути та вирішують інші організаційні питання. Норма про підвезення учнів і педагогічних працівників закріплена у низці законодавчих актів, зокрема у законах “Про освіту” та “Про повну загальну середню освіту”.
