Нижньосірогозець Микола Дєєв ще у 2014 році написав твір “Гімн Сірогозького краю”. Можливо нині потрібно покласти його на музику, щоб Сірогозщина мала свою урочисту пісню, яка прославляє рідний край.
В січні 2014 року Нижньосірогозька районна рада оголосила творчий конкурс на створення Гімну Нижньосірогозького району, адже на сьогодні є лише пісня пісенна ода Нижнім Сірогозам пісня “Нижні мої Сірогози квітка моя степова”. Вона вже давно стала гімном Нижніх Сірогоз, а ось район, який мав свій герб і прапор, залишався без гімну.
На конкурс була подано небагато робіт. Але з якоїсь причини його не завершили. Тож всі творчі доробки, які надійшли на розгляд комісії поклали на полицю.
Однак в одній з публікацій на сайті Нижні Сірогози.City, місцевий краєзнавець Микола Дєєв згадав про те, як він подавав роботу на цей конкурс, а також опублікував і віршований твір “Гімн Сірогозького краю”.
“Ще в січні 2014 року районна рада оголосила конкурс на створення гімну Нижньосірогозького району. Я запропонував свій варіант твору, замінивши слово “район” на “край”, мотивуючи тим, що райони можуть змінюватись, а Сірогозщина, на мій погляд, вічна”, — написав Микола Якович.
Гімн Сірогозького краю
1-й куплет:
Сірогозький рідний краю —
Верби та тополі.
Радо сонце зустрічають
Хлібороби в полі.
В світі більшого простору
Ніж в степу немає,
Золотий пшеничний колос
Вітерець гойдає.
Приспів:
Хай славиться завжди земля сірогозька,
Заможно і радісно люди живуть,
Хай доля всміхається їм хліборобська
І зоряним шляхом до щастя ідуть.
2-й куплет:
Земля рідна розсипає
Щедрі скарби всюди,
Та найбільшим скарбом краю
Є трудящі люди.
Нашій рідній батьківщині
Вклонимось низенько,
Сірогози — це частина
України — неньки.
Приспів:
Хай славиться завжди земля сірогозька,
Заможно і радісно люди живуть,
Хай доля всміхається їм хліборобська
І зоряним шляхом до щастя ідуть.
Микола Дєєв маючи багатий життєвий досвід, завбачливо уник в тексті слова “район”, розуміючи, що з плином часу можуть відбуватися зміни в адміністративно-територіальному устрої України. А ось Сірогозький край на його думку — поняття вічне.
На жаль 3 червня 2023 року Микола Якович Дєєв відійшов у Засвіти. Він любив рідну Сірогозщину, досліджував природу рідного краю, писав краєзнавчі і віршовані твори.
За життя Миколи Яковича вийшли з друку дві збірки його творів — “Степ” і “Земля родная”.
“Степ” — поема про рідний степовий край, його природу і природні явища, про його людей — хліборобів і творців духовних цінностей, про його минуле і теперішнє, про любов, про велику трагедію 20 століття — війну 1941 – 1945 років. Це справжня енциклопедія природи Сірогозщини. Автор не просто знавець степу, він людина закохана в степ, яка відчуває зміни його настрою і вміло передає це читачам. Читаючи поему, ми вирушаємо в путь невтомного мандрівника, підіймаємось разом на високе узгір'я, щоб насолоджуватися красою людського буття.
“Земля родная” — збірка поезій присвячена 200-річчю заснування Нижніх Сірогоз. Це книга про малу Батьківщину автора. Про історію і природу рідного краю, його жителях, які знають справжню ціну хліба.
Останні роки Микола Дєєв писав краєзнавчі нариси та статті-дослідження на краєзнавчу тематику. Чимало з них можна прочитати на сайті Нижні Сірогози.City.
Ось деякі з них:
Вісімнадцять температурних рекордів Сірогозщини за неповних 9 місяців 2020 року
Зима Сірогозька: температурні максимуми і мінімуми за останні 80 років
Край мій Сірогозький: в масштабах України — крихітка, що в 500 разів менша її території
Календарна сірогозька весна та її “примхи”: температурні аномалії, пилові бурі, повені
Літній сезон Сірогозщини: температурні рекорди і погодні аномалії
Осінь сірогозька: температурні максимуми і мінімуми, погодні аномалії
Без температурних коливань, вологий і з погодними аномаліями: підсумки 2021 метеороку на Сірогозщині
