Вперше з часу аварії на Чорнобильській атомній електростанції її саркофаг зазнав удару — російський дрон “Shahed” влучив у купол Нового безпечного конфайнменту. Виникла пожежа, яку вдалося локалізувати, але цілісність укриття порушена, воно не було розраховане на військові удари. Чи є загроза витоку радіації — аналізують експерти, тоді як світова спільнота шокована безпрецедентним актом ядерного тероризму.
Що відомо про атаку безпілотника на ЧАЕС
В перший день повномасштабного російського вторгнення, — 24 лютого 2022 року, Чорнобильську АЕС окупували війська Російської Федерації. Більше місяця росіяни “господарювали” на ЧАЕС з порушення правил радіаційної безпеки, незважаючи, що це може призвести до світової трагедії.
Тому несподіваний удар безпілотником по куполу ЧАЕС у ніч 14 лютого 2025 року, о 01 годині 59 хвилин, став черговим свідченням терористичної загрози з боку Росії.
Місце влучання дрона в захисну арку над енергоблоком ЧАЕС, 14.02.2025. Фото: ДСНС України
Дрон, оснащений фугасною бойовою частиною, летів на висоті 85 метрів, що дозволило йому уникнути виявлення радарами. Відповідно, це був цілеспрямований удар по саркофагу Чорнобильської АЕС, а не якась випадковість.
Ударний дрон пробив захисну арку над енергоблоком ЧАЕС, 14.02.2025. Фото ДСНС України
Внаслідок удару безпілотника було пошкоджено зовнішню та внутрішню оболонку (обшивку) арки Нового безпечного конфайнменту об’єкта “Укриття”. Удар припав на приміщення технологічного обладнання системи основних кранів, яке в дистанційному режимі забезпечує функціонування конфайнменту. Також виявлено локальне загоряння зовнішньої й внутрішньої обшивок арки.
Пошкодження обшивки арки Нового безпечного конфайнменту об’єкта “Укриття”, 14.02.2025. Фото: t.me/ermaka
“Це укриття Україна будувала разом з іншими країнами Європи та світу, разом з Америкою — з усіма, хто хоче справжньої безпеки для людей. Єдина держава у світі, яка може атакувати такі обʼєкти, окуповувати територію атомних станцій та вести бойові дії, взагалі не рахуючись із наслідками, — це сьогоднішня Росія. І це терористична загроза всьому світові”, — заявив Президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі
Наслідки удару по ЧАЕС: триває моніторинг
На місце події в оперативному порядку прибули сили пожежних підрозділів ДСНС та персонал Державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська атомна електростанція”. Осередки відкритого вогню ліквідували на площі близько 40 квадратних метрів. Проте, протягом дня ще спостерігалося незначне задимлення зовнішньої оболонки арки конфайнменту. Через те, що утворився отвір в обшивці, порушено умови та межі безпечної експлуатації, які встановлено Технологічним регламентом експлуатації Нового безпечного конфайнменту та об’єкту “Укриття”.
Удар припав на приміщення технологічного обладнання системи основних кранів “Укриття” ЧАЕС, 14.02.2025. Фото: ДСНС України
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко у своєму офіційному Telegram-каналі повідомив, що усі необхідні екстрені служби були задіяні до ліквідації наслідків удару російського дрону по ЧАЕС. Ситуація контрольована, а постраждалих осіб немає.
На місці події працювали сили та засоби підрозділів Державної служби з надзвичайних ситуацій у складі 65 чоловік особового складу та 17 одиниць техніки, а також 15 осіб — працівники Чорнобильської АЕС, Служби безпеки України, нацгвардійці та поліцейські.
Рівень радіації постійно заміряють фахівці ДСНС, 14.02.2025. Фото: ДСНС України
Фахівці ДСНС проводять постійні заміри. Інформацію про наслідки російського удару та оперативну ситуацію на ЧАЕС передано до Координаційного центру реагування на надзвичайні ситуації Євросоюзу в системі механізму цивільного захисту.
На Державному спеціалізоване підприємство “Чорнобильська атомна електростанція” створено оперативний штаб на чолі з головою Державного агентства України з управління зоною відчуження Григорієм Іщенком.
Радіаційний фон: інформація від ДСНС
Наразі немає даних про перевищення нормальних показників через влучання дрона в укриття четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції. Радіаційний фон у нормі — на проммайданчику ЧАЕС зафіксовано 0,57 мкЗв/год, що не перевищує допустимих значень — про це повідомила речниця Державної служби з надзвичайних ситуацій Світлана Водолага.
Світлана Водолага, речниця Державної служби з надзвичайних ситуацій. Скриншот: 24-й канал
Вона розповіла, що в Україні діє система моніторингу радіаційного фону зі 153 автоматизовними приладами, 40 із яких розташовані в зоні відчуження. Дані з них надходять Центру прогнозування радіаційних аварій Гідромедцентру та МАГАТЕ, тож, “навіть якби хтось хотів приховати якісь цифри, це не вдасться”.
“Внаслідок цієї атаки було кілька ушкоджень у самому укритті, але їхні масштаби і чи вплинуть вони на радіаційний фон — це вже будуть говорити спеціалісти, які будуть працювати на місці. Наразі ми можемо говорити, що відкритий вогонь, який виник внаслідок атаки, рятувальники загасили. Зараз залишилося тління в одному осередку, над ліквідацією якого працюють рятувальники”, — розповіла Світлана Водолага.
Речниця додала, що рятувальники отримали повідомлення про влучання о 2:08. На місце прибули перші підрозділи, які чергують на самій АЕС та в пожежній частині в місті Чорнобиль. Також долучилися рятувальники з Київської області та Києва, в тому числі верхолази, які прибирають ушкоджені конструкції.
Тривають дослідження міжоболонкового простору Нового безпечного конфайменту. Фото: Yan Dobronosov
“Туди були направленні піротехнічні підрозділи, тому що на місці виявили бойову частини. Треба було працювати піротехнікам, щоб забезпечити безпеку самих рятувальників, які ліквідовували пожежу”, — сказала вона.
СБУ ідентифікувала безпілотник
Уламки російських безпілотників, що атакували ЧАЕС, 12.02.2025. Фото: СБУ
Пресслужба СБУ повідомила, що всередині та поблизу укриття знайшли уламки корпуса російського безпілотника з бойовою частиною та серійним номером.
Нині слідчі Служби безпеки України відкрили кримінальне провадження за фактом атаки російського безпілотника по укриттю четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції.
Уламки російських безпілотників, що атакували ЧАЕС, 12.02.2025. Фото: СБУ
За даними слідства, це “Герань-2” типу “Shahed”. СБУ вважає, що безпілотник спорядили фугасною бойовою частиною — для максимального вогневого ураження.
Уламки російських безпілотників, що атакували ЧАЕС, 12.02.2025. Фото: СБУ
Що відомо про дрони Shahed
“Герань-2” — російська назва іранського дрону “Shahed-136”. Це так званий дрон-камікадзе — баражуючий, тобто курсуючий боєприпас. Він призначений для ураження цілей на дальній відстані. Наводиться дрон на стаціонарну ціль за супутниковими координатами. Запускається з пускової платформи, має двигун, за допомогою якого набирає швидкість та висоту. Ціль вражає боєголовка в носовій частині дрона.
Ударний безпілотник “Shahed-136”. Фото: стопкадр з відео Iran's Military Achievements Media/Twitter Daily World 24
Характеристики “Shahed-136”:
— дальність польоту — до 2500 км;
— вага — 200 кг;
— довжина — 3,5 метри;
— розмах крил — 2,5 метри;
— боєголовка — в носовій частині;
— запуск — зі спеціальної платформи.
Це дрон, який за заданими координатами летить до цілі, влучає в неї та вибухає. Він може бути “заточений” на об'єкти критичної інфраструктури, атомні станції, навіть вражати ППО та HIMARS.
Проти “Shahed-136” зенітні ракети ППО не надто ефективні, тому, що безпілотний апарат летить надто низько.
Чому такий удар дуже небезпечний: експертна думка
Саймон Еванс, колишній голова “Чорнобильського фонду “Укриття” Європейського банку реконструкції та розвитку. Фото: radiosvoboda.org
Колишній голова фонду “Чорнобильського фонду “Укриття” Європейського банку реконструкції та розвитку Саймон Еванс заявив, що зовнішні удари, в тому числі безпілотниками, потенційно можуть призвести до серйозних пошкоджень нового купола ЧАЕС і витоку радіації.
“Новий безпечний конфайнмент об’єкта “Укриття” був розроблений таким чином, щоб бути дуже надійним для таких подій як екстремальні погодні умови, але він не витримає ракетного удару. Він призначений для зберігання залишків старого зруйнованого реактора та забезпечення можливості довгострокового виведення з експлуатації, але не для захисту від зовнішніх атак”, — повідомив Саймон Еванс.
Олег Коріков, голова Державної інспекції ядерного регулювання України. Фото: Фейсбук-сторінка Держатомрегулювання
Голова Державної інспекції ядерного регулювання України Олег Коріков зазначив, що унаслідок удару дроном фактично втратило цілісність укриття над четвертим енергоблоком Чорнобильської атомної станції. Експлуатація цього об’єкта в межах регламенту неможлива.
“Свого часу був побудований об’єкт “Укриття” — це бетонна споруда навколо зруйнованого енергоблоку №4. А згодом побудували новий сучасний конфайнмент, який накрив собою об’єкт укриття. Таким чином, подія, що сталася, тобто поява отвору внаслідок удару, з погляду збільшення радіаційного викиду на навколишнє середовище, впливу не має. Але Україні тепер доведеться відновлювати цілісність цієї споруди, щоб перейти до подальшої стадії реалізації проєкту з підвищення безпеки зруйнованого четвертого енергоблоку”, — розповів Олег Коріков.
Герман Галущенко, Міністр енергетики України. Фото: mev.gov.ua
Міністр енергетики України Герман Галущенко порівняв атаку на Чорнобильську станцію із захопленням Запорізької АЕС у березні 2022 року, коли росіяни обстріляли об’єкт із важкого озброєння.
“Але ж увесь світ будував укриття на ЧАЕС, понад 45 країн брали участь у будівництві для того, щоб убезпечити всіх від наслідків ядерної аварії. І сьогодні — цей удар, метою якого було знищення укриття на ЧАЕС. Мені здається, що це така дуже показова відповідь росіян на всі ініціативи у сфері ядерної та радіаційної безпеки у світі. І реакція має бути негайною і дуже жорсткою”, — зазначив Герман Галущенко.
Також у МАГАТЕ прокоментували удар російського дрона по укриттю Чорнобильської атомної електростанції у ніч проти 14 лютого.
“Наразі немає жодних ознак прориву внутрішньої захисної оболонки укриття. Рівень радіації всередині та зовні залишається нормальним та стабільним. Про загиблих не повідомляється. МАГАТЕ продовжує стежити за ситуацією”, — йдеться у заяві Міжнародного агентства з атомної енергії.
Рафаель Гроссі, Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії. Фото: Telegram-канал Денис Шмигаль
Очільник МАГАТЕ Рафаель Гроссі сказав, що інцидент у Чорнобилі та нещодавнє посилення військової активності навколо Запорізької АЕС підкреслюють постійні ризики для ядерної безпеки.
“Немає місця для самозаспокоєння, і МАГАТЕ залишається у стані підвищеної готовності”, — сказав він.
Допис Міжнародного агентства з атомної енергії про обстріл ЧАЕС, 14.02.2025. Скриншот
Що таке укриття ЧАЕС?
Пожежа на Чорнобильській атомній електростанції станції сталася 26 квітня 1986 року. За кілька місяців після цієї найбільшої техногенної катастрофи ХХ століття над четвертим реактором станції збудували об'єкт “Укриття”, який з часом почали називати “Саркофаг”. Планувалося, що він слугуватиме 30 років.
Але швидко виявилося, що навіть “Саркофаг”, побудований із сотень тисяч тонн бетоносуміші і металоконструкцій, не є повністю герметичним та вкривається щілинами і шпаринами, загальна площа яких з часом сягнула понад тисячі квадратних метрів.
Тому 2007 року після тривалих переговорів із європейськими партнерами уряд України, Європейський банк реконструкції та розвитку, а також консорціум французьких компаній “Новарка” підписали угоду про будівництво нового укриття.
Будувати його почали 2012 року після завершення підготовчих робіт. Майданчик був розташований на безпечній відстані він старого “Саркофагу” з огляду на високий радіаційний фон навколо нього.
Саме цей фактор ускладнив процес встановлення нового безпечного конфайнменту над укриттям, побудованим у листопаді 1986 року.
По спеціальних рейках гігантську споруду просували у напрямку старого укриття зі швидкістю 6 метрів на день. Спеціально створені надпотужні крани закріпили її над четвертим реактором.
Ізоляційна аркова споруда над 4-м енергоблоком ЧАЕС. Фото: Tim Porter
Новий безпечний конфайнмент вражає розмірами: близько 165 метрів завдовжки, 260 метрів завширшки і 110 метрів заввишки.
Загальна вартість проєкту — 2,15 мільярда доларів США.
На сьогодні укриття ЧАЕС — це найбільша рухома наземна конструкція світу.
Конфайнмент, він же укриття, він же “саркофаг”, заховав під собою четвертий реактор ЧАЕС, а разом із ним 200 тонн залишків ядерного палива, 43 тисячі кубометрів високорадіоактивних відходів, 630 тисяч радіоактивних відходів і чотири тонни радіоактивного пилу щонайменше на 100 років.
Повністю завершили роботи в 2019 році.
Ізоляційна аркова споруда над зруйнованим внаслідок аварії четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Фото: Tim Porter
Чорнобильська атомна електростанція остаточно перестала генерувати енергію понад два десятиліття тому: у 2000-му році зупинив роботу її останній енергоблок №3. Утім, остаточне виведення ЧАЕС з експлуатації має тривати щонайменше до 2065 року (включно з консервацією, а потім і демонтажем реакторних установок). Саме тому на станції досі працює і дбає про її безпеку чимала кількість персоналу.
Тож хоча удар дроном не призвів до підвищення радіаційного фону (можна відстежувати в режимі онлайн за посиланням), та будь-яке пошкодження захисних структур ЧАЕС потенційно несе катастрофічні наслідки. Адже при їхньому проєктуванні не враховували те, що по ній стрілятимуть дронами з мінами.
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції
