П’ять місяців тривало міжредакційне змагання — Турбо-батли — медійний проєкт Тернопільського прес-клубу та Агенції розвитку локальних медіа. За час його проведення журналісти локальних видань написали майже по 70 матеріалів на різну тематику. Як це відбувалося розповідає і ділиться враженнями учасниця Турбо-батлів редакторка сайту Нижні Сірогози.City Віта Копенко
Карантин — це не пауза, а перезавантаження для роботи в нових умовах
З березня нинішнього року через карантинні обмеження наше життя змінило ритм. Для декого воно практично припинило свій рух: закрили школи, дитсадки, магазини, кафе, кінотеатри, спортивні зали, державні і приватні установи. Змінився темп роботи і у редакції сайту Нижні Сірогози.City, але з точністю до навпаки. Робота почала набирати обертів: з’явилися публікації в нових форматах, активно запрацювала сторінка сайту у Facebook. Читачів залучали до обговорення проблемних питань Нижньосірогозького району, голосування, просили поділитися планами, враженнями, спогадами. А все тому, що сірогозькі журналісти вирішили прокачати своє видання в рамках медійного проєкту Тернопільського прес-клубу та Агенції розвитку локальних медіа (АБО).
Команда досвідчених менторів АБО запропонувала журналістам цікавий формат роботи, щоб стимулювати командний дух і бажання посісти найвищу сходинку у турнірній таблиці. Вони влаштували редакційні змагання у форматі Турбо-батлів для прокачки локальних ЗМІ.
Перший місяць батлилися 9 редакцій — Нижні Сірогози.City (смт Нижні Сірогози Херсонська область), Шумськ INFO (міський сайт Шумська Тернопільської області), Сусіди.City (дві редакції з Чернігівщини — корюківського “Маяка” і менського “Нашого слова”, які створили сайт Сусіди.City), “Деснянська правда” (сайт Чернігівської обласної газети “Деснянська правда”), Pulyny News (смт Пулини Житомирської області), Горностаївка Info (смт Горностаївка Херсонської області), “Дружба” (м. Болград Одеської області), “Межівський меридіан” (смт Межова Дніпропетровської області) та ще одна редакція, яка відмовилася від участі і зійшла з дистанції на початку турбо-батлів.
Однак через місяць прокачки до медійного проєкту долучилися ще дві редакції — Нетішин.City (сайт міста Нетішин Хмельницької області) і Скадовськ.City (сайт міста Скадовська Херсонської області).
Трохи згодом учасникам турбо-батлів стали колективи ще трьох сайтів — Тира.City (м. Білгород-Придністровське Одеської області), Балта.City (м. Балта Одеської області), Чевоноград.City (м. Чевоноград Львівської області).
Дамоклів меч дедлайнів
В рамках Турбо-батлів ментори пропонували щотижня виконувати по два обов’язкових завдання та за бажанням 1-3 бонусних (не обов’язкових).
І вже з перших тижнів Нижні Сірогози.City увійшли в четвірку лідерів редакційних батлів. Тому вирішили, що змагальний темп збавляти не можна. Втриматися ж на найвищій сходинці можна було лише за умови виконання всіх обов’язкових та не обов’язкових завдань.
Як дамоклів меч щотижня над редакцією висів “дедлайн”. Виконання завдань не відкладалися і не переносились. Потрібно було працювати оперативно – знайти людей, які б погодились дати інтерв’ю на потрібну тему, визначитися з проблемою, яка на сьогодні є актуальною для місцевої громади. Зустрітися з представниками влади, щоб вони прокоментували як ця проблема вирішується, а якщо не вирішується, то чому. Організувати промо акцію в підтримку місцевого бізнесу, який потерпає від карантинних обмежень. І це при тому при всьому, що ніхто не відміняв вихід газети, яку потрібно вчасно здавати до друку, а також щоденно наповнювати сайт новинами.
Враховуючи ту обставину, що колектив сайту — він же колектив редакції газети мало чисельний і має лише двох творчих працівників – редактора і кореспондента, всі п’ять місяців їм довелося працювати в жорстких умовах Турбо-батлів.
Редакторка Віта Копенко, кореспондентка Валентина Журавська
Та ще й фіолетова білка (це не марення від зайвої чарки оковитої, а символ Агенції розвитку локальних медіа, яка за всім спостерігає і любе писати листи), від імені редакцій написала виклики суперникам по батлам. На кшталт: “Є у нас ще один козир”, “Наступний тиждень – наш”, “Зробимо їх разом”, “Коли всі втомляться – ми наздоженемо”, “Вмикаємо режим турбо”. Це змусило увесь час оглядатися на суперників, які весь час “наступали на п'яти”.
“Розігрівши” таким чином учасників ця фіолетова капостиця стимулювати азартні перегони між редакціями.
Допомагали фіолетовій білці заохотити журналістів писати на небанальні теми ментори Гаяне Авакян і Євгеній Фролов та керівниця Агенції Лєра Лауда.
Євгеній Фролов, Гаяне Авакян, Лєра Лауда
Вони практично цілодобово перебували на зв’язку, надавали детальні інструкції, за потреби втішали або стимулювали роботу чудодійними копняками.
Мабуть всі ці складові допомогли учасникам Турбо-батлів витримати напружений режим роботи.
В ТОПі редакційних батлів — карантин, краєзнавство, історії про людей
В рамках Турбо-батлів писати довелося на різні теми. Однак ні економіка, ні стан доріг та стихійні сміттєзвалища, а також проблеми сільських громад району так не зацікавили читачів, як три теми: карантин, краєзнавство і життєві історії простих сірогозців.
Про людей у нас люблять читати. Тож такі публікації як “Тетяна Москаленко: онкологія, звичайно, не ангіна, але і не остаточний вирок”, “Мама дитини з інвалідністю — відверто про лікарні, допомогу держави, особливості навчання”, “Багатодітні сім’ї: про плюси та мінуси великих родин розповідають нижньосірогозькі багатодітні мами”, “Сповідь ветеринара: клятва Айболита, як і клятва Гіппократа — дається один раз на все життя” отримали чимало коментарів, схвальних відгуків і перепостів.
Про карантин на COVID-19 не писав хіба що лінивий. Нижні Сірогози.City також приділили цій темі чимало уваги. Навіть в в рамках Турбо-батлів було написано кілька тем: “Було і стало: як змінилися Нижні Сірогози на карантині — порівнюємо фото”, “Бізнес в умовах карантину. Як пандемія вплинула на сірогозьких підприємців”, “Інфоепідемія, або як не потрапити на гачок фейків та маніпуляцій в умовах карантину на COVID-19”, “Міста світу на карантині: порожнеча і безлюдні вулиці (фото)”.
Однак найбільшу кількість — чотири з половиною тисячі переглядів набрала стаття “Дистанція, дезінфекція, маски. Як дотримуються вимог карантину аптеки і магазини Сірогозщини”.
Експеримент від редакторки сайту Віти Копенко
А публікація “Експеримент: скільки треба грошей щоб не померти з голоду, помитися, постригтися, доїхати на роботу” отримала найбільше перепостів в херсонських виданнях. Також мені, як учасниці редакційного експерименту, надійшла пропозиції від телеканалу ”UA: Перший” розповісти в прямому ефірі про те, як прожити за інструкціями держави на прожитковий мінімум. Однак відповідальна за випуск з “UA: Першого” мала необачність скинути запрошення у Messenger у переддень Трійці. Тож воно просто загубилося в потоці святкових привітань, я занадто пізно побачила це запрошення, і передача вийшла в ефір без мене.
Додам, що про особливості дотримання карантинних вимог Нижні Сірогози.City навіть тест запропонували своїм читачам: “Маско, я тебе знаю! Хто з відомих історичних і літературних героїв сховав своє обличчя під маскою?”. У коментарях під тестом читачі зауважили, що вони не лише повторили як потрібно дотримуватися протиепідемічних заходів, а й прокачали свої знання з історії та культури.
Взагалі теми пов’язані з історією, географією та краєзнавством дуже подобаються різновіковій читацькій аудиторії. До прикладу чимало схвальних відгуків отримала публікація і формат її подачі — картки — “Подорожуємо Сірогозщиною: місця сили і ареали унікальної рослинності”, а також “Абетка сірогозця, або з чим асоціюється життя Сірогозщини від “А” до “Я”.
До речі, після того, як всі редакції-учасниці Турбо-батлів склали такі абетки, сірогозькі журналісти напросилися в гості до учасників Турбо-батлів редакції сайту Горностаївка інфо. І після цієї поїздки опублікували статтю “Журналістські мандри Горностаївщиною: на куліш до козаків і веселі посиденьки у “Світлиці баби Даші”. Горностаївці її назвали рекламною акцією туристичних принад місцевої громади, і подякували за цікавий погляд на туристичний потенціал Горностаївщини.
Як пояснити менторами, що неможливо написати про те, чого взагалі не існує
Однак з деякими завданнями на туристично-краєзнавчу тему у сайту Нижні Сірогози.City не склалося. Точніше дві теми довелося змінити після погодження з менторами: “Чому сірогозці вибрали для відпочинку пляжі Азовського моря? Фаворити Генічеськ і Кирилівка” та “Тікаємо від цивілізації на Херсонщину: пропозиції комфортного відпочинку на екотурбазах”.
І якщо сірогозці зразу зрозуміли чому неможливо провести інспекцію місць для купання в Нижньосірогозькому районі, то ментори не могли второпати, чому для мешканців Сірогозщини найближчими місяцями для купання є пляжі Кирилівки і Генічеська. Чому замість того щоб писати про розвиток зеленого туризму на Сірогозщині, Нижні Сірогози.City розповіли про еко-турбази Херсонської області.
Тож, щоб швидко, аргументовано і без історично-економічних епосів пояснити менторам з АБО, чому саме так, довелося навести цитату з мультика “Таємниця третьої планети”, з характеристикою планети Шелезяка: “Воды нет, растительности нет, планета населена роботами”.
Мені здається, що точнішої характеристики для нашого району не існує.
Теми, що сколихнули суспільну думку
Цілий блок публікацій, написаних в рамках Турбо-батлів, сколихнув громадськість району. До прикладу про громадську ініціативу Новопетрівської громади — “У Новопетрівці згуртувалася громада і побудувала майданчик для дітей: допомога влади не знадобилася”.
Цей матеріал написано виключно на підставі інформації викладеної на сторінці Новопетрівка Нижньосірогозький Район https://www.facebook.com/novopetrovka.nov.3. Це реальний приклад того, як згуртувалася громада для вирішення спільної мети — побудови дитячого майданчика. Як ініціатива однієї мами переросла в спільну справу, до вирішення якої долучилися спонсори, які надали чималі кошти на придбання ігрового обладнання, техніки, пального та будівельних матеріалів. А також жителі села, які неодноразово влаштовували толоки по прибиранню території і облаштуванню майданчика. Це ідея, яку вдалося розкрутити з нуля. Цікавий приклад спільної справи.
Розбурхало Facebook голосування стосовно того закриють чи ні залізничну станцію Сірогози. 818 читачів взяли участь у голосуванні щодо подальшої долі залізничної станції Сірогози на сторінці сайту у Facebook. Було зроблено 46 поширень цієї публікації. Та залишено 55 коментарів.
А статтю, що вийшла 11 червня на сайті Нижні Сірогози.City “Три споруди Нижніх Сірогоз, в які хочуть вдихнути нове життя. За яких умов можлива “реанімація” до цих пір активно обговорюють і вносять пропозиції про подальшу долю двох, з трьох названих у статті об’єктів.
Читачів занепокоїла, насамперед, ситуація з колишнім кінотеатром. На сьогодні зібрано матеріали з читацькими відгуками-пропозиціями, що там має бути.
Також в цій статті мова йшла про танцмайданчик. Повідомляємо, що 14 липня голова Нижньосірогозької райдержадміністрації зустрівся з представниками громадських організацій району і вислухав пропозиції стосовно того, що має бути на цьому місці. А вже на минулому тижні на фасаді районного Будинку культури встановили телемонітор. За кілька днів буде підключено Wi-Fi.
Просуваємо свою громаду в сучасному онлайн-форматі
За час участі редакції сайту Нижні Сірогози.City в Турбо-батлах, зросла кількість людей, яким подобається сторінка сайту у Фейсбук. Число підписників кілька тижнів тому перетнуло позначку у 2 тисячі 300 осіб. А тих, кому подобається сторінка сайту вже становить більше двох тисяч.
Також у Нижні Сірогози.City є топові читачі, які не залишають поза своєю увагою проблемні питання про які пишуть сірогозькі журналісти та пропонують шляхи їх розв’язання. Хотіла б назвати найактивніших — це Тетяна Кальян, Данііл Кардаш, Олена Дідковська, Володимир Хвастов, Анатолій Шокарєв, Тимур Мамуладзе. Вони висловлюють своє бачення вирішення різнопланових питань з життя району. Звісно, хотілося б щоб і представники органів влади долучилися до обговорення, однак поки що коментарів від влади не надходило.
І хоча Турбо-батли вже добігли кінця, для редакції сайту це стало випробуванням роботи в посиленому режимі, досвід як писати на “незручні теми”, а також налагодження діалогу зі своїми читачами.
Можливо скажу на завершення банальні речі, але в згуртованості громади її сила. І навіть редакційний експеримент це підтверджує.
