Сіра куріпка — широко поширений вид з роду куріпок. Вона нагадує рябчика чи невелику свійську курку.
У забарвленні куріпки переважають сірі і охристо-бурі тони.
Куріпка сіра виключно наземний птах, на дерева сідає рідко. Ходить згорбившись, з витягнутою шиєю. Охоче копається в землі, розшукуючи їжу. Бігає швидко з високо піднятою головою. При небезпеці злітає з гучним ляскотом крил й швидко перелітає на невелику відстань.
Голос самця — голосне “кукуріку” схоже на крик півня, а самки — квоктання.
Зимою переселяється до населених місць, ночує у дворах, біля будівель, а також у кущах або біля підніжжя пагорбів, зібравшись тісною зграйкою на снігу з підвітряного боку.
Дорослі особини живляться переважно насінням бур'янів, а в літній період комахами. Взимку птахи харчуються бруньками лози, сходами озимини та інших рослин. Під час снігових, морозних зим птахи страждають від голоду і гинуть у великих кількостях. Поїдають також і тваринні корми — комах, павуків, молюсків та інших безхребетних тварин.
Гнізда влаштовують на землі під кущиком у вигляді вистелених заглиблень, розташованих в затишних місцях. Кладка може складатись з 22-х світло-бурих яєць однотонного вохристого кольору.
