Загальна довжина 50-60 см, маса 800-1100 г, довжина крила 41-51 см, розмах крил 140—155 см. Самки ненабагато більші за самців.
В польоті від всіх хижих птахів відрізняється вилоподібним хвостом. Крила в польоті злегка зігнуті, трішки опущені до низу, розташовані в горизонтальній площині.
Голос — мелодійна трель, що нагадує іржання, при хвилюванні часто стає подібною на свист.
В своєму розповсюдженні зв’язаний з водоймами, а тому гніздиться переважно в заплавних лісах на берегах рік і озер.
Шуліка явно надає перевагу не полювати, а збирати їстівне, тому так часто потрапляє йому “на стіл” задурена і мертва риба, хворі і ледь живі тварини. Так що з усіх лісових пернатих хижаків приз за санітарно-оздоровчу діяльність безумовно заслуговують шуліки.
Досягнувши успіху в збиральництві, шуліка помітно відстав у полюванні, хоча і тягнеться за ним слава лихого розбійника.
Гнізда шуліки чорні влаштовують на різних деревах. В заплавах рік звичайно на тополях, рідше вільхах, в’язах, вербах і черемхах, на схилах долин — на осиках, липах, дубах, кленах. При наявності хвойних порід вони охоче надають перевагу останнім.
В кладці —1-5 яєць, звичайно 2-4 яйця. Забарвлення яєць біле з рудими або коричневими плямами різної форми розміру і інтенсивності.
