За старих часів на Київській Русі конюшину називали кашкою. І не дарма. Її солодкі суцвіття люблять діти. Начебто знають, що ті містять безліч білків, цукрів, крохмалю, вітамінів C, P, E, каротин і фолієву кислоту.
У США та Канаді конюшину люблять у салатах, в Азії — сушену, як приправу, на Кавказі квіти конюшини квасять, як капусту, і подають узимку як делікатесний салат. В Ірландії квіти (та й листя) сушать, подрібнюють на борошно і додають у хліб. Але зловживати не варто — в ударних дозах конюшина може зашкодити.
Кефір з родзинками, конюшиною і кропом
16 г листя конюшини, 16 г родзинок, 80 мл води, 320 г кефіру.
Листя конюшини дрібно нарізати. Ізюм залити водою, довести до кипіння. Охолодити, додати пастеризований кефір, нарізану зелень, родзинки, кріп. Суміш добре збити.
Котлети рослинні
Нашаткувати і протушити до розм’якшення листя капусти (100 г). Подрібнені листя конюшини та лободи (по 100 г) протушити окремо, бо вони розм’якшуються значно швидше. Приготувати білий соус з борошна (5 –10 г), молока (50 г), масла (10 г) і яєць (1 штука). Змішати тушковану капусту й зелень з соусом, додати сіль (3 – 4 г), сформувати із отриманої маси котлетки, обваляти в сухарях (10 – 15 г) і підсмажити на розпеченій сковорідці.
Гречана каша з конюшиною та овочами
1 стакан гречаної крупи, 3 середні моркви, 3 невеликих помідора, 1 стакан подрібнених листочків конюшини, 1 ст. ложка подрібненої зелені петрушки, масло, сіль та перець за смаком
Моркву натерти на крупній тертці. Помідори нарізати шматочками. Гречану крупу перебрати, помити. На дно каструлі: першим шаром укласти моркву, другим – третину кількості гречаної крупи, третім шаром — половину конюшини, четвертим — третину гречки, п’ятим — залишками конюшини, шостим — решту крупи, сьомим — помідори. Зверху кашу залити гарячою підсоленою водою, довести до кипіння, варити 6-8 хв, настоювати 10-25 хв без нагрівання при закритій кришці. Подаючи до столу, посипати зеленню, поперчити, додати масло.
